Cьогодні
Шишацька громада провела в останню путь трьох полеглих земляків-військовослужбовців
24 листопада 2025, 09:00 0
Шишацька громада востаннє зустріла і навіки попрощалася зі своїми земляками-військовослужбовцями – Гвоздьовим Максимом, Хохою Олександром та Віктором Кальченком. Про це повідомили на сторінці громади.
Максим Гвоздьов народився 28 грудня 1982 року в Харкові, а з раннього дитинства його доля пов’язала з Шишаками.
Навчався у Шишацькій спеціалізованій школі імені В. І. Вернадського. Потім здобув фах автослюсаря та водія у професійно-технічному училищі №56 у селі Яреськи.
У 2002 році працював водієм вантажного автомобіля в автогосподарстві ВАТ «Шишацьке ремонтно-транспортне підприємство». З 2008 року – водієм автомобіля КРАЗ у філії «Шишацький автодор».
У травні 2025 року Максим став до лав Збройних Сил України. Він зробив крок, який потребує мужності та внутрішньої сили.
6 листопада 2025 року, внаслідок ворожого удару, життя воїна обірвалося.
1 липня 2024 року загинув Герой з Шишаччини Хоха Олександр Володимирович, старший солдат, оператор взводу розгороджування танкового батальйону.
Олександр народився 10 липня 1966 року в селі Яреськи. До першого класу він пішов у Яреськівську ЗОШ, був старанним учнем, товариським і завжди готовим прийти на допомогу.
Після закінчення школи навчався у Сумському автомобільному технікумі. Працював у Яреськах – спочатку в Чапаївському лісництві, згодом на Яреськівському цукровому заводі.
У червні 2021 року він пішов на військову службу до Збройних Сил України за контрактом. Саме там його й застало повномасштабне вторгнення росії в Україну. Довгий час вважався безвісти зниклим. Завдяки проведенню ДНК-експертизи вдалося встановити його особу.
Загинув 1 липня 2024 року, виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Східний Покровського району Донецької області.
18 листопада 2025 року Шишацька громада провела в останню земну дорогу свого земляка, жителя села Бухуни — Віктора Івановича Кальченка.
Віктор Іванович народився 22 серпня 1967 року в селі Бухуни, де пройшли його дитинство та юність. Навчався у Яреськівській ЗОШ. У Полтавській автошколі Досааф здобув спеціальність водія, після чого працював трактористом у ТОВ АФ «ім. Довженка».
У 2014 році він став на захист України. Разом із побратимами кілька років стримував ворога на Донеччині. З початком повномасштабного вторгнення росії у травні 2022 року знову став до лав оборонців. Проходив службу на Донеччині, де отримав тяжкі поранення.
16 листопада 2025 року його серце перестало битися внаслідок бойових травм.
Читайте також: У Полтаві попрощались із трьома загиблими захисниками України
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь