Від Малої до Рембо: історія військової медикині з Кременчука

1. >
2. Суспільство >
3. Від Малої до Рембо: історія військової медикині з Кременчука

Анастасія за цивільною освітою медична сестра. До війни працювала в бригаді екстреної медичної допомоги в м.Кременчуці. З початком війни роботи стало більше і працювати важче. Рятували людей при обстрілі ракетами Кременчуцького нафто-переробного заводу. Історію Анастасії розповіли на сторінці Полтавської окремої бригади територіальної оборони.

– Найважче було під час ворожого обстрілу торговельного центру «Амстор», наша бригада чергувала в той день. Поранених та загиблих було дуже багато і ми не встигали надавати їм медичну допомогу та відвозити до медичних закладів. Так що з жахами війни я познайомилась за довго до приходу на службу, – пояснює Анастасія.

– В листопаді 2022 року до мене звернулися з Кременчуцького батальйону територіальної оборони сказавши, що вони дуже потребують бойових медиків і запропонували до них на службу. Я не вагаючись погодилась і прийшовши до військкомату була мобілізована.

Спочатку Анастасія проходила службу бойовим медиком взводу, за нею закріпився позивний «Мала». Часто доводилося надавати медичну допомогу бійцям та евакуйовувати їх з позицій.

– Одного разу, коли я знаходилася на позиції поряд з бойовим медиком роти, одною міною поранило трьох наших бійців, серед яких був і головний медик роти. Мені самій прийшлося надавати їм медичну допомогу, надіятися більше не було на кого. Через щільний обстріл евакуювати їх вдалося лише через 6 годин. Весь цей час я була поруч з ними підтримуючи їх життєдіяльність. Потім шлях до точки евакуації близько 4 кілометрів. Евакуаційний автомобіль ближче під’їхати не міг. Мене після того випадку бійці почали називати «Рембо». Мені довелося нести свій медичний рюкзак і рюкзак бойового медика роти, кожен з яких важить близько 35 кілограм, а ще зброю бійців які несли поранених. При цьому я розмовляла з пораненими, слідкувала щоб вони не втратили свідомість. Було дуже важко, але ми витримали, врятували всіх поранених і всі вони одужали. Також тоді трапився курйозний випадок. Від вибухів упали балки перекриття траншеї і ми передавали поранених через балку. Не втримавшись на ногах я упала на спину і через бронежилет та рюкзак, який був за плечима не могла піднятись. Один з бійців сказав: «Ти як черепашка-ніндзя». Це навіть у поранених викликало посмішку.

Нещодавно Анастасію призначили бойовим медиком роти. Вона мріє про Перемогу. Говорить про необхідність медичної реформи. Коли працювала в екстреній медичній допомозі заробітна плата була у всіх однакова не залежно від досвіду і кваліфікації, що вважає не справедливим. Після Перемоги планує вступити в Полтавський медичний університет та стати лікарем.

Дякуємо за врятовані життя!

Слава героям!

Читайте також: Навіки в строю: Полтавська громада попрощалася із захисниками Дмитром Юденком та Валерієм Сосновським. ФОТО

• #новини Полтави
• #війна
• #медик