Що таке гендерна чутливість і як її розвинути (перевір себе)

1. >
2. Суспільство >
3. Що таке гендерна чутливість і як її розвинути (перевір себе)

На гендерну тематику говорять багато, чимало суперечок здіймається довкола фемінітивів, часто вони стають предметом глузувань. Та це лише верхівка айсберга. Погляньмо, що сховано під поверхнею, й дослідімо, чи добре ми розрізняємо дискримінаційні наративи.

Про гендер говорять багато. Часто сперечаються через фемінітиви, ба навіть глузують із них. Та це лише верхівка айсберга. Погляньмо, що сховано під поверхнею, й дослідімо, чи добре ми розрізняємо дискримінаційні наративи.

Скажіть швидко, не засмислюючись: які фемінітиви до слів «журналіст», «учитель», «президент», «фотограф», «член», «посол». Чи легко було утворити слова? Якісь із них викликали у вас сміх чи іронію? Як гадаєте, чому?

До фемінітивів ми ще повернемося, але спочатку поговорімо про гендерну тематику.

Так чи інакше вона стосується дискримінації та стереотипів. Однак гендерні стереотипи не існують у вакуумі, це частина ширшого смислового поля: дискримінації за віком, особливими фізичними, освітніми та іншими потребами, расою й кольором шкіри, сексуальною орієнтацією, релігією тощо. Зараз часто говорять про гендерну рівність та соціальну інклюзивність як єдине ціле. І від того, як вони висвітлюються в медіа, значною мірою залежить і громадська думка з цих питань, і загальний рівень просунутості, агресивності чи толерантності.

Під час війни гендерна тематика аж ніяк не втрачає актуальності, адже щоб Україна була успішною і в боротьбі за свободу, і в повоєнному відновленні, важливо, аби кожна людина могла реалізувати свій потенціал. «Для цього необхідно усувати наявні бар’єри, часто зумовлені стереотипами, дискримінаційними нормами та практиками». Крім того, російська пропаганда намагається поширювати й посилювати в нашому інфополі гендерні стереотипи, погіршити сприйняття людей з інвалідністю тощо. Тож щоб протистояти їм, слід нарощувати власну гендерну чутливість.

Далі ми розкажемо про гендерні стереотипи. А щоб інформація лягала на підготовлений ґрунт, актуалізуйте свої знання, пройдіть тест:

Гендерні стереотипи та гендерна чутливість

Берегиня та захисник ― стереотипні ролі, які приписують жінкам та чоловікам просто за фактом статевої приналежності. У цих ролях як таких немає нічого поганого. Проблеми починаються тоді, коли вони обмежують, не дають жінкам та чоловікам можливості реалізувати себе за іншим сценарієм.

Фактично гендерні стереотипи ― це усталені в культурі уявлення про те, якими мають бути чоловіки та жінки: як мають поводитися, які риси характеру виявляти, які ролі в суспільстві виконувати. Усі ми чули фрази «ти ж дівчинка» (це означало: маєш бути красивою, лагідною, чуйною, не показувати роздратування, не бруднити одяг тощо) чи «ти ж хлопчик» (маєш бути мужнім, сильним, сміливим, не плакати, не показувати емоцій тощо). Ці ролі формувалися протягом тривалого часу; в давні часи в них, може, й була якась логіка, та тепер суспільство дуже змінилося. А ми часто йдемо за інерцією, повторюючи їх як щось саме собою зрозуміле. Тим самим насаджуючи й продовжуючи їх. Тому важливо навчитися їх бачити, викоремлювати й уникати там, де вони є справді стереотипами, а не підкріпленими фактами твердженнями.

З’єднайте пари

Знайдіть для кожного з термінів визначення та з'єднайте їх. В кінці для перевірки натисніть синю кнопку в правому нижньому кутку.

Ось два речення зі словом «берегиня»:

1. Вона стала берегинею домашнього вогнища: займалася домом і дітьми, готувала, вирощувала квіти.

2. Вітаємо наших берегинь зі святом жіночності та краси.

У першому слово «берегиня» є оцінним, клішованим, але підкріпленим фактами. Якщо жінка обирає собі саме таку роль, це нормально (так само, як обрати іншу роль, приміром, захисниці). Тому називати таку жінку берегинею не буде дискримінацією. У другому реченні роль берегині автоматично приписується всім жінкам, яких вітають з 8 березня (до речі, стереотипно називаючи його святом жіночності та краси, хоча офіційна назва цього дня — Міжнародний день боротьби за права жінок).

Гендерна чутливість — здатність розрізняти й визнавати наявні гендерні відмінності, наявність у суспільстві дискримінації за ознакою статі, проявів нерівності та враховувати ці аспекти у стратегіях та діях.

Перевірте, чи знаєте, що таке дискримінація, мізогінія, ейджизм, соціальна інклюзивність, безбар’єрність тощо.

