Полтавщина втратила на війні ще п'ятнадцятьох воїнів

1. >
2. Суспільство >
3. Полтавщина втратила на війні ще п'ятнадцятьох воїнів

Щодня українські воїни виборюють нашу свободу і нищать окупантів. На жаль, за нашу свободу і право жити на рідній землі, захисники платять високу ціну – власні життя. За останні дні стало відомо про загибель на війні ще п'ятнадцятьох воїнів з Полтавщини. Про втрати повідомили  в громадах, звідки воїни були родом.

Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким полеглих Героїв! Вічна слава!

Сьогодні, 24 грудня, Карлівська громада проведе в останню путь загиблого захисника України Кіяшка Андрія Леонідовича. Про це повідомили в міській раді.

Він загинув 23 липня біля населеного пункту Кодема, Бахмутського району, Донецької області під час проведення противником артилерійського обстрілу. 23 грудня йому мало виповнитися 56 років.

З початку повномасштабного вторгнення росії Андрій Кіяшко проходив військову службу в роті охорони 4 відділу Полтавського РТЦК та СП, далі боронив Україну в складі кулеметного взводу стрілецької роти в/ч А 2167.

Горішньоплавнівська громада втратила на війні двох захисників. 23 грудня 2022 року в Горішніх Плавнях провели в останню путь захисника Батьківщини – майора Збройних сил України Івана Мартинова.

Іван Іванович народився 9 лютого 1965 року в Хмельницькому. Після закінчення школи вступив до Благовіщенського вищого танкового командного училища. Потім ніс військову службу на Північному флоті майже 10 років. У 1986-1987рр. перебував у африканській Республіці Анголі у складі міжнародних миротворчих сил.

У 1997 року звільнився в запас і переїхав жити в Комсомольськ.

Із 24 лютого 2022 року захищав Батьківщину в лавах Збройних сил, був заступником командира механізованого батальйону. 15 грудня 2022 року в бою поблизу села Невське Луганської області майор Збройних сил України Іван Іванович Мартинов отримав осколкове поранення голови. А 17 грудня 2022 року помер у лікарні імені Мечникова в місті Дніпро.

23 грудня 2022 року Горішньоплавнівська громада попрощалася із загиблим солдатом Національної гвардії України – оборонцем Маріуполя Вадимом Мотієнком.

Вадим народився 20 лютого 2002 року в селі Кустолово-Суходілка Машівського району Полтавської області. Після закінчення Пологівської загальноосвітньої школи вступив до Карлівського професійно-технічного училища, яке успішно закінчив і здобув професію тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва.

У вересні 2021 року був призваний на строкову військову службу до лав Національної гвардії України.

30 березня 2022 року солдат Національної гвардії України Вадим Мотієнко, вірний військовій присязі, героїчно загинув на території «Азовсталі» у місті Маріуполі Донецької області.

Указом Президента України за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, солдата Національної гвардії України Вадима Мотієнка нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Кременчук попрощався із своїм захисником Костянтином Днищуком. У військовослужбовця залишилася мати та дружина.

Костянтина Днищука призвали на військову службу під час мобілізації 5 квітня 2022 року. Мав військове звання – сержант.

Служив у військовій частині, яка виконує завдання по захисту України, її суверенності та територіальної цілісності на Донеччині. Загинув боєць 7 грудня 2022 року в результаті бойових дій на Бахмутському напрямку.

Прощання з Костянтином Днищуком проходило у Міському палаці культури. Панахиду відслужили у Свято-Миколаївському соборі. Поховали героя на Алеї Героїв Свіштовського кладовища.

24 грудня, Семенівська громада Кременчуцького району попрощається з молодшим сержантом Кісьолкіним Русланом Олексійовичем.

Військовий з позивним «Циган» 1990 року народження, командир десантно-штурмового відділення в/ч А1910.
Помер Руслан після двох днів боротьби за життя від поранень, які отримав 15 грудня біля населеного пункту Червонопопівка Кремінського району Луганської області.

22 грудня, захищаючи Україну під Бахмутом, загинув геймдизайнер та кіберспортсмен Володимир «Fresh» Єжов, який працював над створенням гри S.T.A.L.K.E.R.: Чисте небо.

Також він брав участь у створенні гри Козаки, та й в інших проєктах: World of Battles: Morningstar, Call of Cthulhu та Sherlock Holmes: Devil’s Daughter.

Єжов приєднався до ЗСУ після 24 лютого. Його називають одним з найкращих старкрафтерів Києва та загалом України часів зародження кіберспорту.

Воїн родом з Лубен. У нього залишилися двоє дітей.

6 грудня 2022 року загинув кременчужанин Агеєв Юрій Іванович, виконуючи бойове завдання по захисту України, її суверенності та територіальної цілісності, залишаючись вірним військовій присязі та українському народові, в результаті бойових дій в районі н.п. Кліщіївка, Бахмутського району, Донецької області.

Був призваний на військову службу під час мобілізації 05.05.2022 року, сержант.

Залишилися матір, син та дружина.

19 грудня 2022 року загинув Казаков Володимир Володимирович, виконуючи бойове завдання по захисту України, її суверенності та територіальної цілісності, залишаючись вірним військовій присязі та українському народові, в результаті бойових дій в районі села Черняків, Чугуївського району, Харківської області.

Був призваний на військову службу під час мобілізації 06.03.2022 року, солдат, стрілець – помічник гранатометника.
Залишилися батьки.

Поховання Володимира Казакова відбудеться 26.12.2022

21 грудня Кобеляцька громада провела в останню дорогу нашого земляка, справжнього патріота, військовослужбовця Збройних сил України – Романа Анатолійовича Блощинського.

Старший солдат Роман Блощинський загинув 13 грудня 2022 року під час танкового обстрілу поблизу селища Білогорівка Луганської області. Йому було 49 років.

Блощинський Роман Анатолійович народився 12 січня 1973 року у Киргизії.

З 1986 року родина переїхала в Україну м. Кобеляки. Служив у лавах Радянської Армії, був старшим моряком.
На початку жовтня 2022 року призваний на військову службу до ЗСУ Полтавським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки м. Горішні Плавні. Службу проходив у військовій частині А 0641, звання – старший солдат.

Залишилась без батька донька Агнеса 18 років, без сина – мати Галина Павлівна та брат.

22 грудня Полтавська громада прощалася із солдатом Козиний В’ячеславом Петровичем з Полтави. Йому було 49 років. Воїн народився і жив у Полтаві.

Призваний 06.03.2022 року Полтавським об’єднаним міським територіальним центром комплектування та соціальної підтримки до військової частини А 2573 3-ї танкової Залізної бригади на посаду номер обслуги піхотного батальйону.

Вірний військовій присязі, виявивши стійкість і мужність, під час виконання бойового завдання в районі виконання завдань за призначенням, загинув 19.12.2022 року від отриманих поранень несумісних з життям.

20 грудня у Полтаві попрощалися із солдатом Клемковим Євгенієм. Йому було 28 років.

Призваний Полтавським об’єднаним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки 15.03.2022 до військової частини А1476 27-ї реактивної артилерійської бригади ім.Кошового отамана Петра Калнишевського, згодом переведений до військової частини А4053 115-ї окремої механізованої бригади на посаду стрілець-санітар 3-го механізованого відділення, 3-го механізованого взводу, 3-ї механізованої роти 2-го механізованого батальйону.

Безпосередньо брав участь у відсічі агресії з боку рф на сході України.

Помер 13 грудня в н.п. Остер, Чернігівської області.

На війні з окупантами 14 грудня загинув 23-річний Віталій Іванов з Веприка Малобудищанської громади. Він захищав Україну на найтяжчому напрямку фронту — бахмутському.

Про смерть військового повідомили у першому відділі Миргородського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Віталій народився у Веприку, закінчив місцевий Веприцький професійно-аграрний ліцей у 2018 році. Навчався на тракториста. У 2019 році служив у армії — у Президентському полку.

У травні 2022 року добровільно пішов на війну.

Кременчук провів в останню путь солдата Сергія Кушніренка. У нього залишилися мати, дружина та син.

Сергія Кушніренка мобілізували до лав ЗСУ 25 квітня 2022 року. Служив водієм автомобільного відділення однієї з військових частин, яка бере участь у бойових діях на сході України. Помер 12 грудня 2022 року в населеному пункті Львовка Краматорського району Донецької області.

Прощання з військовим проходило у Міському палаці культури. Панахиду відслужили у Свято Миколаївському соборі. Поховали на Алеї Героїв Свіштовського кладовища.

20 грудня Хорольська громада попрощалася із полеглим воїном Віталієм Віталійовичем Данильченком.

Серце відважного Захисника – лейтенанта, командира 3-го взводу, 2-ої роти, 108-го окремого гірсько-штурмового батальйону перестало битися після отриманих поранень у стрілецькому бою з ворогом поблизу селища Спірне Бахмутського району Донецької області.

17 грудня у Полтавській клінічній лікарні імені М. Ф. Скліфосовського від поранень помер військовослужбовець 93 окремої механізованої бригади «Холодний Яр» Фуголь Павло Сергійович. Про це повідомив голова Миргородської районної військової адміністрації Віталій Дяківнич.

28-річний Павло, житель села Вирішальне Сенчанської громади Миргородського району, отримав поранення 10 грудня під час виконання обов’язків військової служби.

Читайте також: Через вісім місяців після загибелі тіло полеглого 19-річного десантника з Полтавщини повертається додому

• #загинув
• #новини Полтавщини
• #війна