Як під Полтавою врятували харківського Бонда

1. >
2. Суспільство >
3. Як під Полтавою врятували харківського Бонда

Олександр, Надія та їх син переїхали до Полтави з Харкова місяць тому. Вони жили поруч з північною Салтівкою, бачили як її обстрілювали, стояли в чергах за водою, економно ділили на всіх їжу, коли магазини перестали працювати:
– Ми домовились: або снідаємо, або вечеряємо, а на обід п’ємо чай. Ділили на всіх, наш Бонд теж навчився їсти картоплю, хоча до цього їв м’ясо, – згадує Олександр і додає, – це моя провина, що він загубився…

Рибалка не з уловом, а з втратами

У Харкові у родини лишилось все: і квартира, і авто. Олександр – затятий рибалка і, коли йому знайомий запропонував поділитись вудочками і показати, де у Полтаві можна рибалити – радісно погодився. 2-річний пінчер Бонд теж пішов – пес, як і його господар любив риболовлю.

– Ми приїхали на рибалку на ставок на Горбанівці, почали розкладувати снасті. Боня бігав, але там були й інші рибалки і я його пристебнув, щоб він не заважав їм. Але собака схудла і в якийсь момент змогла вискочити зі шлейки. Я відволікся на кілька хвилин і, коли почув гавкіт собак метрів за 100 за ліском, кинувся туди, Бонда не було. Але там стояла жінка, яка відразу мені сказала, що мій пес потоптав 15 її курей і я винен їй півтори тисячі гривень. Це була власниця ставка, на якому ми рибалили, і якій ми їй заплатили за «абонемент». Я спитав її: де мій пес, попросив показати порваних ним курей і сказав, що компенсую збитки. Але ні курей, ні собаки вона мені так і не показала, але сказала, що ненавидить собачників і що усіх би нас постріляла. У неї великий будинок з цегляним забором, під низом є отвори для того, щоб кури могли виходити, можливо, Бонд вскочив у двір і не міг вискочити уже назад?
Бонда шукати продовжили усією родиною. Син об’їжджав територію на велосипеді, Олександр та Надія до вечора обходили територію навколо озера, заглянули під кожен кущ, говорили з рибалками, собачниками, працівниками магазинів поблизу.
Періодично до них підходила власниця ставка і нагадувала за курей, яких начебто порвав Бонд, але жодних доказів так і не показала.

Парк біля ставка, де гуляють кури і не люблять собак

– Я її просила, плакала: віддайте собаку, ми все заплатимо, – згадує Надія. – Але вона кожного разу розповідала щось нове і плуталась у кількості вбитих курей. Між тим люди, які вигулюють у цьому районі собак, казали, що це погане місце, тут зникають тварини або їх калічать. Що власниця ставка може кинути чимось важким або вдарити собаку, яка гуляє на території ліску, яку жінка вважає своєю.

Родина лишала свої телефони усім кого розпитувала. Люди телефонували увечері, питали: знайшовся?
– Кажуть, що виходили уночі з собаками спеціально гуляти – раптом знайшли б нашого Бонда… Нам співчували, але натякали, що напевно, треба готуватись до того, що пес загинув.

Пошуки Бонда. Дні наступні

За допомогою родина звернулась до полтавських зоозахисників Маші Михайлової та Ольги Жуковської. Вони порадили викликати поліцію та допомогли розмістити оголошення у полтавських соцмережах та на OLX.
Наступного дня родина звернулась до поліції і викликали їх на місце події. Поліція обійшла з Олександром та Надією ставок, зайшли до власниці будинку, у дворі якого імовірно міг зникнути пес.

– Ми стояли під двором і чули, як вона розмовляла з поліцією. У розмові з поліцією вона була зовсім іншою людиною, привітною і розуміючою, – каже Надія. – Поліція повернулась і сказала, що двір вони оглянули і нічого не знайшли.

У районі орудує живодер Про це родина дізналась, розвішуючи оголошення про загублену собаку на стовпи оголошень.Виявляється, у квітні у районі вулиці Горбанівської уже знаходили собаку з ножовим пораненням. Картина вимальовувалась дуже сумна, але Олександр та Надія не припиняли пошуків.

Оголошень про зниклих тварин тут багато. Але є ще страшніші - про садиста, який калічить тварин

До ставка і у лісок ходили щодня. А також звернулись до кінологів.

– Як виявилось, час уже втрачено, бо за кілька діб запах вивітрюється, а ще й дощ пройшов після цього. Та й на пошук живої собаки зазвичай не викликають, - розповіла Надія.

Також заїжджали на ринок, де продають собак, спілкувались з продавцями – раптом на продаж приносили їм такого пса. Продавці розповіли, що пропозицій не надходили, та й не взяли б дорослу собаку, самі б до поліції звернулись.

Ще одна надія – на ветклініки, можливо хтось знайшов травмованого Бонда і відніс до ветеринарів. Але і тут невдача.

Спочатку – гроші, потім – собака

А тим часом почали телефонували аферисти.
– Першого разу ми дуже зраділи, просили винагороду, ми погодились… Потім телефонували ще кілька раз, але чоловік уже впізнавав схему: перекиньте гроші на телефон, їдьте у великий супермаркет, до вас підійдуть, на прохання скинути фото собаки – відповідь телефон без камери, і де знайшли пса – теж не могли відповісти.

Бачили схожу собаку по вулиці Пушкіна, ми туди теж поїхали, але то був зовсім інший пес. А потім, під час чергового опитування людей, хтось сказав, що бачив, як схожий пес біг у напрямку Мачух…

Мачухи

– І ми поїхали у Мачухи. У сільраді попросили дозволу розвісити оголошення у селі та у місцевих групах, – розповідає Олександр.
І наступного дня – дзвінок: До нас вчора прибилась собака, схожа на вашу.

Родина миттєво зібралась до Мачух. Попри те, що надворі збирався дощ і уже було близько 17 години, люди були готові їхати і шукати. По телефону описали, що їхати треба аж на край села, за кладовище. Поки їхали Мачухами – визирали у вікно – раптом Бонд десь біжить вулицею? Околиця села, назустріч харків’янам з гавкотом летять 2 великих місцевих дворняги, промайнула думка: ох несолодко малому Бонду було потрапити на цю чужу територію.

А ось і крайній будинок – і чорна тінь радісно кинулась з двору назустріч господареві. Від щастя, або від пережитого, у пса відібрало мову, він не міг навіть гавкнути.

Бонду пощастило якимось дивом цілим прибитися до цього двору, і що господарі не стали проганяти, а погодували і надали прихисток від собак. А наступного дня чоловік пішов до магазину і побачив на стовпі оголошення…

Хеппі енд

Бонд «відбувся» легко: за ці 5 днів він схопив з десяток кліщів, має подряпини на морді та забій на нозі. Перші 3 дні після повернення додому собака хотів тільки спати і їсти. Був в’ялий і зляканий, навіть на господарів дивився з острахом. Залишається за кадром, як невеличкий пес міг дістатись з Горбанівки до Мачух. Сам добіг? Є версія, що його туди вивезли і покинули. На зло власникам. Але, як показує ця історія: небайдужих у нас більше. Зараз, коли в Україні триває війна, гинуть люди, руйнуються долі, ми щоденно доводимо, що кожне життя для нас цінне, за кожне життя треба боротись.

Бонд та його власники дуже вдячні усім, хто допомагав у пошуках пса!

Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” в рамках реалізації грантового проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів

Автор: Тетяна Цирульник

• #собака