У Полтавських громадах повідомили про загибель на фронті ще трьох військових
Захищаючи незалежність та цілісність України на війні з росіянами загинули військові Микола Геринець, Вадим Котляров та Роман Зіненко.
Стрілець-санітар Зіненко Роман Володимирович 25.06.1986 року народження з 4 вересня 2022 року вважався зниклим безвісти. За результатами генетичної експертизи був ідентифікований та вважається загиблим 04.09.2022 року.
Загинув військовослужбовець під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини внаслідок артилерійського обстрілу та безпосереднього бойового зіткнення із ворогом в районі н.п. Сухий Ставок Бериславського району Херсонської області
"До останнього подиху Зіненко Роман сумлінно захищав рідну землю, був надійним побратимом і сміливим бійцем. Війна обірвала молоде життя, залишивши матір без сина, дружину без чоловіка, малу доньку - без батька. Щирі співчуття рідним та близьким Зіненка Романа і наша безмежна шана полеглому Захисникові", - повідомили в Оржицькій селищній раді.
Десантник Котляров Вадим Вікторович народився 15 листопада 1992-го року у місті Бахмут. З початком повномасштабної війни чоловік виїхав під Київ працювати. З часом вирішив йти захищати країну від окупантів. Був призваний до лав ЗСУ Ніжинським РТЦК і СП Чернігівської області, обіймав посаду стрільця.
Загинув воїн 31 серпня в районі населеного пункту Іванівське Бахмутського району Донецької області.
Вадим не був одружений і дітей також не мав. Мати полеглого воїна, за інформацією т.в.о. начальника групи МПЗ морально-психологічного забезпечення Кременчуцького РТЦК та СП Любов Телятник, знаходилась у Бахмуті та зв'язку із нею нема.
Батько Вадима з початком повномасштабної війни вимушено виїхав до Кременчука. Саме там 13 вересня попрощалися із десантником із Бахмута. Панахиду за загиблим бійцем відслужили у Свято-Миколаївському соборі. Поховали його на Алеї Героїв Свіштовського кладовища, поруч з іншими захисниками незалежної України.
Геринець Микола Михайлович народився 01 грудня 1983 року в с.Орлик. По закінченню Орлицької загальноосвітньої школи здобув професію учителя історії у Полтавському педагогічному університеті імені Короленка, повідомили у Кобеляцькій тергромаді.
Проходив строкову військову службу. Опісля працював у м.Київ там одружився і продовжував жити з родиною.
З 2014 по 2016 рік по контракту захищав сходні регіони України. Учасник бойових дій.
На початку повномасштабної війни Микола Геринець долучився до лав оборонців України. Службу ніс у складі 2-го стрілецького відділення 2-го стрілецького взводу 1-ї стрілецької роти, в/ч A7293, мав звання молодший сержант.
31 серпня 2023 року, під час виконання бойового завдання по захисту Батьківщини поблизу села Діброва Сєвєродонецького району на Луганщині бригада на чолі з Миколою потрапила під обстріл. Поранення, які отримав наш захисник, були не сумісні з життям.
Церемонія прощання відбулася 6 вересня 2023 року на Алеї Слави кладовища Лісового, що в місті Київ. У загиблого героя залишилась дружина Ольга з маленькою донечкою Софійкою, мати та брат з сестрою.
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь