Cьогодні
Хорольщина провела в останню путь Героя-Захисника Олега Ляхівненка
22 січня 2026, 13:00 0
21 січня село Єрківці Покровськобагачанського старостату провели в останню дорогу Героя-Захисника Олега Миколайовича Ляхівненка. Про це повідомили в Хорольській міській раді.
Олег Миколайович Ляхівненко народився 11 жовтня 1984 року в селі Єрківці Лубенського (колишнього Хорольського) району.
Початкову освіту здобув у селі Тарасівка в дев’ятирічній школі, а згодом продовжив навчання у Міжрегіональному центрі професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців м.Хорол за спеціальністю «Слюсар з ремонту автомобілів» та «Водій автотранспортних засобів».
У 2002 році Олег був призваний на строкову військову службу, яку проходив у прикордонних військах смт Рокитне Білоцерківського району Київської області. Після демобілізації повернувся додому, де знайшов свою другу половинку і єдине вірне кохання. У щасливого подружжя народилися дві чарівні донечки – Діана та Ілона.
У часи АТО/ООС Олег Миколайович був призваний за мобілізацією. Він служив у військовій частині на базі Полтавського військового інституту зв’язку, виконуючи надзвичайно важливі роботи з електрозварювання військового та побутового обладнання, а також різних складних механізмів. Деякий час він працював на АТ «Укрзалізниця» у ремонтному депо міста Києва.
З початком повномасштабного вторгнення 25 лютого 2022 року Олег Ляхівненко був мобілізований по загальному призову до групи оперативного реагування. Перший час він ніс службу в роті охорони міста Хорола, згодом – у смт Оржиця. З 6 лютого 2023 року його направили до 32-ої окремої механізованої бригади, яка згодом отримала почесне звання «Сталева».
Навесні, 6 травня 2025 року, під час святкування Дня піхоти Президент України вручив цю почесну відзнаку бригаді за зразкове виконання бойових завдань із захисту нашої держави, а Олег Миколайович був нагороджений бойовою нагородою.
Командир відділення зенітно-ракетного взводу відзначався винятковою відвагою і самовідданістю на найгарячіших напрямках фронтових рубежів, зокрема поблизу с.Першотравневе Луганської області, м.Куп’янськ Харківської області, прикордонної лінії оборони на Сумщині. Та найгарячішим і трагічно фатальним для нього став Покровський напрямок.
На превеликий жаль, сержант, командир відділення 1 зенітного ракетного взводу зенітної ракетної батареї зенітного ракетного дивізіону 32 окремої механізованої Сталевої бригади Збройних Сил України, загинув 11 січня 2026 року поблизу населеного пункту Гришине Покровського району Донецької області.
Читайте також: На щиті до Градизької громади повернувся старший сержант Станіслав Добробатько
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь