Фортеця Бахмут: стримуючи ворожий штурм, загинув прикордонник з Полтави Олександр Сугак

1. >
2. Суспільство >
3. Фортеця Бахмут: стримуючи ворожий штурм, загинув прикордонник з Полтави Олександр Сугак

В ніч з 18 на 19 січня окупанти пішли на штурм українських позицій на Бахмутському напрямку. Та завдяки прикордонникам Луганського й Краматорського загонів ворожий штурм було стримано. Про це повідомили в Держприкордонслужбі.

20 січня у своєму відеозверненні Володимир Зеленський відзначив подвиг прикордонників у місті-фортеці Бахмуті:

– Відзначу успіхи прикордонників Луганського й Краматорського загонів, які разом з іншими бійцями сил оборони та безпеки воюють саме на Донецькому напрямку, захищаючи Бахмут. Дякую вам, хлопці, за вашу стійкість і здатність завдавати ворогу саме таких втрат, які поступово позбавляють сенсу атаки окупантів! Дякую й бійцям спецпідрозділу «Дозор» Державної прикордонної служби України за ефективне стримування ворога!

На жаль, наші військові теж понесли втрати. Під час штурму загинув боєць 11 Краматорського прикордонного загону, 48-річний полтавець Олександр Сугак.

До повномасштабної війни Олександра Сугака ніщо не пов’язувало з військовою службою, він працював торговим представником в агро та ветеринарній сфері, обожнював тварин та виховував дітей, дбав про родину.

Та вже у березні він, не сказавши ні слова родині, пішов до військкомату і лише після цього повідомив рідним про своє рішення піти на фронт.

Його колеги всіляко допомагали Олександру і його побратимам із забезпеченням. Діставали бронежилети, каски, біноклі. При цьому згадують, що він ніколи не скаржився ні на умови, ні на матеріальне забезпечення.

– Олександр був такою людиною, з якою легко було працювати, адже в нього ніколи не було ніякої двозначності. Він був дуже легким у спілкуванні, відкритий і завжди готовий був прийти на допомогу. А ще він дуже любив тварин. Постійно опікувався безпритульними тваринами, відвозив їх до ветеринара. Мав гарне почуття гумору, з ним було приємно і легко бути в одній компанії. А головне, це було людина, яка мріяла і хотіла будувати майбутнє для своїх дітей. І це була одна з причин, чому він пішов на війну добровольцем, – згадують колеги.

Про любов Олександра до тварин свідчить і його позивний «Ши-тцу» – на честь улюбленої породи собак.

Воїн служив під Бахмутом влітку, та коли їх після ротації знову перевели на цей напрямок, він розповідав, що це вже зовсім інша ситуація і, побачивши те жахіття, що там відбувається, він передбачив, що живим звідти не повернеться.

Напередодні своєї гибелі Олександр попросив зібрати допомогу для побратимів, адже було дуже холодно і захисники мали обмороження. Його колеги і друзі зібрали грілки, окопні свічки, біноклі, тепловізори. За тиждень було зібрано більше 100 кілограмів допомоги, та на жаль, він не встиг отримати цю допомогу. Її отримали побратими, адже в ніч на 19 січня життя Олександра обірвалося.

В нього лишилося двоє дітей, дружина та мама.

Прощання з Олександром відбудеться у четвер, 26 січня о 10.00 у Свято-Успенському Соборі. Запрошуємо прийти і вшанувати пам'ять земляка, який заплатив за нашу свободу власним життям.

Читайте також: На війні з окупантами загинуло дев'ятнадцять воїнів з Полтавської області

Автор: Марина Левчук

• #загинув
• #новини Полтавщини
• #війна