Кросворд

Розгадайте кросворд і дізнайтеся ключову цінність, яка стосується гендеру.

А як із гендерною чутливістю в українських медіа?

Почнімо з того, що вимога гендерної чутливості не є забаганкою феміністичних ГО, як це іноді намагаються подати в соцмережах. Це радше складова європейської інтеграції України, адже європейське законодавство й, отже, інфопростір дуже просунуті в цьому плані. До речі, оскільки Фінляндія в першій десятці європейських держав за дотриманням гендерної рівності, то фінським медійникам, які є нашими партнерами в проєкті «Медіамости: Фінляндія та Україна», є чим поділитися. Тож стежте за нашими публікаціями. Втім, повернімося до українських реалій.

Антидискримінаційний підхід закріплений в Україні законодавчо й має більш як 20-річну історію. Це ціла низка законів України: «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» (2005), «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» (2012), і ряд змін у наявні закони, що регулюють заборону дискримінації в рекламі та у сфері праці (2013), забороняють мобінг (Кодекс Законів про працю, ст. 22) та булінг (закон «Про освіту»). А закон «Про медіа» прямо обмежує поширення висловлювань, що підбурюють до дискримінації. Детальніше про законодавчу базу читайте тут.

Та загалом попри добру розробленість українського законодавства у сфері гендерної рівності, актуальними залишаються проблеми викорінення гендерних стереотипів у суспільстві. А це вже справа медіа та освіти. Тож погляньмо, яка ситуація в наших медіа.

Оцінюючи гендерну чутливість медіа, зазвичай звертають увагу на таке:

• видимість жінок у медіа: як часто журналісти беруть коментарі в жінок; як часто жінки стають героїнями матеріалів;

• ролі, які жінки виконують у медіа: як часто залучають до коментування експерток, керівниць, як часто жінки стають героїнями матеріалів;

• наскільки широка тематика, до висвітлення якої залучають жінок: чи достатньо представлені різні сфери, чи жінки з’являються переважно в матеріалах, приміром, на культурну тематику чи на теми охорони здоров’я;

• чи трапляється стереотипний або сексистський контент, як медіа реагують на сексистські тези спікерів чи спікерок;

• чи вживаються фемінітиви тощо.

Наприклад, у січні цього року  моніторинг  гендерної чутливості регіональних медіа зафіксував, що у львівських медіа жінки давали роз’яснення або коментували теми, пов’язані з війною, в 16% випадків в онлайн-медіа і в 35% ― у друкованих ЗМІ, а як героїні були присутні у 23% випадків у друкованих виданнях, а в онлайні ― 18%. Зокрема, це були розповіді про родичок воїнів, волонтерок, постраждалих і жертв війни та військовослужбовиць. Жінки як експертки в публікаціях медіа були присутні у третині випадків, а як героїні ― у чверті.

Однак є теми, де експертки та героїні переважали: це матеріали про екологію, медицину, волонтерство, культуру та спорт. Найменше експертки коментували теми економіки / бізнесу, політики та місцевого самоврядування.

Паритет між експертками та експертами був у темах соціальної політики та захисту.

Важливо, що коло тем поступово розширюється, як і загалом залученість експерток та героїнь матеріалів. Наприклад, торік моніторинг 229 гіперлокальних українських медіа показав найвищий індекс гендерної чутливості за сім років. На цей показник вплинуло вживання фемінітивів і відсоток жінок як експерток. Про жінок тоді найчастіше писали як про волонтерок, близьких людей загіблих бійців (партнерок, матерів, сестер) і політикинь. А про чоловіків насамперед як про воїнів, волонтерів і політиків.

Тож можна сказати, що жінки поступово стають більш видимими в медіа, розширюється коло ролей і тем, до яких їх залучають. Детальніше про індекс гендерної чутливості гіперлокальних медіа в різні роки читайте  тут.

Стереотипний та сексистський контент теж не є дуже поширеним явищем, тому кожен такий випадок викликає жваві обговорення. Приміром, у січні цього року відомий психіатр Олег Чабан в ефірі «Сніданку з 1+1» озвучив тезу, що у стосунках між чоловіком і жінкою щастя значно більше залежить від жінки. На це критично відреагували як у соцмережах, так і в медіа. Вийшла низка публікацій як у локальних, так і в загальноукраїнських медіа:  «Психіатр Олег Чабан: “щастя в парі залежить від жінок”, а “чоловік не впливає на дружину”. Як на це реагують», «Сімейне щастя не залежить від чоловіків: відомий професор з Тернопільщини потрапив у медійний скандал», «“Потрібно не провокувати”: психолог Олег Чабан заявив, що жінки повністю відповідальні за щастя в сім'ї» тощо.

Однак нам ще є куди рухатися, тренуючи власну гендерну (і загалом етичну) чутливість. Ось кілька рекомендацій.

Як зробити свої матеріали гендерно чутливішими

Звертайте увагу на дотримання балансу між жінками й чоловіками, залучаючи їх для експертної оцінки, коментування тощо. Ідеться не лише про кількісний, але й про якісний баланс. Якщо ви візьмете коментарі у двох народних депутатів та двох прибиральниць ― це не буде гендерним балансом, хоча кількість жінок і чоловіків рівна. Для справжнього балансу і серед залучених депутатів, і серед прибиральників / прибиральниць мають бути і чоловіки, й жінки.

Перевіряйте, чи, бува, випадково не поширили якісь гендерні стереотипи. Не вживайте застарілі стереотипні образи на кшталт: «жінка-берегиня», «жінка-барбі» або «жінка — слабка стать». Найкращий спосіб боротися з гендерними стереотипами — показувати зворотні приклади. Скажімо, що чоловіки можуть іти в декретну відпустку, а жінки — утримувати родину. Що більше таких прикладів, вплетених у різні історії, тим швидше вони стануть звичними і сприйматимуться як норма.

Звертайте особливу увагу на заголовки: уникайте акценту на зовнішньому вигляді, одязі, віці, сімейних зв’язках тощо, якщо це не є предметом матеріалу. Описуйте співрозмовниць і співрозмовників так, щоб було зрозуміло, чому вони компетентні говорити саме тут і тепер, на цю тему (і це точно не через їхню зовнішність, якщо не йдеться про конкурси краси чи показ мод).

Не бійтеся вживайти фемінітиви. Якщо сумніваєтеся — скористайтеся словничком, наприклад, «Абеткою фемінітивів». До речі, ми ж починали з розмови про фемінітиви. Нумо звіряти наші списки: журналістка, вчителька, президентка, фотографка й фотографиня (наразі співіснують обидва варіанти), членкиня (не нове, як хтось міг би подумати, слово, зафіксоване ще у  словниках 1930-х років), посолка. Якщо останні слова викликають у вас гостру емоційну реакцію, почитайте фахову колонку про «Сім зацькованих фемінітивів» або розмову з докторкою філологічних наук  Марією Брус.

Звертайтеся по допомогу колег, якщо не впевнені в недискримінаційності якихось тверджень чи політик (перелік організацій дивіться в кінці).

І головне: щоб ваші матеріали були гендерно чутливішими, вам і самим треба стати гендерно чутливішими в повсякденному житті. А щоб вирізняти приховані маніпуляції, стереотипи, мізогінію тощо, займайтеся самоосвітою. Ось, до речі, хороші освітні серіали від «Дії».

Рекомендовані ресурси

1. Освітні серіали від «Дії. Освіта»:

• Базові знання про гендер. Що не так з гендерними стереотипами та як можна з ними боротися?

• Ґендерна рівність та соціальна інклюзія в комунікаціях. Як комунікувати з урахуванням підходу рівності та інклюзії

• Ґендерна рівність та соціальна інклюзія в комунікаціях. Симулятор (містить інтерактивні питання та відповіді, присвячені темі ґендерної рівності та соціальної інклюзії)

2. Опубліковані посібники та дослідження:

• Політика ґендерної рівності в медійному контенті. Рекомендовно Комісією з журналістської етики

• Висвітлення теми гендерночутливого відновлення України: досвід медіа

• Посібник з запобігання та протидії дискримінації для державних службовців, посадових осіб органів місцевого самоврядування та надавачів адміністративних послуг

• Запобігання та реагування на ґендернозумовлене насильство під час війни та в післявоєнних умовах. Досвід та рекомендації жіночих громадських організації. Інструментарій

• Гендерний профіль українських медіа

• Індекс гендерної рівності в Україні

• Абетка фемінітивів

• Словник ґендерних термінів

3. Сайти, сторінки та організації, куди можна звернутися з гендерних питань:

• Повага: кампанія проти сексизму

• Гендер в деталях

• Урядова уповноважена з ґендерної політики Катерина Левченко

• ГО «Жінки в медіа» (документують випадки онлайн-насильства, спрямованого проти українських журналісток через їхню професійну діяльність. Журналістки, які зазнали онлайн-атак через свою професійну діяльність або стали свідками таких інцидентів, можуть повідомити про це, заповнивши коротку анкету)

• Український жіночий фонд

• Комісія з журналістської етики

Читайте також: 

Об’єктивність під час війни. Перевір, що ти знаєш — пройди ТЕСТ

Скарга — не вирок: як читачі можуть допомогти медіа стати кращими

Проєкт «Медіамости: Фінляндія — Україна» реалізується Асоціацією «Незалежні регіональні видавці України» в партнерстві з News Media Finland та фінансується Міністерством закордонних справ Фінляндії