На щиті: Полтавщина в тратила на війні ще десятьох воїнів

1. >
2. Суспільство >
3. На щиті: Полтавщина в тратила на війні ще десятьох воїнів

За останні дні стало відомо про загибель десятьох воїнів з Полтавщини на війні з окупантами. Інформацію підтвердили в громадах, звідки воїни були родом.

У Скороходівській громаді повідомили про трагічну смерть захисника України – Умніченка Володимира Михайловича, 1974 року народження, мешканця села Петрівка, який загинув 12 жовтня 2023 року у важких боях за вільну Україну.

Життя старшого солдата гранатометного відділення протитанкового взводу механізованого батальйону військової частини А4007 обірвалося внаслідок штурмових дій противника біля н.п. Авдіївка Покровського р-ну Донецької обл.

25 жовтня Горішньоплавнівська громада провела в останню путь загиблого на російсько-українській війні бійця, який захищав Батьківщину. Прощання відбулося на кладовищі в с. Салівці.

Матрос морської піхоти Збройних сил України Підтикан Олег Іванович народився 5 березня 2000 року в селі Салівці. Після успішного закінчення Салівської загальноосвітньої школи, навчався в Горішньоплавнівському Вищому професійному гірничо-будівельному училищі, де здобув декілька професій: слюсаря з ремонту колісних транспортних засобів, водія категорій «В» і «С», водія великовантажних автомобілів.

Із 2019 року працював у ТОВ «Феррострой» за спеціальністю.

2 березня 2023 року був мобілізований на російсько-українську війну.

У жовтні 2023 року при виконанні штурмових дій у контрнаступі українських військових підрозділів, водій кулеметного відділення роти вогневої підтримки матрос морської піхоти Збройних сил України Олег Підтикан отримав поранення, внаслідок якого через декілька днів, 18 жовтня, помер в Одеському військовому  госпіталі.

Олега Івановича Підтикана поховали з військовими почестями на кладовищі в с. Салівці.

30 жовтня, виконуючи бойове завдання на Донеччині, загинув воїн-захисник із Гадяцької громади – старший солдат  Володимир Труш.

Боєць до останнього подиху був вірний військовій присязі. Його життя обірвалося під час виконання бойового завдання на Донеччині, менш ніж за місяць до власного 43-річчя.

3 листопада воїна поховали в рідній громаді.

29 жовтня під час обстрілу противником взводного опорного пункту в районі населеного пункту Синьківка Куп’янського району Харківської області, захищаючи волю та незалежність України, загинув житель с.Бутова Долина Великобагачанської громади Опалько Руслан Петрович.

Руслан Петрович народився 17 березня 1980 року у с.Первомайське Приморського краю. Згодом переїхав до Великобагачанщини, навчався у Великобагачанській середній школі.

Проходив військову службу у Харківських хімічних військах. Після демобілізації одружився. З дружиною виховували двох дітей – сина та доньку.

21 листопада 2022 року Руслан Петрович був призваний до ЗСУ. Служив у військовій частині А0409 бригади №30. Був командиром бойової машини та командиром відділення 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 1 механізованої роти 1 механізованого батальйону.

30 жовтня, на вічний спочинок до рідного села Чевельча Оржицької громади повернувся полеглий Захисник України Рябчич Сергій Васильович.

Народився Рябчич Сергій Васильович 22 березня 1980 року у селі Чевельча. Після школи був призваний до лав Української армії. Спочатку півроку служив у навчальному центрі у місті Котовськ. Далі службу проходив у місті Мукачево.

11 вересня 2022 року був мобілізований до Збройних Сил України. Після проходження навчання потрапив на пекельний схід – брав участь у бойових діях на Харківщині та в районі міст Дружківка і Авдіївка на Донеччині. 18 жовтня 2023 року життя мужнього Захисника України обірвалося від ворожої кулі саме в місті Авдіївка.

1 листопада у Семенівській громаді попрощалися із Абдуллаєвим Русланом Емільовичем, який загинув ще у квітні 2022 року поблизу населеного пункту Довгеньке Харківської області.

Народився Руслан Абдуллаєв 8 серпня 1999 року. У листопаді 2021 року підписав контракт зі Збройними Силами України. Службу проходив у 95 десантно-штурмовій бригаді м. Житомир в/ч А 0281.

Руслан брав безпосередню участь у бойових діях після початку повномасштабного вторгнення ворога в лютому 2022 р. На жаль, навесні того ж року його рідні отримали страшну звістку — чоловік безвісти зник. Пізніше підтвердилася інформація про його загибель. Тепер йому назавжди 22.

Віталій Маслій, воїн з села Приліпки Козельщинської громади загинув 24 жовтня. Був інспектором прикордонної служби, помічником гранатометника. Життя воїна обірвалося поблизу села Сергіївка Сватівського району Луганської області.

Прощання з Героєм відбулося у п’ятницю, 3 листопада у Приліпці.

28 жовтня Козельщинська громада втратила на війні ще одного воїна – Олега Іванова з Ольгівки.

Солдат механізованого батальйону, справжній воїн, захисник загинув 28 жовтня 2023 року в наслідок артилерійського обстрілу поблизу н.п. Іванівка Куп'янського району Харківської області.

Йому було 54 роки.

Іще один загиблий воїн із Козельщинської громади ― Олександр Краснокутський. Солдатові було 33 роки, він загинув 16 серпня 2022-го року біля села Опитне на Донеччині під час виконання бойового завдання. Воїна поховали у місті Дніпро як невідомого, а нині ідентифікували за результатами ДНК-експертизи, повідомляє Суспільне.

Боєць проживав у селі Рибалки Козельщинської громади. Дата прощання поки не відома.

Після тривалого лікування 30 жовтня перестало битися серце захисника України Кіселевича Олександра Володимировича, 1982 року народження. Про це повідомили в Карлівській міській раді.

З 27.03.2023 року він захищав Батьківщину у десантно-штурмових військах ЗСУ.

1 листопада воїна поховала в рідній громаді.

Також ми писали про загибель Олександра Швеця, Анатолія Чізмара, Дмитренка Романа, Ошурка Едуарда, Мірошниченка Сергія, Грищенка Романа, Левченка Романа, Силантьєва Костянтина, Завади Миколи, Якименка Ігоря, Сергія Сидоренка, Юрія Телешуна.

• #загинув
• #новини Полтави
• #новини Полтавщини
• #війна