Полтавщина втратила на війні одинадцятьох воїнів

02 грудня 2022, 09:00   0

Триває героїчне протистояння українського народу російським окупантам. На жаль, ціною звільнення країни від загарбників є життя наших військових. За останні дні підтверджено гибель одинадцятьох воїнів з Полтавщини.

Звістки про загибель наших захисників повідомили в громадах, звідки воїни були родом.

Хорольська міськрада повідомила про загибель на війні уродженця села Радьки Староаврамівського старостинського округу 41-річного ветерана АТО Сергія Радька.

Молодший сержант, командир 3-го відділення взводу протитанкових керованих ракет окремого розвідувального батальйону загинув 27 листопада поблизу селища міського типу Білогорівка Лисичанської міської громади, що в  Сєвєродонецькому районі Луганської області.

В загиблого захисника лишилася дружина і двоє дітей.

Гадяцька громада сповістила, що війна забрала життя, військовослужбовця – старшого солдата Максима Корчомаху з села Харківці, 1987 року народження.

Максим був призваний на військову службу за призивом 17 вересня 2022 року першим вiддiлом Миргородського РТЦК та СП Полтавської області. Проходив службу на посаді старшого навідника гранатометного взводу 3 механізованого батальйону військової частини А0501.

Загинув 26 листопада 2022 року поблизу населеного пункту Стельмахiвка Сватівського району на Луганщині пiд час виконання бойових завдань.

Поховання загиблого захисника відбудеться на Лохвиччині.

23 листопада Скороходівська громада провела в останню путь свого земляка, солдата Потравного Юрія. Про це повідомили у військкоматі.

Юрій Потравний

Юрій Віталійович народився у селі Степанівка Чутівського району Полтавської області 1 липня 2001 року. Після закінчення Артемівської загальноосвітньої школи, продовжив навчання у Чутівському ПТУ №55. У 2019 році виявив бажання служити Батьківщині та підписав контракт зі Збройними Силами України. Військову службу проходив у військовій частині А0281 на посаді номер обслуги 1-го гранатометного взводу роти вогневої підтримки 5-ї батальйонно-тактичної групи 81-ї окремої аеромобільної бригади десантно-штурмових військ Збройних Сил України.

28 квітня 2022 року під час виконання бойового завдання із захисту суверенітету та територіальної цілісності України, здійснення відсічі та стримування збройної агресії російської федерації біля населеного пункту Червоне Запорізької області внаслідок танкового обстрілу противника, отримав мінно-вибухове поранення.

Перестало битися серце мужнього захисника 21 листопада 2022 року.

30 листопада Лохвицька провела в останню путь 26-річного Олександра Корпаня.

Корпань Олександр

Як повідомили в громаді, дюди, стоячи на колінах, зустрічали траурний кортеж у м. Лохвиця, у селах Млини і Старий Хутір, де народився і виріс, жив і працював захисник.

Начальник другого відділу Миргородського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Сергій Ніколаєнко вручив матері захисника Людмилі Миколаївні Державний Прапор України, урочисто знятий почесною вартою з домовини загиблого.

У травні 2016 року був призваний на строкову військову службу. В подальшому вступив на контрактну службу і з жовтня 2016 року перебував у зоні проведення АТО на сході України, захищаючи її незалежність і територіальну цілісність. У 2020 році повернувся додому та працював охоронником у ТОВ «Харківецьке».

Після повномасштабного вторгнення військ російської федерації на територію України 29 березня 2022 року був мобілізований до лав Збройних сил та у званні солдата проходив військову службу на Донеччині. Служив на посаді сапера інженерно-саперного відділення інженерної роти.

28 листопада в районі зосередження підрозділу частини у населеному пункті Гнилиця Перша  Куп'янського району Харківської області в результаті вибуху під час обстеження будівлі на наявність вибухових предметів отримав численні поранення, несумісні з життям. При транспортуванні в лікарню його серце запинилося назавжди.

В Решетилівській міськраді повідомили, про героїчну загибель  захисника, військовослужбовця ЗСУ, молодшого сержанта Гаращенка Ігоря Валерійовича.

Ігор Геращенко

Вірний військовій присязі, у бою за нашу Батьківщину 23-го листопада 2022 року в районі населеного пункту Новомихайлівка, Донецької області Ігор загинув, виявивши стійкість і мужність під час участі в бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії, самовіддано захищаючи рідну землю від російської навали.

30 листопада воїна провели в останню путь в рідній громаді.

У бою за незалежність і свободу України військовослужбовець із Горішніх Плавнів Олександр Півень. 29 листопада 2022 року горішньоплавнівці провели в останню путь Воїна-захисника, повідомили в міській раді.

Олександр Півень

Олександр народився 2 лютого 1975 року в селі Митлашівка Драбівського району Черкаської області. У 1979 році сім’я переїхала до Комсомольська.

