На широку ногу всього за 1% – як громади витрачають газову ренту
Десь із березня практично усі газовидобувні компанії почали оприлюднювати суми ренти, яку вони сплачують населеним пунктам, де працюють. Державна видобувна компанія пішла далі – дала журналістам можливість самим побачити «рентні села» і запитати у сільських голів про те, чи вистачає їм коштів. Подробиці такого прес-туру – у статті.
Перед виїздом Юрій Береза, начальник відділу комунікацій ГПУ «Полтавагазвидобування», інструктує журналістів:
– Ми працюємо у майже 50 населених пунктах у 12 районах на Полтавщині. Щоб потім не казали, що ми вас спеціально привезли у «потьомкінські села», то Коломацьку ОТГ обрали, бо там розташована реконструйована установка ПАТ «Укргазвидобування» (далі по тексту – УГВ), де нещодавно збільшили пропускну здатність. Як ви знаєте, сьогодні УГВ немає нових ліцензій на Полтавщині, тому доводиться працювати на уже розвіданих площах і усіляко інтенсифікувати буріння. Інше село, куди ми їдемо, – Абрамівка – недалеко і цікаве тим, що майже половину його бюджету формують з ренти. Тому такий маршрут.
Пункт призначення 1. Установка комплексної підготовки газу УКПГ Східна Полтава
Спочатку журналістів везуть на УКПГ Східна Полтава (на території Коломацької ОТГ). Майстер з добування нафти і газу розповідає про реконструкцію установки:
– Це родовище до 90-х років було практично законсервоване – бо за радянських часів свердловини, що давали 40-60 тис. куб. м вважали слабопродуктивними на фоні свердловин-мільйонників. Потім до них повернулись і за рахунок інтенсифікації (переважно за рахунок ГРП, за рік їх зробили 11 – примітка авт.) почали збільшувати видобуток. Реконструкція закінчилась у грудні 2017-го. До реконструкції УКПГ була розрахована на 1 млн кубів пропускної здатності. Зараз родовище дає близько 1 млн 600 тис. куб. м вуглеводнів за добу і 73 тонни газового конденсату.
Довідка
Максимальний приріст, який відбувся внаслідок ГРП, – з 10 до 200 тис. куб. м. Наразі у Коломацькому бурять 1 свердловину, метод буріння – безамбарний.
Пункт призначення 2. Коломацька ОТГ
За пересуванням журналістів по території своєї ОТГ сільський голова Коломацького Євген Почечун стежив по фотографіях журналістів у соцмережах. Тож зустрічав представників ЗМІ уже у дверях сільської ради.
Колись наймолодший сільський голова (очолив Коломацьку сільську раду у 26-річному віці), а нині – свіжо переобраний голова ОТГ з гордістю показує здобутки села.
– За 5 місяців ми отримали 3 млн 200 тисяч рентної плати (це 1% ренти, бо ОТГ утворили у середині бюджетного року – примітка авт.) Якби були ОТГ, то помножили б цю суму на 3 і було б майже 10 млн гривень за 5 місяців 2018 року! Для розуміння, бюджет села за 5 місяців – 4,3 млн грн, з яких 3,2 – рента… До 2015 року я перший був готовий називати ГПУ Полтавагазвидобування терористичною організацією – розумієте? Але потім усе почало змінюватись. Перша соцугода була на 500 тис. грн – і ми відремонтували відрізок дороги у селі Дудникове. Наступного року – ще соцугода на 500 тисяч – відремонтували вулиці у Степанівці і Дудникове. Минулого року зробили на соцугоду цільовий проект на Будинок культури кошторисом 5,7 млн грн.
Пан Почечун заводить журналістів у Будинок культури, що перебуває у стані реконструкції:
– Коли я зайшов сюди рік тому – тут лише стіни були, сніг всередині лежав, і певний різновид тварин бігав… А зараз: покрівля зроблена, фасад, внутрішні роботи, опалення з нуля.
За стінами Будинку культури зроблено теж дуже багато:
– збудували спортивний майданчик зі штучним покриттям (понад мільйон гривень, кошти доклала влада області),
– біля стадіону – скульптура м’яча та міні-спортмайданчик,
– реконструюють пам’ятник воїнам-визволителям,
– заасфальтували майже на 700 тис. грн центральну площу у селі.
У планах:
– облагородження парку,
– волейбольний майданчик,
– знаки для обмеження руху важковагового транспорту,
– встановлення відеокамер у центральній частині села,
– якісний провідний Інтернет,
– клумби, бордюри – «щоб було як у Парижі».
На питання, чи є проблеми з урожаєм на ділянках, де була проведена рекультивація після буріння, чи не заважають людям фонтанні установки (так звані «йолки»), Євген Почечун відповів:
– Нарікань на урожай на рекультивованих полях я не чув, роботи ведуться в основному на людських паях, які орендують сільськогосподарські підприємства. У них прямі контакти з газовиками, щоб конфлікти були – то нема. Є деякі непорозуміння – коли починають протягувати трубопроводи по людських паях, то люди приходять – через мою грядку перерили. Я їх з’єдную контактами, вони між собою домовляються. Фонтанні арматури у полях – це домовленості агропідприємств і Полтавського ГПУ і, я так розумію, спільну мову вони знаходять.
До теми: Громада vs Укргазвидобування. Гострі кути круглого столу
Як у Коломацькому знімали сюжет про екологічну катастрофу для каналу «Інтер»
Нагадаємо, минулого року саме у Коломацькому журналісти каналу «Інтер» зняли сюжет про «екологічну катастрофу» у селі, яка начебто сталась через видобування вуглеводнів.
– Минулого року був компроментуючий сюжет на каналі «Інтер». Тихенько заїхали журналісти у певну сім’ю, зняли відео і перевернули усе з ніг на голову. Я говорив з цією родиною, вони кажуть: приїхали телевізійники, попросили дістати воду з колодязя, яким давно не користувались, бо у них свердловина. Журналісти наполягали саме на воді з колодязя, син цієї жінки дістав – а вода, звісно, замулена. Я розумію так, що якщо телебачення нейтральне, воно ж повинно почати з приміщення сільради, спитати: що і як, потім з людьми поговорити. Не можу сказати, що питань немає, рівень води уже не той, але яка цьому причина треба розбиратись, – вважає Євген Почечун.
Що ще хоче Коломацьке?
Більше ренти! Адже у новоствореному ОТГ порахували, скільки всього можна на 3 % (а це 27 мільйонів гривень на рік) відремонтувати: школи, ФАПи, амбулаторії.
На різноманітних круглих столах у облдержадміністрації голів ОТГ та сільських рад усіляко підштовхують до розуміння, що рента-рентою, але й тему так званих «соціальних угод» потрібно продовжувати.
– Звісно, наглість – друге щастя. Нам ренти значні суми йдуть, і якщо я прийду і скажу «давайте ще соцугоду», то мені скажуть – ти наглец! – така позиція Євгена Почечуна.
Пункт 3. Абрамівська сільська рада
Абрамівська сільська рада – одна з найменших у Машівському районі і налічує трохи більше 400 жителів. На території сільради немає великих підприємств. Зате є школа, ФАП, сільрада, кілька сільгосппідприємств і свердловини ГПУ «Полтавагазвидобування».
– Загальний бюджет сільської ради минулого року склав 1 млн 200 тисяч, майже половина – кошти ГПУ «Полтавагазвидобування». З цього року – ми отримуємо 1 % ренти – це 110 тис на місяць. Бюджет сільської ради збільшиться майже удвічі, – рахує Леонід Морозов, сільський голова. – Минулого року ми укладали з видобувниками угоду, згідно неї надійшли 300 тис, за які ми зробили ремонт доріг у селі. Цього року плануємо набагато більше. За перший квартал 2018 нам надійшло 380 тис, за 2 наступні місяці – ще 480 прийшло (сума відрізняється, бо рента нараховується взалежності від видобутку: чим більше добуває УГВ, тим більше отримує ОТГ – примітка авт.)
Що зробили у селі на ці кошти:
– доробили вуличне освітлення,
– видали матеріальну допомогу на харчування,
– замовили нові вуличні таблички,
– встановили нові дорожні знаки та лавочки у селі,
– оновили каруселями дитячий майданчик,
– закупили у школу холодильник, пральну машинку,
– придбали у сільський клуб більярд.
Про чорний сніг і дорогу на кладовище…
Цього року на території сільради планується розпочати будівництво 2 нових свердловин. Тому традиційне питання від журналістів – не страшно за екологію?
– У нас до 100 чоловік водою з водогону користується, дуже чиста вода, навіть з інших сіл приїздять її взяти. А з водою у колодязях – погано. Люди пробивають водні свердловини – у одному місці – на глибині 30 м, у іншому – 49. Я знаю, що в Інтернеті про це пишуть, вивчав. На 10-15 м рівень води опустився – це усюди воно таке. Хто не дуже розбирається, то каже, що – видобувники винні, і вся розмова. Від агроорганізацій, на території яких підприємство проводить свої роботи, скарг не надходило. Коли минулого року будували свердловину, приїздили з ГПУ «Полтавагазвидобування», привозили документи, аналізи про те, як впливає їх робота на землю сільськогосподарського призначення. Керівники господарств дивились, цікавились. Цього року на нові свердловини теж привезуть документи, подивимось.
На роботу видобувників місцеві жителі реагують по різному.
– Ось коли на свердловині взимку зайвий конденсат випалюють – то воно ж осідає і сніг стає чорний. Люди на це не дуже позитивно реагують. У нас була років 10 тому свердловина загорілась. Тушили її довго, танк привозили, директор УГВ приїжджав. Вони потім кошти по екології заплатили, ми їх витратили. Але якщо одна людина освічена і розуміє ситуацію, то інша – не дуже освічена, розуміє все з позиції, яку сусідка розкаже або думає про свої інтереси: «те, що дорогу роблять, це добре, але що це мені дає особисто?»
За словами Леоніда Морозова, для села добре, що є підприємство, куди можна звернутись за допомогою:
– Поміняти насос на нашій (артезіанській – авт.) свердловині – УГВ дзвонимо, кран треба – дзвонимо, сніг зимою розчистити ітд. Ось допомогли побудувати невелику ділянку дороги – засипали щебенем, спільно плити поклали – тепер хоч до кладовища можна добратись…
Що хоче Абрамівка?
Абрамівська сільрада йде в бік ОТГ. Іде неквапливо, бо 1 % ренти для села і так непогано, а от 3 % – доведеться ділитися з більшими селами, які ввійдуть у цю громаду.
Нагальне питання для села – дороги. УГВ співфінансує будівництво доріг на суму від 25 до 33 % вартості, решта – субвенції районних та обласних бюджетів. Але тут питання пріоритетності – чи захоче влада співфінансувати дорогу у мале село, чи перекинуть кошти на більш важливу, на думку чиновників, трасу.
Післямова
Журналісти відвідали 2 села, де ставлення населення до видобувників досить лояльне. Але журналісту «Кола» довелось побувати і у Сенчі (Лохвицький район), де обсяг ренти у 2018 складе близько 50 млн грн і де представників державної компанії зустрічають у штики.
Тож основним враженням від подорожі залишається питання:
– Чому одна й та сама компанія викликає таку різну гамму почуттів у різних селах? Чому у одній громаді видобувники і народ мирно співіснують, а у іншій – купка активістів постійно веде якісь військові дії, від яких страждають обидві сторони: і держава, і громада?
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь