Представники кінного заводу з Полтавщини мітингували під Міністерством аграрної політики в Києві

27 липня 2021, 11:05   0

Учора, 27 липня, українські конярі в центрі столиці вимагали, щоб Міністерство аграрної політики та продовольства звернуло увагу на проблеми кінної галузі.

В акції взяли участь близько 20 осіб, серед яких – представники Дібрівського кінного заводу.



Працівники Київського іподрому, конярі, президентка ГО «Асоціація зі скачок і перегонів» Тетяна Андрійшина та зоозахисники вимагали зустрічі з представниками міністерства, зокрема передати ДП «Конярство України» у відомство Міністерства аграрної політики та продовольства, щоб зберегти державні кінні заводи.

Нагадаємо, кінний завод із Полтавщини може припинити виступи на київському іподромі через брак коштів

«Припиніть бійню коней», «Кінні заводи – це концтабори для коней», «Живодерів – за ґрати», – із такими гаслами на плакатах вийшли люди до державної установи.


– Зараз ми належимо до відомства міністерства економічного розвитку, тож наше прохання – щоб міністр Роман Лещенко та його заступник Тарас Висоцький та забрали наше підприємство у своє підпорядкування, змінили корумповане та некваліфіковане керівництво ДП «Конярство України» як згори, так і на місцях, щоб кінна галузь могла розвиватися. Тому що в такому стані, як зараз, із такою зарплатнею працівників та раціонами коней неможливо існувати, – зазначив Віктор Лабунець, активіст, наїзник, представник Дібрівського кінного заводу.


До мітингарів вийшов заступник міністра Тарас Висоцький.

На зустрічі конярі просили його написали листа Прем’єр-міністру Денису Шмигалю, щоб забрати кінні заводи у відомство Міністерства аграрної політики та продовольства й розпочати реформацію кінної галузі. Обговорювали також з заступником міністра можливість дотацій від держави на випробування коней та на розвиток племінної частини.

Тарас Висоцький пообіцяв конярам організувати зустріч з міністром восени.



– Наша маленька перемога – те, що після акції в Запорізькому конезаводі люди змогли отримати свою жалюгідну зарплатню за червень, адже там була заборгованість. Ідеться не лише про наш, Дібрівський кінний завод, а хочеться, щоб усі – Лимарівський, Запорізький тощо – відновили свої випробування на Київському та Одеському іподромах. Але на цьому наші проблеми не закінчуються. Якщо не повернуть землі й фінансування, ми заженемо самі себе в борги, – каже Віктор Лабунець.



Говорила про проблему територій кінних заводів і президентка ГО «Асоціація зі скачок і перегонів» Тетяна Андрійшина:

– Кінні заводи завжди жили за рахунок землі: обробляли землю самотужки своєю технікою. І всі кошти від реалізації були на рахунках державних кінних заводів. Зараз усе інакше. Землю там обробляють сторонні люди, яких залучає ДП «Конярство України».

Така ситуація триває вже протягом кількох років, каже очільниця громадської організації, відсутня кормова база для

Один із хороших варіантів прибутку для кінної галузі – тоталізатор. Довго ставки на кінних перегонах в Україні були нелегальними. Зараз же українське законодавство дозволяє отримати конярам ліцензію на тоталізатор. Її вартість – 6 тисяч гривень.

Але ж знову-таки, для цього потрібно більше коней, створити кращі умови на іподромах, організовувати більше заїздів. Це могло б не лише залучити свіжі фінансові інвестиції, а й привабити нового туриста.

– Якщо в нас буде тоталізатор, це стане великим кроком уперед, адже це вливання коштів зовні, і кінний завод зможе розраховувати на призовий дохід від виграшу коней, – резюмує Віктор Лабунець. 

Втім наразі це – лише плани. Продовжити обговорення проблем кінної галузі планують у вересні.

Читайте також: Вйо, на прогулянку: кінний завод на Полтавщині

Автор: Наталка Сіробаб

Суспільство 27 липня 2021, 11:05

Щоб писати коментарі

Авторизуйтесь
Вибір редакції