Пам’ятки Полтави: якою історією вони стануть?

Реклама
01 березня 2018, 08:00   0
Фото з сайту gpoltava.com

До своїх коренів людство ніколи не було байдужим, хоча ставлення до пам’яток історії та культури в різні часи було неоднаковим.
На території Полтави досить багато пам’ятників архітектури, що мають значну цінність, та чи всі вони в ідеальному стані? Чи належно їх утримують та використовують сьогодні?

На державному обліку міста перебуває близько 500 пам’яток історії та культури. З них статус національного значення отримали 30, місцевого – 219. Незначна кількість зареєстрованих пам’яток місцевого значення дісталася нам у спадок від СРСР, тому їх зняли з обліку відповідно до Закону про декомунізацію.

Напівзруйнований вигляд деяких об’єктів культурної спадщини вражає жителів та гостей міста. Найбільша небезпека – в аварійному стані самих будівель. Перебувати поряд з ними досить небезпечно, а, зайшовши всередину, варто бути вкрай обережними! Нестача бюджетних коштів призводить до їхнього руйнування під впливом природних та антропогенних факторів. Занедбаних історичних будівель рік у рік стає більше, і це не на користь місту.
Наприклад, Будинок генеральші Селастельникової за адресою: м. Полтава, вул. Пилипа Орлика, 7/8.

Центральна історична частина Полтави достатньо приваблива для проживання та забудови, проте потребує комплексного підходу до реконструкції кварталів застарілого житлового фонду, який переважає в цій частині обласного центру. Що це таке? Перебудова або знесення застарілих споруд у кварталі та будівництво нового. Щоб здійснити саме комплексну реконструкцію старих кварталів, інвестори розробляють спеціальні проекти. Рішення щодо проведення відповідних заходів ухвалюють органи місцевого самоврядування.
Що стосується нашого міста, інструмент прийняття містобудівних та об’ємно-планувальних рішень у реконструкції кварталів – «Правила забудови історичного центру м. Полтави», одним із елементів правил є карта планувальних обмежень центральної частини м. Полтава.


http://www.rada-poltava.gov.ua/city/center_development/ 
Житлове середовище – основний елемент міської структури, який безперервно змінюється й розвивається відповідно до сучасних умов. Життя йде вперед, тому потрібно переглянути, чи не потребують деякі об’єкти як фізичного, так і ідеологічного перевтілення. А десь, можливо, це буде взагалі новий креативний простір.
Варто неабияк зважати на щойно виявлені об’єкти культурної спадщини, визначити їхню реальну цінність та значимість. У місті є споруди, які справді треба зберігати й охороняти, але є й такі, які не дають позитиву жителям міста, не приваблюють туристів. Треба знайти такий алгоритм, завдяки якому можна було б забезпечити їх збереження та ефективне використання. Можливо, створити відповідний клімат для приватних власників, зацікавлених у реставрації пам’ятників. Але, на жаль, у нашому місті власники не завжди добросовісні. Саме через їхню недбалість унікальні будівлі перебувають у занедбаному стані. Слід дотримуватися Закону України «Про охорону культурної спадщини» в частині прав і обов’язків власників, а за встановлення факту вчинення порушення пам’ятко-охоронного законодавства щодо збереження пам’ятника архітектури притягувати до відповідальності.
Стосовно охорони пам’яток позитивним є досвід Німеччини. Ефективним є розподіл функцій між державою та безпосередніми управителями відповідного пам’ятника архітектури. Так, влада видає закони та нормативні акти, виділяє гроші та формує державну політику, а власники охороняють таку будівлю, проводять реставраційні та дослідницькі роботи.
Потрібно переглянути та уточнити межі охоронних зон поряд із такими пам’ятниками архітектури. Є такі, які вже повністю вичерпали своє призначення, і ці території можна використати ефективно.
У місті є потреба перегляду та коригування «блакитної» та «червоної» лінії відповідно до забудов.
Повинна бути гармонійність у поєднанні нової забудови зі сталим середовищем. Цього можна досягти за рахунок близької за характером архітектури, органічно вписаної в існуючий ансамбль, вважають представники Громадської організації «Будуємо майбутнє».
Житлова забудова у м. Полтава на вул. Стрітенська. 2018 р. СМНК

Житлова забудова у м. Полтава на вул. Стрітенська. 2018 р. СМНК
Так, слід враховувати параметри забудов: висотність розташованих уздовж вулиць та внутрішньоквартальних будівель, що забезпечує комфортне сприйняття. Однак, як показує досвід, гармонійними і привабливими можуть бути і сучасні об’ємно-планувальні рішення, виконані навіть на контрасті з історичною забудовою.
Низькоповерхова квартальна забудова та безгосподарна територія поряд, що, на жаль, займає велику частину міста, рано чи пізно буде замінена на раціональну, оскільки місто повинне розвиватися. У Європі аналогічні за площею міста мають щільнішу забудову центральної частини. Таким чином більше людей може проживати на тій самій території. Щільна забудова в такому разі не означає однотипні будівлі без «обличчя». Такі споруди мають бути гарними, нестандартними. Проекти повинні прикрашати наше місто якісною сучасною архітектурою. Ми маємо йти вперед та примножувати історичні цінності.Збереження історичного середовища та підвищення його якості завдяки створенню нової забудови в центральній частині Полтави – непросте архітектурно-планувальне завдання. Його вирішення покликане задовольнити потреби людей у сучасному житлі, а також перетворити занедбані території амортизованих забудов на цікаве, сучасне, якісне та привабливе для проживання середовище.

Суспільство 01 березня 2018, 08:00

Щоб писати коментарі

Авторизуйтесь
Вибір редакції