Що нового в Опішнянській громаді: будівництво шкільного бомбосховища, утеплення лікарні й облаштування артілі для гончарів

Що нового в Опішнянській громаді: будівництво шкільного бомбосховища, утеплення лікарні й облаштування артілі для гончарів
09 березня 2023, 13:02   0

Опішнянська громада – одне з об’єднань на Полтавщині, яке розвивається досить стрімко. Громаду утворили 2018 року, до неї входять чотири сільські ради: Малобудищанська, Попівська, Човно-Федорівська й Батьківська. На території об’єднання мешкає 8 200 людей та 1500 вимушено переміщених осіб.

Бюджет громади – 100 мільйонів гривень. Основні надходження – це ПДФО, єдиний податок та рента, які сплачують великі підприємства.  

Одне з таких – «Нафтогаз», де працює більшість жителів громади. Окрім того, на території об’єднання функціонують як Національний музей-заповідник українського гончарства, так і приватні підприємства, як, наприклад, «Стандартенерго» тощо.

Здебільшого завдяки коштам, які надходять до бюджету від місцевих підприємств, та залученій грантовій фінансовій підтримці селищній раді вдається реалізовувати свої проєкти.

2021 року коштом громади та завдяки грантовому фінансуванню за програмою U-LEAD в Опішні створили сучасний ЦНАП, де обслуговують мешканців усієї територіальної громади.



Окрім того, за цим проєктом облаштували громадську приймальню, місцевий пункт незламності тощо.



Опішня медична

У громаді функціонують один ЦПМСД і п’ять ФАПів.

Але на території об’єднання можна отримати не лише первинну, а й вторинну медичну допомогу, адже тут розташовані терапевтичне та інфекційне відділення Зіньківської міської лікарні.



До створення громади лікарня, зведена в 90-х роках, мала досить депресивний вигляд. Медичний заклад за час його існування практично не ремонтували.



– Приміщення лікарні належало районній раді, яка нам його радо віддала. Зараз тут розташовані державна Станція швидкої допомоги, наш ЦПМСД, терапевтичне та інфекційне відділення Зіньківської міської лікарні, лабораторія. Будівля наша, але там зареєстрована купа юридичних осіб. Втім ми зацікавлені, щоб терапевтичне відділення в нас залишалося. Хотіли укласти договір із Зіньковом щодо співпраці, але не вийшло. Проте хочемо допомагати, адже там обслуговують наших людей, – каже очільник Опішнянської громади Микола Різник. – Розпочалася пандемія коронавірусу, і я розумів, що людей потрібно буде кудись класти. Ми почали самотужки робити ремонт терапевтичного відділення, який нам коштував 60 тисяч гривень. Купили сантехніку, лінолеум, встановили радіатори й встигли запустити. Туди відразу багато хворих надійшло. До слова, ми встановили там кисень, завдяки чому вдалося дуже багато життів врятувати. Коли ажіотаж із ковідом спав, ми продовжили відновлювати терапевтичне відділення.



Загалом ремонт у приміщенні лікарні розпочали 2021 року. Навесні 2022-го планували його завершити. Але війна все змінила, і проєкт довелося переписувати. Зараз тривають роботи з термомодернізації будівлі. 

У відремонтованій частині лікарні – нова сантехніка у вбиральнях, затишні палати та малюнки місцевої малечі на стінах.



– Хочемо не просто гарно зробити, а щоб і наповнення відповідне було. Ці відділення прибуткові, вони отримують достатньо коштів від НСЗУ. Ми плануємо їх покращити, щоб люди хотіли тут бути, – каже голова Опішнянської громади. –  Адже чим більше ліжко-місць, тим вище фінансування від НСЗУ, намагаємося уролога з Полтави переманити (сміється). Моя мрія – створити класну лікарню, бо хочу тут провести старість.



У медичному закладі вже рік працює кабінет УЗД. Ще до повномасштабної війни сюди запросили працювати лікаря з Харкова. Для цього придбали УЗД-апарат за мільйон гривень. За день тут приймають близько 10 осіб з усієї громади.



Окрім того, у планах оновити рентген-кабінет та створити фізіотерапевтичний кабінет у лікарні.

– Мріємо зробити рентген-кабінет й закупити туди устаткування. Подали заявку на китайський грант на закупівлю шкільного та лікарняного обладнання, – говорить Микола Різник.

Голова Опішнянської громади розповів про цікавий лікарняний експонат – ліфт, який не працював від самого відкриття медичного закладу.

– Ми вирішили з’ясувати причину несправності, оглянули ліфт. Там нові двигуни й троси. Почали шукати запчастини, але так і не знайшли. Пішли до тогочасного головного лікаря. Він сказав, що ліфт не запустили, бо не було грошей розрахуватися з будівельниками. Тож він так і не почав функціонувати. Ми зверталися в «Полтаваліфт», щоб отримати мікросхеми. Але їх там немає. Тепер маємо ліфт встановлювати заново. Але це потрібно робити, бо зараз доводиться носити людей, – каже Микола Різник.

Медичний заклад опалюють котлом на дровах. Устаткування для опалення придбали ще до війни. Втім газ до будівлі підведений.



– Це дає колосальну економію, адже дрова ми не закуповуємо й за газ не платимо. Наше комунальне підприємство розчищає лісосмуги. По-перше це чотири робочі місця в котельні, і ті хто пиляє дрова, із роботою теж. Удень спалюємо машину дров, адже площа будівлі величезна, – зазначає Микола Різник.



Нове бомбосховище для місцевого ліцею

Зараз в Опішнянській громаді завершують будівництво шкільного бомбосховища площею 500 квадратних метрів.

– Вирішили його всередині літа збудувати. Кошти витрачаємо лише на будматеріали. Зводимо самотужки, трактор працює наш, наймаємо маніпулятор також. Сховище, яке коштує 20-30 мільйонів, ми зробили за 2,5 мільйона. Зараз просушуємо його, поставили дві буржуйки, – розповідає Микола Різник. – Залишилося облаштувати вбиральні, кабінет медичної сестри та поставити меблі.



Загалом керівництво громади та адміністрація освітнього закладу були вимушені ухвалити рішення про створення сховища з нуля, каже директор Опішнянського ліцею Опішнянської селищної ради Юрій Дахно, адже деякі батьки обирають для дітей освітні заклади, які навчають офлайн. У ліцеї 476 учнів, тож сховище вмістить всіх школярів та педагогічний колектив.

Місце обрали на шкільному городі. Відстань від бомбосховища до двох приміщень, де навчаються молодші та старші класи, – близько 150 метрів. Завершити роботи планують у квітні.

Опішня туристична

Один із пріоритетних напрямків розвитку об’єднання – це туризм, адже Опішня відома насамперед в Україні та за її межами як столиця гончарства.



Окрім відвідин музеїв та історичних пам’яток, розташованих на території громади, вам запропонують відпочинок у приватних садибах. До повномасштабної війни тут також проводили низку фестивалів.



Через Опішню проходять кілька туристичних та веломаршрути.



Втім багато програм через російську агресію поставили на паузу. Як-от відновлення центрального місцевого парку. Проєкт передбачав три рівні реставрації.

– Насамперед територію під парком перевірили б на археологічну цінність, адже під Опішнею багато підземних ходів, – розповідає Ірина Іващенко, спеціалістка проєктно-інвестиційного відділу Опішнянської селищної громади. – Одна з версій – усі вони пов’язані між церквами, у нас було вісім храмів у селищі, але не зберігся жоден. За легендами, оці ходи вели аж до полтавського монастиря.



У центральному місцевому парку збереглися рештки фундаменту каплиці з архітектурного комплексу Троїцького храму, зведеної 1892 року. Ця споруда була частиною комплексу релігійних будівель на місцевій базарній площі, серед яких – Свято-Троїцький храм, церква Успіння Пресвятої Богородиці, церковнопарафіяльна школа.



Другий рівень проєкту передбачав відновлення самого парку. 2021 року тут встигли облаштувати сучасну безкоштовну вбиральню. Втім роботи не завершили через війну, не встигли зробити тротуари тощо.



Третім рівнем мав би стати парк для білочок. Для хвостатих красунь планували створити будиночки, годівнички, лабіринти-переходи.



Опішнянська артіль

Один із перспективних та досить амбітних проєктів – «Опішнянська артіль», який має на меті не лише зберегти гончарство як ремесло, а й навчати молодше покоління цієї справи, а також допомогти соціалізуватися вимушено переміщеним особам.

У селі Малі Будища будівля дитячого садочка, куди ходить 17 дітей, мала вільний простір. Раніше в приміщенні садочка перекрили дах, змінили комунікації, встановили нові радіатори. Щоб частина будівлі не залишалася порожньою, тут вирішили створити простір для майстрів. Проєкт планували завершити ще на початку 2022-го, втім усе змінила війна, і роботи відновили лише через пів року після початку повномасштабного вторгнення.

– У нас раніше було чотири заводи кераміки, зараз жодного не залишилося. Коли я лише став головою, зібрав усіх гончарів малювальниць та запитав, чого вони потребують, – розповідає Микола Різник.

Серед побажань митців були місця для випалювання, гончарне коло, виставкова зала тощо. Тож селищна рада вирішила створити «Опішнянську артіль», яка міститиме простір для творчості, гончарні круги, печі, виставкову залу тощо.



Проєкт передбачає облаштування 4-5 місць для роботи гончарів, встановлення печі та сушарки. Також тут будуть кухня та навіть душові для майстрів. Цю локацію планують здавати в оренду гончарям. Попрацювати тут зможуть також малеча чи туристи.

– Ми отримали грант на 500 тисяч гривень для придбання обладнання. Закупили на ці гроші піч та меблі. Таким чином ми зберігаємо ремесло й даємо людям заробити. Замисел був такий, що майстер навчатиме 4-5 учнів, яким ми платитимемо стипендію, щоб гончарство не померло, – каже очільник Опішнянської селищної ради.

Теплиця як бізнес

На території громади працюють кілька агропідприємств. Здебільшого поля засівають соняшником, соєю та кукурудзою.

А минулоріч восени КП «Опішня-Агро» облаштувало також теплицю. Ідея запустити її виникла в Миколи Різника. Метою цієї ініціативи було не лише отримання прибутку, а й продемонструвати мешканцям теплицю як можливий варіант розвитку власної справи.



Протягом сезону тут вирощували редиску, зелену цибулю, коріандр, базилік тощо. Загалом за два етапи вдалося зібрати близько 800 кілограмів товару, який здебільшого оптом розкупили дрібні підприємці, а також велика українська мережа супермаркетів.



У теплиці працювало чотири особи. Зараз в Опішні готуються до нового сезону та планують уже на початку березня посіяти огірки.



– Хочемо, щоб товар уже навесні був як для нашої громади, так і для Полтавської області. Вирощене розійшлося добре, попит на нього є, – розповідає директор підприємства Наріман Ібрагімов.



Опішнянська громада має ще один проєкт – уже на п’ять теплиць.

– Минулого року ми провели навчальний пробний етап для своїх старшокласників. Запросили зі школи дітей, щоб, вони, можливо, визначилися, куди їм вступати, побачили, що на цьому можна заробляти. А наступного дня з усієї Полтавщини люди приїжджали (група набралася за добу), щоб оглянути теплицю, – каже Ірина Іващенко.

Човно-Федорівська сільська рада

Човно-Федорівка – село, яке входить до Опішнянської громади з 2020 року. Тут мешкає близько тисячі людей.

Село має сполучення з центром громади. До Опішні п’ять разів на тиждень курсує автобус. Також раз на тиждень є рейс до Зінькова. Приватні автобуси також возять до Полтави.

Коштом сільської ради ще до створення громади тут капітально відремонтували Будинок культури на близько 300 осіб. Зараз у приміщенні клубу облаштували кімнату з тренажерами та спортзал. Відвідати їх можуть як жителі, так і гості села безкоштовно.



Частина тутешніх мешканців працює на агрофірмі «Астарта», яка розмістила тут ферму, обробляє поля на території сільської ради та активно допомагає реалізовувати місцеві соціальні проєкти.

– Спільними зусиллями селищної ради, яка нам щосили допомагає, ми зібрали спонсорів. «Полтавагазвидобування» та «Астарта» створили спортзал, за що ми дуже вдячні, – говорить староста Човно-Федорівської сільської ради Микола Мирка.



Дитячий садок у Човно-Федорівці зараз не працює через відсутність бомбосховища, тому там розмістили внутрішньо переміщених осіб. Але Опішнянська селищна рада допомогла з ремонтом приміщення школи, і малечу вже перевели в шкільну будівлю.

До слова, попри війну, громада придбала минулоріч три трактори, один із яких дістався й Човно-Федорівці.

Із найбільш бажаного у селі називають перемогу, а також створення футбольно-волейбольного майданчика зі штучним покриттям для дітей.

Читайте також: Як подати звернення до управління Державної служби якості освіти у Полтавській області?


Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів”

Автор: Наталка Сіробаб

Суспільство 09 березня 2023, 13:02

Щоб писати коментарі

Авторизуйтесь
Вибір редакції