“Воюємо за своє. За дім. За українську землю. За життя!”

1. >
2. Суспільство >
3. “Воюємо за своє. За дім. За українську землю. За життя!”

Фото відділення комунікацій 158 Окремої механізованої бригади та з особистого архіву “Краба”

Звістка про Велику війну його застала на Полтавщині, де він працював вахтовим методом. А потім Ігор Рак повернувся на рідну Сумщину і долучився до Сил оборони. Зараз нищить окупантів у складі 158 ОМБр. Він із категорії тих українських воїнів, які не говорять про героїзм, а просто якісно виконують свою безперервну бойову роботу. Коли бронежилет і шолом – не спорядження, а друга шкіра.

До повномасштабного вторгнення російських окупантів він жив звичайним життям, дбав про сім’ю, працював охоронцем на приватному підприємстві в місті Полтаві, куди їздив вахтовим методом. 24 лютого 2022 року саме там його й застала звістка про початок Великої війни. За першої можливості (як відкрилися коридори) чоловік повернувся до рідного Білопілля.

Про подальше перетворення звичайної цивільної людини на справжнього воїна розповіли в відділенні комунікацій 158 ОМБр та сумська газета “Ваш шанс”.

Свій бойовий шлях Ігор Рак, командир зенітного ракетного відділення одного з механізованих батальйонів 158 Окремої механізованої бригади Оперативного командування “Захід” Сухопутних військ Збройних Сил України, яка боронить рідну Сумщину, розпочинав у Білопіллі в роті охорони. Добровільно прибув у місцевий “воєнкомат”, залучався до виконання визначених завдань.

А в 2023 році військовослужбовець із позивним “Краб” після мобілізації Сумським РТЦК та СП пройшов БЗВП у Навчальному центрі на Чернігівщині, звідки потрапив на службу у квітні 2024 року до новоствореної 158 ОМБр, що формувалася на Чернігівщині. Починав на посаді головного сержанта, командира відділення зенітного ракетного взводу.

“З того моменту поступово почали набирати особовий склад, і разом із формуванням бригади формувався й наш підрозділ. Приходили хлопці, багато хто – без підготовки, навичок, конкретної спеціальності. Поступово всі пройшли сумісні стрільби, навчання, бойову підготовку – так бригада ставала боєздатною”, – розповідає.

А потім належним чином підготовлені та злагоджені воїни вирушили на Сумщину, де й досі тримають наші рубежі.
Що таке сучасна передова лінії фронту?
Це коли бронежилет і шолом – не спорядження, а друга шкіра.
Коли постійно літають ворожі FPV-шки…
І коли спокійніші позиції – це відносне затишшя...
“Бо війна не “вимикається”. Вона завжди з тобою - без графіку. У нас усі виходять на бойові позиції. Весь склад – не лише окремі групи. Ми постійно ротуємось. Сім-десять днів, і знову в бій. Немає свят, дат чи вихідних…”, –- говорить командир підрозділу.
Навчання – теж обов’язкова складова. Воно ніколи не буває зайвим. Насамперед, із тактичної медицини: накласти турнікет, зупинити кров, евакуювати побратима. Це знання – не для оцінок, а для того, щоб завтра поруч був живий той, із ким сьогодні сидиш поруч.

Ігор Довбня, командир зенітного ракетного взводу, служить із Ігорем Раком фактично від моменту формування бригади. Про побратима відгукується так:

“На ньому тримається робота з особовим складом і управління озброєнням, Крім того, Краб також виконує обов’язки командира відділення і разом із особовим складом виходить на бойові завдання в “нульовій” зоні”.

Особливо важливо, що військовослужбовець проявив здатність ефективно діяти навіть в екстремальних умовах.

Наприклад, під час виконання завдання з розвідки взвод потрапив під ворожі FPV-дрони. Ігор Рак не розгубився, завдяки його ініціативі вдалося і бойове завдання виконати, і зберегти життя всім трьом військовослужбовцям.

Тож у з’єднанні на даний час служать люди, які знають свою справу та розуміють, як діяти в бою. У158 ОМБр нікого не залишають і не кидають у невідомість.

Що мотивує найбільше “Краба” і його побратимів?

“Хочеться просто сісти за стіл з родиною, поспілкуватися. А ще, щоб діти росли без страху, щоб у них були плани на майбутнє. Але для цього потрібно, щоб ця війна закінчилась, і ворог пішов би туди, де йому місце, а ми повернулись не як “ті, хто вижив”, а як люди, які мають право жити по-справжньому, Бо ми воюємо за своє. За дім. За українську землю. За життя, яке має бути після!”, – говорить.

Вдома в Ігоря Рака – дружина та двоє синів. 17-річний Нікіта навчається в аграрному технікумі, а 20-річний Денис, який змалечку мріяв про форму, після закінчення Сумської “кадетки” вступив в однин із вищих військових навчальних закладів.

Контактна інформація для бажаючих служити в 158 ОМБр:
тел. +380967717677; електронна пошта [email protected]

Прості люди. Непроста робота. Будь поряд із мужніми та відважними воїнами 158 Окремої механізованої бригади. Захистимо Україну разом! Війна не закінчиться без тебе!

Володимир Данилюк
Відділ зв’язків з громадськістю управління комунікацій Оперативного командування “Захід” Сухопутних військ Збройних Сил України.