На війні з окупантами загинуло тринадцять воїнів з Полтавщини

1. >
2. Суспільство >
3. На війні з окупантами загинуло тринадцять воїнів з Полтавщини

Днями стало відомо про загибель на війні з окупантами загинуло ще 13 захисників, життя яких пов’язане з Полтавщиною. Про втрати повідомили в громадах, звідки воїни були родом.

14 грудня Полтавщина попрощалася з 33-річним воїном, солдатом Сергієм Михайловичем Замшою. Боєць   з позивним «Сич» загинув 8 грудня в районі села Кліщіївка Бахмутського району Донецької області внаслідок множинних осколкових поранень під час мінометного обстрілу, несумісних з життям.

Проживав у селищі Опішня. Закінчив Опішнянський державний художній ліцей ім. В. Кричевського. Це вже другий випускник ліцею, що загинув від початку російського повномаштабного вторгнення, влітку вони попрощалися із Сергієм Окарою.

У Сергія лишилися мати та сестра.

13 грудня провели в останню путь Анатолія Дніпрового з Полтави.

Анатолій Дніпровий помер 1 грудня у лікарні міста Дніпро внаслідок поранення, яке отримав 25 листопада під час виконання бойового завдання.

Солдат служив у підрозділі спеціального призначення десантно-штурмових військ,

Поховали Анатолія на Затуринському кладовищі біля Полтави. У нього лишились мама та сестра.

Боронячи країну у бою загинув 31 річний молодший сержант ЗСУ Сергій Кондик із Горішніх Плавнів. Це сталося 11 грудня поблизу села Невське Сватівського району Луганської області.

Сергій народився 28 жовтня 1991 року у селищі Світлогірське Полтавської області. Після закінчення школи вступив у Політехнічний коледж Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського, де здобув освіту за напрямком «Технічне обслуговування та ремонт автомобілів».

У 2011 році розпочав свою трудову діяльність на Полтавському ГЗК, як слюсар з ремонту устаткування котельних теплосилового цеху.З 14 жовтня 2011 року по 24 грудня 2012 року проходив службу у лавах ЗСУ.

Після військової служби повернувся на роботу як слюсар-ремонтник у механічну службу цеху шламового господарства збагачувальної фабрики, де пропрацював майже 10 років. Був мобілізований до лав ЗСУ для протидії російській агресії 9 серпня 2022 року.

15 грудня, Оболонська територіальна громада Кременчуцького району попрощалася з військовим Юрієм Букало.

25-річний військовий загинув у боях 6 грудня. Солдат Юрій Васильович Букало, стрілець-помічник гранатометника механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону військової частини А 4007, загинув під час виконання службових обов’язків внаслідок ворожого обстрілу біля населеного пункту Авдіївка Покровського району Донецької області.

Прощання з полеглим відбулося у рідному селі 15 грудня біля адмінприміщення сільської ради.

На війні росії проти України загинув кременчужанин Андрій Хорольський. Сталося це 14 грудня.

Воїн в минулому служив в патрульній поліції. Пройшов АТО у 2014 році, а після вторгнення, не роздумуючи повернувся з Польщі, щоб стати на захист України.

У загиблого лишилася дружина та двоє маленьких дітей.

2 грудня 2022 року в селі Шевченки (Пісківський старостат) відбулося прощання із захисником України Корчомахою Максимом Григоровичем, 1987 року народження, який був призваний на військову службу за призивом 17 вересня 2022 року.

Проходив службу на посаді старшого навідника гранатометного взводу. Загинув 26 листопада біля населеного пункту Стельмахiвка Сватівського району Луганської областi при захисті України, виявивши стійкість та мужність пiд час виконання бойових завдань.

В загиблого залишились батько Корчомаха Григорій Миколайович та брат Комар Руслан Вікторович.

Захищаючи територіальну цілісність України та життя кожного громадянина, загинув житель Новоселівської громади солдат 21 спеціального окремого батальйону сухопутних військ Збройних Сил України Власенко Максим Гаррієвич.

Максим народився 26 червня 1983 року, проживав разом з родиною в селі Мар’ївка.

До війни працював трактористом на приватному підприємстві в нашій громаді. З початком повномасштабного вторгнення, став до лав української армії.

Загинув 8 грудня поблизу Бахмута Донецької області.

У нього залишилися дружина, дві донечки, мама, сестра та два брати. 

14 грудня Новосанжарщина провела в останню путь нацгвардійця Дігтяря Дмитра Сергійовича.

Воїн народився 2 вересня 1989 року у Нових Санжарах. Тут зростав, навчався, тут формувалась його активна громадська позиція українця-патріота.

Саме тому, по закінченні Новосанжарської школи, юнак за покликом серця,  пішов до війська, з яким назавжди пов’язав свою долю.

Спочатку, з 2007-го по 2008 рік, прикордонником пройшов термінову службу. А в 2010-му році вступив до лав Національної Гвардії України, де служив водієм-заправником складу пального та мастильних матеріалів взводу бойового та матеріального забезпечення військової частини 30/52, де здобув заслужену повагу товаришів по службі та посаду молодшого сержанта.

12 грудня він загинув. Панахида за померлим відбулася 14 грудня вдома у селі Руденківка. Далі тіло героя було доставлено у Нові Санжари, де відбулася церемонія прощання із земляком.

У бою за Україну героїчно загинув Володимир Аксьонов із Ряського Михайлівської громади.

47-річний Герой поліг у бою на бахмутському напрямку 8 грудня.

Прощання із загиблим відбулося 14 грудня в с.Ряське.

11 грудня 2022 року в н. п. Бахмут Донецької області загинув Федоров Максим Сергійович, 1979 року народження, який частину свого життя проживав у м. Миргород.

Максим Сергійович Федоров народився 1979 року. Більшу частину свого життя проживав у Миргороді. У березні 2011 року воїн здобув кваліфікацію «військовий льотчик 2-го класу» на Львівщині.

У серпні 2014 указом Президента України за особисту мужність і героїзм Максима Федорова нагородили орденом Богдана Хмельницького третього ступеня.

Миргородська РВА повідомила про загибель жителя села Велика Обухівка Великосорочинської громади - військовослужбовця військової частини А7314 Чорняка Юрія Володимировича, 1978 року народження.

На війні з російськими окупантами загинув в результаті бойових дій під час захисту України Макогон Володимир Володимирович.

Захисник народився в смт. Білики, тут виріс, закінчив школу, закінчив Харківський державний університет. Працював у Чернігівському відділенні Українського геолого–розвідувального інституту (з 1993 р. і до його ліквідації у 2021 р.) на посадах інженера, інженера ІІ-ї категорії, наукового співробітника, завідувача сектором літології, завідувача сектором методики вивчення Дніпровсько-Донецької западини відділу методики нафтопошукових робіт.

Загинув на Донбасі  6 грудня.

За інформацією Полтавського ОЦК та СП, 6 грудня в районі села Кліщіївка Бахмутського району Донецької області загинув 41-річний солдат, мешканець Полтави Довгій Віктор.

Захисник поліг у бою під час виконання бойового завдання під Бахмутом. Віктор Довгій жив та працював у Полтаві, а з початком повномасштабного вторгнення став на захист України.

У воїна залишилися дружина та син.

Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким полеглих Героїв!

Читайте також: Ігоря Левченка з Полтавщини, який змусив відступити ворожу групу піхоти, нагородили званням Героя України

• #загинув
• #новини Полтавщини
• #війна