Як живуть студенти в гуртожитках Полтави та де місць вистачає всім. ФОТО

24 липня 2021, 09:20 0

Ми продовжуємо серію публікацій про гуртожитки вишів Полтави та умови проживання в них. Нині відвідали житло для студентів Полтавського університету економіки і торгівлі (ПУЕТ).

У гуртожитках ПУЕТу місця вистачає студентам, тож селять всіх охочих. Багато студентів саме в цьому виші з обласного центру, тож їм місце у гуртожитку не потрібне, розповідає Наталія Педченко, перша проректорка. Житло пропонують ще на етапі подання документів, розповідають про кімнати умови та водять показати, де зможе поселитись хлопець чи дівчина, що свідчить про відкритість.

У ВНЗ є 4 гуртожитки. Оскільки виш комерційний, то навчання здійснюється за плату здобувачів освіти чи тих організацій, які направили абітурієнта вступати і здобувати професію у виші. Бюджетних місць немає. Студенти сплачують за проживання, а за ці кошти гуртожитки функціонують та намагаються поліпшувати умови.

Вартість проживання у гуртожитках ПУЕТу – 825 грн.

– Всі вікна ми замінили на енергоефективні, теплі, – і в кімнатах стало затишно, і зекономили одразу на опаленні, – ділиться Наталія Соколенко, проректорка з адміністративно-господарської роботи.

Також за заощаджені кошти у виші обладнали спортивний майданчик зі штучним покриттям.

– Батьківських коштів не брали, все робили за ті гроші, які заробили, – ділиться Наталія Соколенко.

Ідемо в гуртожиток №1, тут мешкають майже 700 осіб, нині – половина студентів поїхала додому, інші живуть, багато хто працює, тому на поверхах порожньо.

На прохідній у гуртожитках є інформація й іноземною мовою, адже вчаться тут і студенти з Індії, Туркменистану та інших країн.

Душові в цьому гуртожитку в підвалі, як у багатьох подібних, які були побудовані в 70-80-их роках минулого століття. Мені показують нову систему вентиляції, душові, які мають таки шторки.

– А хіба можна шторки? Вони дозволені Держпродспоживслужбою? – питаю.

– До нас батьки і студенти звернулись, тож ми купили, – пояснює пані Соколенко.

Гаряча вода є завдяки бойлерам. У душі чисто, ніяких зайвих запахів.

У кімнатах гуртожитків живуть по 3 – 5 осіб. Ліжка хороші, з гарними матрацами (на вигляд). Меблі також у досить пристойному стані.

Кухні з плитами, які подекуди краще було б замінити. Стіл – із кахлів, на нього студенти мають класти дощечки та готувати, на деяких кухнях застелений. Нічого особливого на кухнях немає, охайно, хоча все вже не нове.

– Аби ж ще берегли те, що для студентів робимо, – каже Наталія Соколенко, коли звертаю увагу на підвіконня у кухні.

На кухнях, хоча не на всіх поверхах, є пральні машини. Прання платне, для цього є монетоприймач та інструкція, як користуватись. Плата залежить від кількості прання. Обходиться приблизно 10-20 гривень.

– Це орендатори у нас орендують площу, платять нам за воду, – каже пані Соколенко.

Ліфти у всіх гуртожитках працюють.

– Ну а як студенти мають носити сумки чи інше на 9 поверх? Звісно, у нас працюють ліфти, – говорить проректорка.

Додає, що у вишу укладений договір з організацією, яка перевіряє всі ліфти, також ремонтує, якщо потрібно – це безпека і надзвичайно важливо.

Наголосила пані Наталія, що й пожежну сигналізацію, вогнегасник, виходи та все, що стосується цього аспекту, чітко контролюють, тим паче знаючи про займання в гуртожитках в Україні.

До слова, кухні гуртожитків ПУЕТу одні мають електричні плити, інші газові. Поки що університет не визначився, на чому зупинитись, енергоносії дорогі.

В інших гуртожитках, тих, що не коридорно-секційного, а секційного типу, туалет і умивальник, душ один на кілька кімнат, тож не треба спускатись на перший поверх чи у підвал, де душ, як у гуртожитках №1 та №2.

Холодильники студенти беруть у прокаті чи купують в інших студентів, котрі виселяються.

– У нас перед початком навчального року оголошення висять, тож холодильник взяти у прокат діти можуть недорого, – ділиться Наталія Педченко.

Готують студенти або самі на кухнях, або ж можуть харчуватись у їдальні, яка поряд біля навчальних корпусів.

Якщо хтось зі студентів проштрафився, то студрада обдумує, що із цим робити – чи лише попередити, чи позбавити місця з гуртожитку. Тобто самоорганізація студентів тут гарно працює, виносить рішення саме вона, а не викладачі

За чистотою, крім, прибиральниць, стежать і старости поверхів, і самі студенти.

У гуртожитку №2 живуть і деякі викладачі (загалом для викладачів виш побудував багатоквартирний дім, там отримали житло, досі за досягнення і гарну роботу виш преміює – купує квартири чи дає кошти, якщо житло не потрібне).

При вході видно дитячі візочки, велосипеди, а також те, що влітку в гуртожитку відбувається ремонт.

Ігор Бутенко, голова студради гуртожитку, розповів, як йому живеться тут:

– Мені тут добре, нині навчаюсь на третьому курсі, буду юристом. Я з Семенівки, потрапив в університет за рекомендацією брата, він тут навчався 6 років на маркетолога, на кафедрі права. Хочу вивчати всі тонкощі юридичної професії. А гуртожиток мені запропонували, коли подавав документи. Привели, показали кімнати, потім ми заселились у кінці серпня. Вважаю, що тут гідні умови проживання, а ті кімнати, які вже пора ремонтувати, то роблять ремонти.

Розповів і про те, за що студентів виганяли з гуртожитку – за вживання наркотичних речовин.

Ігор каже, що хотілось би більше розважальних заходів у гуртожитку, але, оскільки канікули та карантин, то навряд це буде цікаво багатьом. Хтось на роботі, хтось удома.

Також студент поділився, що його уже взяли б у ту компанію, в яку хоче, міг би працювати, а поки що ще треба повчитись, бо після другого курсу не беруть.

У 3 та 4 гуртожитках живуть, крім студентів з України, іноземні громадяни. Біля прохідної встановили експериментальний прилад, завдяки якому міряють температуру, тобто треба лише підставити руку, не чекати, поки тобі виміряють пірометром. Таку новацію ввели у зв’язку з карантином: немає черг, все відбувається швидко. Прилад розробили у Харкові.