Німецький інвестор спрямує 4 млн євро в плантації енергетичних культур на Полтавщині

1. >
2. Суспільство >
3. Німецький інвестор спрямує 4 млн євро в плантації енергетичних культур на Полтавщині

Анатолій Скряга, заступник директора з проектного розвитку

Вперше в Україні ТОВ «Німецько-Українське Підприємство Браун Індастріал Технолоджі» вкладе такі великі інвестиції (план першого етапу інвестування складає 4 мільйони євро) у заснування на Полтавщині багаторічних біоенергетичних плантацій.

На цей масштабний екологічний проект інвестор планує залучати компенсаційні кошти.

Зараз все більше в Німеччині й світі шириться тенденція вироблення «кліматично нейтральної» продукції і послуг, це може бути що завгодно – від стаканчиків для кави, упаковки для продуктів харчування – і аж до нафтових енергоносіїв, а сенс в тому, що компанія виробник оплачує створення по всьому світу компенсаційних зелених насаджень, які б заміщували парниковий ефект від виробничих викидів СО2 в атмосферу.

– Німецький партнер згоден інвестувати, щоб компенсувати парникові викиди значних виробництв у ЄС, – роз’яснює директор ТОВ «Німецько-Українське Підприємство Браун Індастріал Технолоджі» Ігор Трушенко, – глобальний клімат не обмежує, де викидається CO2 і де компенсується. Тільки кількість шкідливих для клімату парникових газів має значення. Так, наприклад, якщо компанія в Німеччині викидає 5тис.т СО2 на рік, постачальники компенсації можуть підрахувати, скільки грошей компанія повинна надати на проєкт захисту клімату, щоб компенсувати на цю суму викиди. Орієнтирами розрахунків є міжнародні стандарти. Проекти захисту клімату передбачають збільшення зелених насаджень, або будівництво заводів з виробництва «зеленої» енергетики.

Компенсаційні зелені насадження можуть закладатися де завгодно, в Африці, Китаї, чи, наприклад, на Полтавщині – завдяки циркуляції повітря це позитивно вплине на планетарну атмосферу. Висаджуючи плантації енергетичних рослин в Полтавській області, компанія інвестує значні кошти, а громада отримує покращення місцевої екології разом зі світовою. Важливий момент – багаторічні енергетичні рослини можуть зростати на малопродуктивних і деградованих ґрунтах, за час існування плантації (не менше 20 років) у верхніх шарах ґрунту відновлюється і збільшується вміст гумусу, якісні характеристики ґрунту покращуються, і безумовно такі зелені насадження мають велику біомасу та активно поглинають СО2.

На земельній комісії Козельщинської ТГ було детально презентовано й аргументовано перспективи й етапи втілення інвестиційного проекту ТОВ «Німецько-Українське Підприємство Браун Індастріал Технолоджі». Фахівці презентували очікувані результати проекту, безпосередньо перед початком робіт на ділянках, де найперше будуть закладені демонстраційні поля різних видів багаторічних біоенергетичних культур.

Енергетичні культури бувають деревні, як прутова верба (https://pflanzen.fnr.de/energiepflanzen/anbausysteme/energieholz#c33869), тополя (https://wald21.com/unser-angebot/), і павловнія, яка настільки швидко зростає, що з малого росточка при посадці – за 6 років може стати 20 метровим потужним деревом (https://www.youtube.com/watch?v=bBZueAd0EqQ). Цікавить інвестора також вирощування трав’яних видів енергетичних культур таких як цукрове сорго, свічграс і міскантус (https://www.youtube.com/watch?v=zasc9FDvK68), які дають надзвичайні високі врожаї біомаси.

Німецький досвід переконливо доводить, що ці технології, окрім екологічної користі, гарантують ще й економічну доцільність, за рахунок використання зеленої біомаси з цих плантацій, в якості сировини для виробництва біогазу, електричної та теплової енергії. Сучасний досвід вказує на те що це перші серйозні кроки до енергетичної незалежності як окремої громади так і держави в цілому.

Інвестор дотримується всіх, передбачених законодавством процедур – право на оренду земельних ділянок отримано на відкритому аукціоні з цільовим призначенням «для вирощування біоенергетичних культур». Виконані агрохімічні дослідження ділянок, спільно з фахівцями Інституту біоенергетичних культур НААН України розроблені технологічні карти для кожної культури. Відтак, мульчувавши чагарники на орендованих площах, планується вже в цьому році посадити демонстраційні поля, різних видів біоенергетичних культур для складання вимог щодо територіального районування.

– Перед винесенням цих земель на аукціон, було розроблено відповідну документацію, проведено зустрічі й обговорення з жителями громади, які визначили бажані для себе місця під сіножаті й випаси худоби, і тільки після цього, виключивши обрані ними ділянки, визначили, які землі можуть бути віддані в оренду під біоенергетику, – уточнив для присутніх голова Козельщинської ТГ Олександр Троцький.

В Козельщинській ТГ, як і загалом по Україні, велика кількість бідних або виснажених ґрунтів, на яких не вигідне товарне вирощення традиційних зернових культур, через малу врожайність та високий рівень ризику загибелі від несприятливих кліматичних умов. Натомість, на цих ділянках можна отримувати значні обсяги біомаси енергетичних культур. Проблемою для України є найбільше в світі розорювання земель – 54%, а енергетичні плантації не передбачають розорювання (https://www.youtube.com/watch?v=AS5LqbcAdRY) .

– Наша компанія займається розробкою біоенергетичного інвестиційного проекту тривалий час, і з Козельщинською громадою ми ведемо діалог не один рік  пройдено довгий шлях, – звернувся до присутніх регіональний керівник ТОВ «Німецько-Українське Підприємство Браун Індастріал Технолоджі» Володимир Бобиль.

На обговоренні в земельній комісії Козельщинської ТГ прозвучало запитання від представника товариства мисливців, чи насадження енергетичних плантацій зменшать ареал для диких птахів і звірів. Навпаки, птахи чудово почуватимуться серед насаджень багаторічних рослин, існує дотепна зйомка, де курчата на фермі біля одного з насаджень, біжать стрімголов туди, щойно їм відчиняють сарай (https://www.youtube.com/watch?v=52dpxgpQRNc).

У Німеччині інвестор закупить спеціальну техніку, що допоможе ефективно насаджувати енергетичні плантації ( https://www.youtube.com/watch?v=N-xyoA0RlCE) і збирати урожай деревини тополі (https://www.youtube.com/watch?v=N-xyoA0RlCE), верби, чи павловнії, не пошкоджуючи насадження.

Компанія планує інвестувати в енергетичні плантації тільки найближчим часом 4 млн.євро, а далі все залежатиме від того, які громади виявлять бажання співпрацювати. Демонстраційні поля в Козельщинській ТГ – це тільки старт великої й довготривалої перспективи.

Показово, що вирощення біоенергетичних плантацій супроводжуватимуться провідними науковцями з кращих аграрних інститутів та Національної академії аграрних наук України. Закупку кращих саджанців павловнії (https://www.youtube.com/watch?v=o4ZOCqm_MMU) інвестор погодив з фірмою «WeGrowGmbH» (https://www.wegrow.de/en/home/). Науковці фірми розробили спеціальні морозостійкі сорти, які витримують морози до -35 за Цельсієм, і точно виживуть в наших умовах (https://www.youtube.com/watch?v=QJd6ycT6RDA). Сертифікований посадковий матеріал сортового міскантуса, планується закупити у німецьких селекціонерів з компанії «MiscanthusBuscheritz» (https://www.miscanthus-buscheritz.de/de/ueber-uns.html).

Тісна співпраця поєднує ТОВ «Німецько-Українське Підприємство Браун Індастріал Технолоджі» з Сільсько-господарським інститутом Північної Рейн-Вестфалії (https://www.landwirtschaftskammer.de/landwirtschaft/ ), Сільсько-господарськими палатами північно-західних земель Німеччини, Сільськогосподарським центром Баден-Вюртембергу (https://lazbw.landwirtschaft-bw.de/pb/,Lde/Startseite), Баварським державним інститутом сільського господарства (https://www.lfl.bayern.de/verschiedenes/ueberuns/index.php), Сільськогосподарськими палатами північно-східної Німеччини земель Саксонія-Ангальт, Бранденбург, Макленбург-Передня Померанія.

Але повернемося до біоенергетичного проекту в Козельщинській ТГ, експертні пояснення до якого дав співробітник Лабораторії селекції і технологій вирощування деревних біоенергетичних культур Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Валерій Кателевський.

– Наш досвід вирощування біоенергетичних культур свідчить, що такі рослини, як павловнія, міскантус, свічграс, прутовидна верба, тополя – не потребують родючих ґрунтів, висаджуються без переорювання земель, доступні для висадження на схилах, тим самим запобігаючи ерозії й вивітрюванню, їх коренева система піднімає поживні речовини з глибини до верхнього шару ґрунту, підвищуючи вміст гумусу, утримує воду від стікання, – зупинився Валерій Кателевський на головних перевагах. – При тому, що ці культури дають набагато більший економічний ефект, ніж соняшник і кукурудза. Висадивши таку плантацію і доглянувши її в перші роки, можна до 20 років отримувати приріст зеленої маси, бо все це багаторічні й невибагливі рослини. А павловнія дає ще й надзвичайно цінну промислову деревину, яку в світі за високу щільність при низькій вазі прозвали «алюмінієвим деревом».

Найближчим часом ТОВ «Німецько-Українське Підприємство Браун Індастріал Технолоджі» обов’язково замовить розвернутий лабораторний аналіз ґрунтів, бо компанію цікавить, як біоенергетичні рослини будуть поводити себе в різних кліматичних зонах.

– Найбільшою перепоною до вирощування біоенергетичних плантацій є те, що на початковому етапі треба вкласти значні кошти в рекультивацію, підживлення, придбання якісного посадкового матеріалу, скажімо, міскантусу або павловнії, – деталізував заступник директора з проектного розвитку ТОВ «Німецько-Українське Підприємство Браун Індастріал Технолоджі» Анатолій Скряга. – А потім ще два, а то й три роки доглядати молоді рослини, щоб вони укорінилися й добре зростали. Тільки після цього можна збирати перший урожай.В перший рік створення промислових плантацій, витрати складуть більше 50 тис. грн на один гектар.

В наших енергетичних плантацій добрі перспективи тому, наприклад, що Дюссельдорф хоче заощадити 4,6 т викидів СО2 на одного жителя до 2035 року. Міста Бонн, Нойс і Падерборн передбачають, що їх муніципальна влада працюватиме в «кліматично нейтральний» спосіб, а муніципалітет Рієтберга хоче досягти цього за два роки. Це вже конкретний початок реалізації Паризької кліматичної угоди, що прийшла на зміну Кіотському протоколу, й була підписана 195 країнами (в т.ч. Україною). В цих країнах передбачається щорічно залучати для заміни традиційних джерел енергії на відновлювальні джерела – мільярди євро. І на Полтавській землі перші кроки на цьому шляху зроблено.

Читайте також: На сесії Решетилівської територіальної громади відбулася детальна презентація проекту майбутнього заводу з переробки побутових відходів на біогаз

Марія Бойко

• #новини Полтавщини
• #територіальна громада
• #новини