У 1990 році, після закінчення 9 класів першої загальноосвітньої школи, Олександр вступив до Комсомольського політехнічного технікуму, який у 1994 році закінчив за спеціальністю «Технічне обслуговування та ремонт автомобілів», здобувши кваліфікацію техніка-механіка. Потім працював у ТОВ «Кисень».

У 1998-2000рр. проходив строкову військову службу в лавах Збройних сил України.

У 2014-2015рр. брав участь в антитерористичній операції з відстоювання незалежності й цілісності України.

До війни Олександр працював у Київському транспортному підприємстві «Автокар-777» водієм-далекобійником. Коли дізнався про війну – повернувся з-за кордону й пішов до військкомату добровольцем. 22 березня 2022 року був мобілізований на російсько-українську війну.

24 листопада 2022 року захищаючи Батьківщину, виявивши стійкість і мужність, старший сержант Збройних сил України Олександр Півень героїчно загинув біля міста Бахмута Донецької області.

19 листопада Миргородщина попрощалася зі своїм воїном, який віддав своє життя за Україну. Про це повідомили у Миргородському районному військкоматі.

Солдат Лисенко Вадим Леонідович народився 18 жовтня 1968 року. Він загинув 13 листопада 2022 року  під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Спірне, Донецької області. Поховали воїна у селі Остапівка Миргородського району.

Вадим Лисенко


Військові почесті під час поховання віддавали військовослужбовці  Миргородського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Вічна пам'ять полеглому воїну. Щирі співчуття близьким та рідним українського захисника.

21 листопада у Кременчуці провели в останню путь захисника України Дмитра Володимировича Хоменка 1983 р.н.

Дмитро Хоменко

Дмитро, 17 років працював на Крюківському вагонобудівному заводі у складально-зварювальному корпусі.

До ЗСУ його мобілізували 30 червня. Після тактичної підготовки стрілець-зенітник 2 зенітного ракетного відділення зенітного ракетного артилерійського взводу роти охорони батальйону логістики  воював у Краматорську, пізніше приїхав додому у відпустці, після якої його було направлено на Луганщину.

7 листопада Дмитро Хоменко під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Білогорівка Сєвєродонецького району загинув у результаті ворожого артилерійського обстрілу.

25 листопада Полтавська громада прощалася із сержантом Біликом Дмитром Васильовичем, який народився 20 жовтня 1994 року в селі Тернівщина Полтавського району.

Дмитро Білик

Призваний на військову службу Полтавським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, загинув 20 листопада 2022 року під час стрілецького бою з військовими формуваннями російської федерації, отримавши поранення несумісні з життям поблизу населеного пункту Берестове Бахмутського району Донецької області мужньо і героїчно захищаючи територіальну цілісність та незалежність нашої держави.

23 листопада миргородці попрощалися із Романом Зубком. 2 квітня під час ракетного обстрілу аеродрому міста Миргород, механік групи регламенту та ремонту авіаційного обладнання технічно-експлуатаційної частини авіаційної техніки військової частини А1356 старший солдат Зубко отримав важку травму та контузію.

Роман Зубко

Після лікування мужній воїн повернувся тримати стрій оборони держави, але внаслідок раптового погіршення здоров’я помер 22 листопада.

Роман Зубко народився 9 травня 1993 року в місті Миргород. Після школи обрав професію інженера-електромеханіка. У2015 році закінчив Полтавський національний університет ім.Юрія Кондратюка. Служба у лавах Збройних Сил України припала на початок російсько-української війни, і солдат Зубко у 2017 році у складі військової частини А0820 виконував бойові завдання на сході держави. Після демобілізації у 2018 року працював на підприємстві у Тернополі. Роман Зубко був призваний до лав ЗСУ 8-го березня, по суті, у перші дні повномасштабного вторгнення, і приступив до служби в ТЕЧ 831-ї бригади тактичної авіації.

13 листопада поблизу Макіївки Сватівського району Луганської області загинув воїн з Полтавщини Ярослав Краснопір.

Ярослав Краснопір

Про це повідомили у Миргородській районній військовій адміністрації.

Ярослав Краснопір 1992 року народження проживав у селі Вирішальне Сенчанської громади. З 2015 до 2017 рік він захищав незалежність та суверенітет України. А після повномасштабного вторгнення росії у 2022 році знову став на захист країни. Служив розвідником розвідувального взводу.

Герой загинув під час мінометного обстрілу, в ході виконання бойового завдання.

Безмірні співчуття рідним та близьким. Низький уклін та безмежна шана справжнім Героям!

Читайте також: У Полтаві відкрили меморіальну дошку-барельєф на честь Героя України Тараса Бобанича

Суспільство 02 грудня 2022, 09:00

Щоб писати коментарі

Авторизуйтесь
Вибір редакції