Художник з Полтавщини опанував італійську випічку та заробляє нею в Інтернеті

Художник з Полтавщини опанував італійську випічку та заробляє нею в Інтернеті
18 квітня 2017, 17:56   0
Стас Вагнер у Полтаві на благодійному ярмарку. Фото Ніни Король

Художник Станіслав Вагнер із маленького села Горобці на Новосанжарщині пече великодній хліб вже чимало років. 17 квітня привіз їх на Великодній ярмарок до Полтави. 

Панетоне і коломба – тридиційні італійські паски. Коломба – у вигляді голубки з розкритими крилами, панетоне – як наша паска.

Раніше чоловік продавав на благодійних ярмарках картини, нині взявся дивувати випічкою.
Біля його столу юрмляться люди, смакують, розпитують, чому ж таке жовте тісто та запашне, а ще пухке.
– На домашніх яйцях печу, а ще колір дають цитрусові, які традиційно італійці додають у великодній хліб, – розповідає Стас Вагнер.

Показує спеціальну форму для коломби у формі голубки. Така коломба пухка, замішена на спеціальній заквасці, яку художник сам роками плекає, його заквасці Madre levito 4 роки.
– Її треба постійно підгодовувати. У складі є материнські дріжджі, виноград, борошно, – додає художник.
Усіх секретів чоловік не розкриває.


Закваску Стас Вагнер також продає, вона затребувана, купують її для випічки не лише в Україні, а й за кордон.
– Ось бачите, їй не страшні натискання, коломба знову набирає своєї форми, – ділиться з дегустаторами чоловік.
Італійське борошно, форми та інші складові Стас замовляє в Інтернеті. Цитрусові купує вдома.

На заквасці випічка лишається пухкою та свіжою два тижні.
Замішує на випічку тістомісом, який придбав спеціально для свого хобі. А потім ще тісто треба витягувати руками.




Любов Стаса до італійської випічки почалася, коли він уперше скуштував її в Києві кілька років тому. Італієць, котрий замовив картину в художника, пригостив коломбою. Той незабутній смак змусив шукати рецепти, історію, продукти, аби самому опанувати секрети італійської паски.

Допоки навчився, зіпсував не один мішок вартісного борошна та інших продуктів, але свого таки досягнув: доказ тому – схвальні відгуки поціновувачів у соцмережах та наживо.

Велика коломба (1 кг) коштувала на ярмарку в Полтаві 200 гривень. Свої вироби Стас Вагнер продає через Інтернет, каже, що випічка не для всіх, не кожному по кишені.

Художник має у господарстві печі – грузинську та узбецьку, які збудував самотужки. Бо ж кулінарія – його ще одне хобі, окрім образотворчого мистецтва.


Станіслав Вагнер продає картини й одразу планує, що замовити з Італії для випічки. Каже, що то любов уже на все життя.

Коломба: історія італійського великоднього хліба


Коломба (іт. голубка ) – це смачний кекс у формі голуба, який разом з шоколадними яйцями, є символом італійського Великодня. За легендами, коломба має тривалу історію, вона була на столах італійців з давніх часів, як символ миру, відродження та любові.

Коломба. Легенда про святого Колумбана.


В 612 р. Святий Колумбан, ірландський чернець-місіонер, прибув до Мілану. Королева Теодоліна вирішила вшанувати його розкішним обідом зі стравами з дичини. Але якраз були останні дні посту і Святий Колумбан не хотів вживати таких багатих страв, і, щоб не образити королеву, сказав їй, що спершу їжу потрібно благословити. І коли він благословив страви вони раптово перетворилися в солодощі у формі голубів. Здивована королева визнала святість Колумбана і подарувала йому землі Боббйо де було засновано абатство Святого Колумбана. І з тих часів на Великдень, щоб вшанувати пам’ять святого, печуть і їдять коломбу.


Коломба і сучасність


Історія ж свідчить, що коломба стала солодким символом Великодня в 30-их роках 20 століття, коли фірма «Мотта С.п.А.» вирішила запустити на ринок кекс схожий на панеттоне (традиційний різдвяний кекс) але у формі голуба покритого глазур’ю та мигдальними горіхами. Велику популярність цій випічці забезпечив і слоган «Великодні коломби Мотта – солодощі зі смаком весни!»
З того часу з’явилося багато варіантів приготування цієї випічки.

Відео Стаса Вагнера

Автор: Ніна Король

Суспільство 18 квітня 2017, 17:56

Щоб писати коментарі

Авторизуйтесь
Вибір редакції