Газова компанія, якій полтавські депутати віддали родовище без аукціону, тепер контролюється з-за кордону
«Аркона Газ-Енергія», підприємство, яке в кінці квітня єдине отримало згоду Полтавської обласної ради з розробки газових родовищ на території області, після видачі ліцензій змінило структуру власності та перейшло під контроль компанії «Ешбері Юнаріверсал Лтд» з реєстрацією в Белізі. Про це свідчать дані Єдиного реєстру юридичних осіб Міністерства юстиції. Про це пишуть на сайті oilnews.com.ua
Наприкінці квітня єдиними власниками компанії на паритетних засадах були Ігор Мичко та Олександр Нещетний. Нині до них додався: фізик Олексій Гребенченко та компанія-нерезидент «Ешбері Юнайверсал Лтд». Кінцевим бенефіціарним власником вказана громадянка Панами Рина Ріос Родрігез.
Після розширення переліку власників Нещетний і Мичко володіють лише 45,5% «Аркони Газ-Енергії». Інше контролює Рина Ріос Родрігез. На неї в Україні оформлений також ТОВ «МД-Логістик», у якому мажоритарну долю має також белізька компанія «Вестнет Солюшнс Лтд».
Читайте також: Нова серія газового серіалу: знову без аукціонів
15 травня Державна служба геології та надр видала ТОВ «Аркона Газ-Енергія» спеціальний дозвіл на геологічне вивчення з правом видобутку на Свистунковсько-Червонолуцькому родовищі в Полтавській області терміном на 20 років.
Нагадаємо, що «Аркона Газ-Енергія» – це єдина компанія яка за останні майже 2 роки отримала згоду Полтавської облради на розробку нових газових родовищ.
Депутати погодили надання дозволу «Аркона Газ-Енергія» на Свистунковсько-Червонолуцьке родовище, оскільки нею було підписано соціальну угоду, що забезпечує 800 тис грн для спеціального фонду місцевого бюджету.
«Аркона Газ-Енергія» зареєстрована в червні 2010 року в Києві.
Полтавська обласна рада VII скликання за всю свою каденцію, починаючи з 20 листопада 2015 року, відхилила 76 із 77 заявок на узгодження видачі спеціальних дозволів на користування надрами природного газу, нафти і газоконденсату. Про тотальну відмову у видачі погоджень читайте тут.
Протягом 2016 року облрада пояснювала небажання узгоджувати видачу спецдозволів тим, що видобувні компанії не платять частину ренти до місцевих бюджетів, а вся сума перераховується відразу до державного бюджету.
Однак і після прийняття 21 грудня 2016 року Верховною Радою закону №3038 про направлення з 2018 року 5% ренти від видобутку вуглеводнів в місцеві бюджети позиція облради не змінилася. Депутати пояснюють це незгодою з відстрочкою на один рік вступу в силу норми закону.
Тепер же облрада пропонує зафіксувати в соціальній угоді донарахування 5% ренти до основної ставки (14-29%). В сукупності, за пропозицією облради, компанії повинні платити 34%, з яких 29% – до державного бюджету і 5% – до місцевих бюджетів.
До теми: Енергонезалежність: погляд із глибинки
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь