Cьогодні
Кременчуччина втратила на війні шістьох земляків-військовослужбовців
30 листопада 2025, 13:50 0
У громадах Кременчуцького району повідомили про загибель на війні шістьох земляків-військовослужбовців
13 листопада під час виконання бойового завдання поблизу села Храпівщина Сумської області загинув Ігор Сухопаров. Воїн народився 27 серпня 1987 року в селі Пузирі Оболонської громади Кременчуцького району.
Після школи навчався у Вовчицькому ліцеї, а згодом вступив до Полтавського педагогічного університету, де здобув фах учителя фізики, інформатики, астрономії та безпеки життєдіяльності. Працював програмістом і системним адміністратором у «Надра Банку», а з 2012 року - вчителем математики у Пузирівській школі. Згодом, у 2021 році, обійняв посаду майстра бригади на вагонобудівному заводі Кременчука.
У Збройних Силах України служив з 2010 по 2011 рік. З початку російсько-української війни став на захист держави, з 2015 по 2016 рік та з 2017 по 2019 рік. У 2017 році був відзначений нагрудним знаком «За взірцевість у військовій службі».
З початком повномасштабного вторгнення знову став до лав Збройних Сил України. Брав участь в обороні Чернігова, у звільненні Лимана та Куп’янська, на позиціях під Бахмутом, Авдіївкою, Мар’їнкою, Покровськом. У червні 2023 року нагороджений відзнакою Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест». У липні 2025 року отримав медаль «За оборону Чернігова».
Через три місяці після загибелі в Оболонській громаді попрощалися з військовослужбовцем Максимом Гордою.
Майже три місяці вся громада чекала на диво й вірила в повернення земляка, та, на жаль, цього дива не сталося.
22 листопада громада провела воїна в останню путь. Церемонія прощання, траурний мітинг і поховання відбулися в селі Наріжжя.
24 листопада в Глобинській громаді провели в останню путь Василя Васильовича Томинця.
Василь Томинець народився 19 червня 1971 року в закарпатському селі Дусино.
Опанував спеціальність електрика, пройшов строкову службу та отримав звання молодшого сержанта. Повернувшись додому, створив власну сім’ю, став батьком двох донечок.
У 1996 році Василь разом із матір’ю переїхав до Фрунзівки (нині - Троїцьке). Працював столяром, згодом - механізатором у ТОВ «Астарта-Київ».
У 2005 році пов’язав своє життя з коханою жінкою Світланою. Разом вони створили теплу, міцну родину. Василь став татом для маленької Христини, а у 2007 році народилася донечка Вікторія.
10 травня 2024 року його мобілізували. Він служив командиром відділення з обслуговування та ремонту акумуляторних батарей ремонтно-відновлювального батальйону.
Життєві випробування та важка служба підірвали його здоров’я. Попри професійність медиків, серце Захисника зупинилося 14 листопада 2025 року в одному з військових шпиталів.
28 листопада, Кременчук попрощався із солдатом Гусинським Валерієм Михайловичем. У 52-річного воїна залишились мати, донька та сестра.
Помер Валерій Гусинський 20 листопада 2025 року у лікарні.
Панахиду за загиблим бійцем відслужили у Свято-Миколаївському соборі. Поховали воїна на Свіштовському кладовищі поруч з іншими військовослужбовцями, які загинули в російсько-українській війні.
25 листопада 2025 року героїчно загинув, захищаючи територіальну цілісність України під час агресії військ російської федерації, вірний син, люблячий чоловік та батько, випускник Кременчуцької гімназії № 19, відданий захисник Батьківщини – Ващук Євгеній Іванович.
Поховання Євгенія Ващука відбудеться 01.12.2025, а саме:
- 11:00 відбудеться прощання у Кременчуцькому Міському Палаці Культури;
- 12:00 прощання у Свято-Миколаївському соборі;
- 13:00 виїзд до Свіштовського кладовища.
У Кременчуцькій гуманітарно-технологічній академії повідомили, що в боях за Україну загинув Володимир Супрун, який навчався в Кременчуцькому педагогічному коледжі у 2010–2015 роках.
«Володимир був людиною, яку неможливо не помітити: веселий, енергійний, щирий і завжди усміхнений. Його відкритість, доброта та вміння підтримати об’єднували людей навколо. Він створював атмосферу в колективі, надихав своїм оптимізмом і силою духу. Колектив викладачів, студенти та одногрупники висловлюють щирі співчуття рідним і близьким Володимира. Ваш біль - наш біль. Ваша втрата – незмірна», – висловили слова співчуття в громаді.
Співчуття рідним та близьким!
Читайте також: Лохвицька громада знову зазнала непоправної втрати – загинув земляк Сергій Мозуль
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь