Традиції й заборони Страсного тижня
Сьогодні в християн розпочався Страсний тиждень. Це останні дні перед Великоднем на спомин святих страстей Господніх.
Як розповідають священики, кожен день Страсного тижня наближує до урочистої події – Світлого Христового Воскресіння. Це час найсуворішого посту. Не можна не лише вживати скоромного, а й співати й танцювати.
Усі дні Страсного тижня називають «Великими» – Великий Понеділок, Великий Вівторок тощо.
Перші три дні Страсної седмиці в православних відбувається Літургія передосвячених дарів, у Великий четвер і Велику суботу – літургія Василя Великого, у Велику п’ятницю богослужіння немає. У перші три дні Страсної седмиці устав пропонує читати весь Псалтир, крім 17-й кафізми, що лунає на утрені Великої Суботи.
У Великий понеділок згадують старозавітного патріарха Йосипа, якого брати через заздрощі продали в Єгипет. Це стало прообразом страждань Ісуса.
У перший день Страсного тижня віряни починають готуватися до Великодня, приводячи до ладу себе і своє житло. У Великий понеділок заведено робити генеральне прибирання будинку й велике прання.
У вівторок Страсного тижня віряни згадують, як Христос навчав у храмі Єрусалимському і народ вважав його пророком.
Цього дня готували одяг до свята, прасували білизну.
Велика середа – день віддання Ісуса на страждання і смерть. Цього дня згадують євангельську подію, коли рада первосвящеників і книжників вирішила вбити Христа в селищі Віфанія, у домі Симона прокаженого, де зупинився в ніч на середу Ісус, одна «грішниця» вилила дорогоцінне миро на Його голову. Там само в Юди з’явився намір видати беззаконній раді Вчителя. Тому в церковній службі в середу славлять «грішницю» і засуджують зраду Юди.
У середу завершують усі господарські роботи. Треба прибрати хату, винести все сміття. Треба також заготовити яйця для крашанок та писанок, підготувати все знаряддя для їхнього виготовлення.
На Русі вважали, що цього дня нечиста сила особливо бешкетує, і жінки намагалися поводитися якомога суворіше. Під забороною було рукоділля.
Дивіться також: Віряни в Полтаві освятили вербу. ФОТОРЕПОРТАЖ
Дуже важливими вважають останні три дні перед Великоднем – Великі четвер, п’ятницю та суботу. У ці дні на службах читають уривки з Євангелія, що розповідають про страждання Христа.
У четвер віряни згадують становлення таїнства причастя Тіла і Крові Христових – євхаристії.
Найбільше ж обрядів, дійств і прикмет припадає на Страсний, або Чистий четвер. Традиційно цього дня випікають паски.
Перед тим, як випікати їх, треба помолитися, аби очистити думки.
На Чистий четвер слід підготувати до Великодня своє тіло, тобто ретельно вимитися. Вважають, що вода на Чистий четвер змиває всі хвороби та захищає від негараздів.
Виготовлена на Чистий четвер страсна свічка захищає оселю від пожеж, а тих, хто в ній мешкає, – від хвороб. Саме ця свічка приносить живий вогонь, який цього дня запалюють у церквах. Треба обов’язково, не загасивши, донести тепло великоднього вогника до свого будинку.
Існує повір’я, що на Чистий четвер Бог відпускає на землю душі праведників, аби вони могли відсвяткувати «Мертвецький Великдень». Отож, зайшовши пізно вночі до церкви, можна, за народною уявою, побачити, як покійники славлять Воскресіння Христове, а церковну службу служать померлі священики.
Велика п’ятниця – найскорботніший день, тому що саме в п’ятницю Ісуса розп’яли і він помер на хресті, спокутавши людські гріхи. У суботу тіло Христа «перебувало в труні», але душею Спаситель зійшов у пекло і вивів з нього душі праведників.
Цього дня не можна взагалі нічого їсти, співати, слухати музику. Увечері йдуть до церкви, де виносять плащаницю, що символізує тіло померлого Христа.
У народі в Страсну п’ятницю не працювали.
Не можна шити, прати, різати.
Говорили, що цього дня «пташка гнізда не в’є».
Велика субота – це день спокою і спогадів про перебування Христа у гробі. У храмах освячують великодні страви. А в Єрусалимі відбувається церемонія сходження Благодатного вогню.
У страсну суботу тривають приготування до Великодньої святкової трапези. Цього дня фарбують яйця та виготовляють писанки.
Великдень 2018 року відзначають 8 квітня. Це найголовніше християнське свято, у яке славлять воскресіння Ісуса.
Читайте також: У Полтаві малеча й дорослі вчилися робити писанки. ФОТО
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь