Cьогодні
У Лубнах попрощалися із Захисниками України Олександром Кочурою та Максимом Резвіним
01 жовтня 2026, 09:00 0
Лубенська громада провела в останню путь двох військовослужбовців — Олександра Кочуру та Максима Резвіна. Обидва присвятили своє життя службі у Збройних Силах України та захисту Батьківщини.
13 грудня 2024 року при виконанні бойового завдання поблизу Покровська на Донеччині зник безвісти старший навідник гранатометного відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки військової частини, солдат Кочура Олександр Олександрович.
Олександр народився 6 листопада 2001 року у Лубнах. Закінчив загальноосвітню школу №1. Професію столяра отримав у Лубенському професійно-технічному училищі №12. А далі – строкова служба у лавах Збройних Сил України. Де його й застала велика війна.
Не ховався, був чесним із собою, розумів, що рідну землю треба боронити. Тож підписав контракт і залишився у лавах оборонців.
За життя його любили й поважали. Був веселим, доброзичливим, готовим прийти на допомогу всім, хто того потребував.
Побратими казали, що він був одним з кращих у підрозділі – надзвичайно відповідальним і щирим.
Прощання з Кочурою Олександром Олександровичем відбулося 26 вересня на Володимирському майдані у Лубнах.
16 травня 2026 року вірний військовій Присязі на вірність Українському народу, у бою з окупантами, внаслідок ураження ворожими дронами бліндажу зведеного розрахунку на Сумському напрямку фронту загинув головний сержант, командир екіпажу безпілотних авіаційних комплексів дивізіону артилерійської розвідки, старший сержант Резвін Максим Юрійович.
Максим Юрійович народився 5 грудня 1996 року у с. Засулля. Після закінчення Войнихівської загальноосвітньої школи у професійно-технічному училищі №53 отримав професію водія- тракториста. Недовго попрацював за фахом. Проте з дитинства, все своє життя, мріяв бути військовим.
Тож, після строкової служби у лавах Збройних Сил України , підписав контракт і залишився служити далі. Важкі воєнні випробовування не лякали його. Він любив Україну і розумів всю важливість її захисту. З честю воював на Донеччині під час АТО/ООС. Пізніше продовжив службу на Сумщині, де й зустрів початок великої війни у 2022 році.
Нагороджений пам’ятним нагрудним знаком військової частини Бригади імені кошового отамана Петра Калнишевського, медаллю «За участь в антитерористичній операції». На жаль, ворожий дрон обірвав це молоде життя воїна, героя, захисника.
Прощання з Резвіним Максимом Юрійовичем відбулося 29 вересня на Володимирському майдані у Лубнах.
Панахида за загиблим відбулася цього ж дня в селі Войниха.
Читайте також: Полтавська громада попрощалась із загиблим захисником України
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь