Cьогодні
Котельва попрощалася із Захисником Владиславом Широким, на якого рідні чекали понад три роки
11 серпня 2026, 10:00 0
Котельвська громада попрощалася зі своїм земляком, Захисником України Владиславом Івановичем Широким. Про це повідомили в селищній раді.
Після трьох років і семи місяців очікування, болю та надії рідні нарешті змогли провести Героя в останню путь.
Владислав народився 12 червня 1974 року в Котельві, де минули його дитинство та юність. Він був частиною великої шкільної родини — навчався у Котелевській школі №3, а згодом — у гімназії №1. Тут він зростав, знаходив друзів, формував свій характер і робив перші кроки у доросле життя.
Після закінчення школи одразу почав працювати, щоб допомагати родині. Не боявся роботи, брався за будь-яку справу. Працював будівельником у СК «Дружба», згодом — оператором автозаправної станції «Авіас». Він рано відчув відповідальність за близьких і завжди прагнув бути їм надійною підтримкою.
Військовий шлях Владислава розпочався ще в молоді роки, із строкової служби. Сумлінно виконуючи свій обов’язок, пройшов шлях від стрільця до старшого радіометриста.
Потім під час АТО, в складі 92-ї окремої штурмової бригади, виконував бойові завдання в районах Щастя та Мар’їнки. Був розвідником-кулеметником військової розвідки.
Повернувшись додому, Владислав не залишався осторонь життя країни. Допомагав військовим як волонтер, працював на власній землі.
А з перших днів повномасштабного вторгнення знову став до лав Збройних Сил України. Служив у 41-му окремому стрілецькому батальйоні, де обіймав посаду командира 2-го стрілецького відділення 2-го стрілецького взводу 1-ї стрілецької роти.
10 грудня 2022 року, під час виконання бойового завдання, молодший сержант Владислав Широкий загинув у районі населеного пункту Білогорівка Луганської області. До останнього залишався вірним військовій присязі, українському народові та своєму бойовому обов’язку.
Три роки і сім місяців рідні жили між надією та болем. Чекали, вірили, молилися, сподівалися, що Владислав повернеться додому.
Попрощатися з Владиславом прийшли не лише рідні, близькі та земляки. До Котельви приїхало багато його побратимів — тих, хто разом із ним проходив бойові дороги АТО, і тих, хто воював поруч уже під час повномасштабної війни - воїни 32-ї окремої механізованої Сталевої бригади.
Свій останній спочинок Владислав знайшов на Пустому кладовищі у рідній Котельві.
Читайте також: Кременчук у скорботі: громада втратила п'ятьох захисників України
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь