На війні з окупантами загинуло десять воїнів з Полтавщини
За останні кілька днів стало відомо про гибель десятьох воїнів з Полтавщини на війні з окупантами. Про втрати повідомили в громадах, звідки воїни були родом.
Хорольщина втратила на війні 22-річного Максима Нововселецького. Про це повідомили в міській раді.
30 жовтня у рідному селі Клепачі знайшов свій останній спочинок 22-річний захисник України Максим Володимирович Новоселецький. Солдат за контрактом Максим Новоселецький, перебуваючи у розпорядженні командира військової частини 3011, приблизно у травні місяці нинішнього року загинув від вибуху та осколків внаслідок ведення військових дій під час виконання бойових завдань з відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в місті Маріуполі Донецької області.
У 2020 році був призваний на строкову службу, а в 2021 р. – підписав контракт в м. Кривий Ріг «Національна гвардія». У 2021 році нагороджений Президентом України пам’ятною відзнакою – медаллю «Учасник військового параду». 08 лютого 2022 р. відбулася ротація в м. Маріуполь.
У нього залишилися батьки, менший брат, бабусі.
Диканська громада втратила трьох воїнів. Про це повідомив Віталій Дяківнич, голова Миргородської РВА.
23 жовтня Диканщина провела в останню путь вірного земляка Володимира Чипенка із села Великі Будища.
Воїн загинув від поранень несумісних із життям у ході виконання бойового завдання при захисті міста Бахмут.
22 жовтня поліг під час контактного стрiлецького бою з росiйськими військами на Донеччині 52-річний Олександр Семенов.
29 жовтня стало відомо, про загибель на війні Дігтяра Владислава із села Балясне, що на Диканщині.
Воїну було всього 25 років. Тривалий час він вважався зниклим безвісти. Зв'язок з ним обірвався на Бахмутському напрямку.
У Недогарках Піщанської громади Кременчуцького району попрощалися з воїном Володимиром Горою.
Загинув воїн 17 квітня під час захисту міста Ізюм. Його вдалося ідентифікувати лише зараз. Володимир загинув під час обстрілу, коли витягував побратима.
Народився військовий 23 липня 1983 року у селі Вербки Семенівського району (наразі Кременчуцький район). У 1989 році пішов до 1-го класу Вербківської загальноосвітньої школи. З 1998 року продовжив навчання в Устимівській загальноосвітній школі, яку закінчив у 2000 році та вступив до Кременчуцького залізничного технікуму. З 2002 року проходив службу в Збройних Силах України у військовій частині Десна.
Після вторгнення агресора, з перших днів війни став на захист нашої Батьківщини у складі 95-ї десантно-штурмової бригади.
28 жовтня Білицька громада попрощалася із 27-річним Олександром Дацьком.
Захисник був родом з міста Зугрес Донецької області. На Донеччині виховувся, навчався, вступив до Донецького юридичного інституту внутрішніх справ.
У 2014 році, коли розпочалася антитерористична операція, був переведений до Харківського Національного університету внутрішніх справ. Після закінчення університету жив і працював в м.Харків.
Після початку повномасштабної війни його родина переїхала в село Кустолові Кущі. Олександр пішов захищати свій край. Життя Дацька Олександра обірвалося поблизу Соледара Донецької області.
Провести захисника в останню путь разом з рідними, близькими, друзями, прийшли жителі Білицької громади. Поховали Олександра на Алеї Героїв на селищному кладовищі.
26 жовтня, у Мартинівській громаді на Карлівщині провели в останню Привиденого Сергія Васильовича.
Сергій народився в селі Білухівка Полтавської області. Навчався у Білухівській середній школі. 9 липня йому виповнилось 48 років.
З початком повномасштабного вторгнення Росії був призваний по мобілізації, проходив військову службу у складі батальйону «Айдар», отримав поранення, але після одужання повернувся до своїх побратимів.
22 жовтня, поблизу міста Бахмут, Донецької області, під час бойового зіткнення з ординцями отримав поранення несумісні з життям.
5 жовтня загинув захисник з Глобинщини Кременчуцького району Григорій Білаш. Військовий підірвався на ворожій міні поблизу села Греківка Луганської області.
Житель села Броварки Градизької громади – старший лейтенант Григорій Андрійович Білаш 17 квітня був призваний за мобілізацією.
Проходив службу у військовій частині А7014 на посаді командира інженерно-саперного взводу механізованого батальйону. Йому було 54 роки.
Кобеляцька міська рада повідомила, що на війні з окупантами загинув 28-річний Сліпко Артем Григорович з села Гарбузівка колишнього Кобеляцького району.
2008 року родина переїхали в село Чкалове. У 2010 році Артем закінчив Кобеляцьку загальноосвітню школу І-ІІ ступенів № 3. З 2011 року по 2014 рік – учень ДПТНЗ «Професійний аграрний ліцей»
З 2016 року по 2019 рік служив за контрактом у Збройних Силах України. Приймав участь в АТО. Учасник бойових дій. Після закінчення терміну служби повернувся до села і працював трактористом та водієм у ФГ «ЄММ».
Призваний до лав Збройних Сил України 6 березня 2022 року третім відділом Полтавського РТЦК та СП. Службу проходив у військовій частині А 3488 «Айдар» на сході країни. Військове звання солдат.
Сліпко Артем Григорович загинув 22 жовтня 2022 року під час виконання бойового завдання під м. Бахмут Донецької області.
За інформацією Новогалещинської громади, 16 жовтня внаслідок мінометного обстрілу в селищі Курдюмівка Бахмутського району Донецької області загинув Гусак Олег Миколайович — солдат-стрілець.
Олег Гусак народився 20 вересня 1974 року в Новій Галещині, закінчив місцеву школу. Здобув освіту механіка в металургійному технікумі у Дніпродзержинську. З перших днів великої війни добровільно став солдатом ЗСУ, увійшовши до складу роти охорони 4-го відділу Кременчуцького районного ТЦК та СП. У червні, разом з побратимами, відправився на передову.
У нього лишилися батьки, брат, дружина, син і донька.
Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким полеглих Героїв.
Читайте також: Хорольщина у жалобі: під Бахмутом загинув наш захисник
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь