Cьогодні
7 місяців прожили в окупації: вчителька з Запоріжжя розповіла, як родиною тікали до Полтави
06 грудня 2023, 13:15 0
Олеся Матяж разом із трьома доньками та чоловіком переїхали до Полтави з міста Дніпрорудне Запорізької області у жовтні минулого року. До цього родина прожила 7 місяців під окупацією.
Про пережите, та як тікали з рідного дому через війну, жінка розповіла нашому виданню.
– З 26-го по 27-ме лютого вони (ред.: росіяни) до нас в'їхали як на Червону площу. Дороги у нас гарні, нам зробили дорогу до моря... ніхто їм не перешкоджав, – пригадує Олеся перші дні повномасштабної війни. – Мої дівчата дивляться у вікно і кажуть мені, що наші. А я їм заперечую: "Ні. Дивіться на прапори...триколори їдуть". Настрій у всіх одразу пропав – ми побачили, що залишились в окупації.
Місто Дніпрорудне з перших днів повномасштабної війни та по сьогодні залишається під окупацією росіян. Родина не покидала рідну домівку понад пів року.
– 7 місяців ми проіснували. Перший місяць був голод... У 21-му столітті це неприпустимо. З сусідами ділились шматком хліба. Як починаю згадувати... дуже боляче, – очі жінки наповнюються слізьми. – Склянку муки ми розділяли на всіх сусідів... Голод настав, бо не було завозу до магазинів продуктів. Все розкупили. Тільки один молокозавод залишився приватний. Ось дякуючи йому нам привозили масло, молоко, сир... Добре що у нас городи були. Ми могли трішки допомагати навіть родичам, які у місті жили.
12 серпня 2022-го року родиною вирішили виїжджати до Запоріжжя.
– Від Василівки до Запоріжжя 40 кілометрів, проте ми виїздили 4-ро діб, бо був дуже великий наплив людей які їхали з Херсонщини. Була дуже потужна фільтрація. Прожили там 2 місяці. Коли у Запоріжжі почалися сильні вибухи, що будинки складалися, як карткові, ми вирішили їхати до Полтави.
В університеті «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» навчаються старші доньки Олесі. Саме тому вирішили їхати до Полтави.
– Для нас це було нове місце, бо одна дитина була на першому курсі, друга - на другому, і ми знали Полтаву лише зі слів. А потім полюбили це місто та людей.
Вже понад рік родина проживає у Полтаві. Молодша донька вчиться у місцевій школі дистанційно. Олеся ж продовжує працювати дистанційно – викладає англійську мову та географію у школі, яка нині знаходиться під окупацією. Жінка каже, що багато учнів роз’їхались по світу, а хтось доєднується за можливості до онлайн уроків з Дніпрорудного.
– Є діти, які за наявності інтернету та можливості вийти на зв’язок, щоб їх не бачили окупанти, продовжують вчитися українською, – підсумовує жінка.
Ви можете закинути будь-яку суму на тістечко редакції
Клік по кнопці відкриє форму пожертвування LiqPay
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь