Cьогодні
Хорольська громада втратили на війні двох земляків-військовослужбовців
18 листопада 2025, 09:30 0
Хорольська громада втратили на війні двох земляків-військовослужбовців. Про це повідомили на сторінці міської ради.
2 листопада у боях за Україну загинув Кривчун Олександр Віталійович, уродженець села Мала Попівка Новоаврамівського старостату.
Сталося це в Бахмутському районі Донецької області. Солдат окремої бригади охорони Генерального штабу імені генерал-полковника Геннадія Воробйова Збройних Сил України гідно ніс службу, залишаючись вірним присязі до останнього подиху.
Олександр народився 31 липня 1992 року і виріс у селі Мала Попівка. Після закінчення восьмрічки у рідному селі, закінчив 9-й клас у Новоаврамівській гімназії. У 2007 році вступив у Міжрегіональний Центр професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців. У 2010 році захистив диплом кваліфікованого робітника, здобувши професію слюсаря з ремонту автомобілів та водія автотранспортних засобів (категорії «С»).
Працював різноробочим у різних сферах як в Україні, так і за кордоном, зокрема, у Чеській Республіці. Згодом повернувся в Україну і працював у ТОВ «Астарта-Прихоролля» та в охоронній службі в м.Полтава.
З початку повномасштабного вторгнення рф в Україну охороняв об’єкти критичної інфраструктури. 3 серпня 2025 року виявив добровільне бажання захищати Україну.
Воїн вважався безвісти зниклим з 2 листопада 2025 року. Однак, завдяки проведеним етапам евакуації та злагодженим діям побратимів тіло було знайдено та доставлено до моргу в м.Краматорськ, щоб рідні могли провести його в останню дорогу з честю, як належить Воїнові, який віддав власне життя за народ і Україну.
Прощання із полеглим Героєм Олександром Кривчуном відбулося 12 листопада на площі біля пам’ятника Великому Кобзарю в м.Хорол, а чин поховання – на цвинтарі в с.Мала Попівка Новоаврамівського старостату.
6 листопада 2025 року, внаслідок активних наступальних дій противника на одному з найзапекліших напрямків фронту – Лимано-Куп’янському в Харківській області загинув солдат, стрілець-снайпер окремої важкої механізованої Залізної бригади ЗСУ. На вогневій позиції внаслідок удару ворожого FPV-дрону мужній Воїн отримав уламкові поранення, які виявилися несумісними з життям.
Лісничий Геннадій Григорович народився 18 жовтня 1973 року в селі Покровська Багачка. У рідному селі закінчив вісім класів, після чого проходив строкову військову службу в повітряних військах у місті Херсон.
Після демобілізації повернувся до села Райківщина, де працював фуражиром на молочно-товарній фермі базового сільськогосподарського підприємства, а згодом – у СВК «Покровськобагачанський».
У січні 1996 року одружився з Ольгою Григорівною. Подружжя разом виховало й виростило п’ятьох дітей, раділо появі семи онуків.
26 вересня 2023 року Геннадій Григорович був призваний по загальній мобілізації, виявивши добровільне бажання стати до лав захисників України.
14 серпня 2024 року в автокатастрофі трагічно загинув його старший син Олександр, який також проходив військову службу. Середній син, Володимир, воював на Лимано-Куп’янському напрямку. Важко переживаючи втрату старшого сина Олександра і хвилюючись за Володимира, батько прийняв ствердне чоловіче рішення – теж вирушити на фронт. «Син воює, а я буду сидіти вдома?» – сказав тоді Геннадій Григорович, зібрав військове спорядження й став у стрій.
З листопада 2023 року й до фатального дня загибелі ніс службу стрільцем-снайпером, тримаючи фронт на Куп’янсько-Лиманському напрямку.
У четвер, 6 листопада 2025 року, під час стримування активних наступальних дій противника на Харківщині героїчно загинув. На вогневій позиції з позивним «Непал» мужній Воїн до останнього подиху тримав оборону, відбиваючи штурми противника. Внаслідок прицільного удару ворожого FPV-дрона він зазнав уламкових поранень, несумісних із життям.
День поховання Героя, 13 листопада, став днем жалоби на території Хорольської міської територіальної громади.
Траурна церемонія прощання із полеглим Героєм Геннадієм Григоровичем Лісничим відбулася 13 листопада 2025 року о 10:00 год. на площі біля пам’ятника Великому Кобзарю в м.Хорол, а чин поховання – на цвинтарі в с.Покровська Багачка (Райківщина).
Вічна слава!
Читайте також: На щиті до Лубенської громади повернулися два захисники
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь