Учасниця праймеріз УКРОПу Ірина Головатенко: Впевнена, що, об’єднавшись, активні й принципові жінки здатні прискорити справжні реформи в Україні
Реклама
УКРОП першим серед політичних партій в Україні розпочав процедуру праймеріз. Кандидата в Президенти оберуть шляхом відкритого публічного голосування. Праймеріз – звична практика для багатьох демократичних країн світу.
Полтаву відвідала одна з учасниць президентських праймеріз УКРОПу, член неурядової організації EU-Ukraine Women in Politics, співорганізатор та керівниця громадської ініціативи Києва «Перша міська школа ОСББ» Ірина Головатенко.
– Пані Ірино, чому Ви вирішили взяти участь у праймеріз?
– Насамперед своїм прикладом хочу надихнути жінок іти в політику, обіймати важливі посади в державі й змінювати Україну на краще.На жаль, зміни в країні, на які ми очікували після Революції гідності, не відбуваються так швидко. Впевнена, що саме активні й принципові жінки, об’єднавши зусилля, здатні прискорити справжні реформи й будувати якісне майбутнє.
Переконана, що змагання кандидатів має бути саме таким, демократичним, як в УКРОПі. Активні люди, звичайні громадяни, такі, як і я, мають не боятися претендувати на посади, мають діяти й відверто заявляти про готовність ухвалювати рішення та брати на себе відповідальність на всіх рівнях влади.
– У Вашій програмі прописано, що Президент не може впливати ані на роботу антикорупційних органів, ані суддів, ані на діяльність ЦВК. Тоді яким чином впливати на їхню роботу?
– Для мене найбільший біль, що Президент, приходячи до влади, сприймає державу як свою вотчину. Першим кроком, який має зробити Президент, – це не просто замінити чиновників на «своїх», а налагодити процес оновлення держслужбовців на професійних, чесних і незаангажованих людей. Особливо важливо, щоб Президент не впливав на вибір Генерального прокурора, членів ЦВК. Для цього би потрібно, по-перше, ввести кілька важливих змін: ретельна перевірка декларацій можновладців і їхніх витрат та способу їхнього життя, забезпечити відкритість усіх судових процесів. Суддів мають обирати на конкурсній основі, вони повинні складати професійні іспити, а справи мають розглядати судді за місцем їхньої роботи. По-друге, важливо провести ретельну антикорупційну перевірку працівників правоохоронних і судових органів, а також історію ухвалених ними рішень. І по-третє, відповідні зміни мають бути закріплені на законодавчому рівні. Для цього, на моє переконання, має працювати і сам Президент, і його офіси на місцях, які будуть спілкуватися з громадянами у всіх регіонах і розробляти законопроекти для подання у ВРУ.
– Які Ваші пропозиції у соціальній політиці?
– Я виступаю за підняття рівня пенсій до економічно обґрунтованих. За створення фонду, який від імені держави буде керувати акціями держпідприємств і розподіляти цей дохід між громадянами. Це забезпечить платникам податків гідну старість на момент виходу на пенсію. Про життя пенсіонерів треба подбати на рівні відносин у громаді – це клуби зустрічей, організація дозвілля, навчальні курси. Також мають бути створені належні умови у будинках для літніх людей – як державних, так і приватних.
– Що потрібно зробити, щоб український селянин став жити краще і простіше?
– Я знаю, наскільки зараз важлива підтримка села. Там відтік молоді, села фактично завмирають. Потрібно заохочувати молодь залишатись, або навіть переїжджати до сіл, відкривати тут бізнес, навчати дітей. Держава повинна розробити і втілити окремі програми розвитку. Насамперед – освіта, створення робочих місць, сприятливі умови ведення бізнесу. Це і соціальні ініціативи, і екологічні проекти.
Переконана, що досвід Полтавської області щодо успішного ведення аграрного виробництва має бути поширений і в інші регіони нашої країни. Найбільшою проблемою для розвитку села наразі є відтік молоді. Важливо, щоб молодь сама хотіла жити в селі, виховувати дітей. В моїй програмі відведена окрема увага щодо пільгових кредитів, це по-перше, а по-друге, щодо податкових канікул для фермерської діяльності.
– Що вражає у Вашій програмі – дуже багато видатків, дуже багато підтримки, дотацій, фінансування з державного бюджету. Де брати гроші?
– Так, я підтримую надання пільг новим підприємствам, у яких працює від 500 осіб. Підтримую зниження податків для бізнесу та громадян, а також дотації для малих та середніх компаній, надання податкових канікул на 10 років для інноваційного сектору. Також потрібно звільнити від податків всі види творчої діяльності. Це найменше, що держава має запропонувати молодим підприємцям і малому бізнесу. Держава має допомагати в стажуванні й обміні досвідом за кордоном. Цей процес має бути запущений на рівні міністерств і окремих програм.
Де взяти на це кошти? – Перше, що має зробити Президент – це скоротити штат чиновників. Сьогодні ж цього нещасного бюджету черпають усі: і ті, хто виживає за його рахунок, і ті, хто зловживає. Такий підхід треба змінювати.
– Перейдемо до наболілих місцевих проблем. Можливо, Вам відомо, що в Полтаві руйнується історична будівля кадетського корпусу, який звели ще 1840 року і який міг би стати прикрасою центра міста. Натомість споруда в жахливому стані: частину даху знесено, відсутня більшість вікон, періодично виникають пожежі. За роки незалежності полтавці тільки чують обіцянки від чиновників щодо наведення ладу. Як, на Вашу думку, варто на державному рівні регулювати відновлення історичних пам’яток на місцях?
– Чинна влада наразі мало уваги приділяє розвитку і збереженню культурних та історичних пам’яток. Ті місця, які могли б слугувати як туристичні осередки та для залучення інвестицій, просто зникають під впливом часу і через байдужість чиновників. Кадетський корпус – це загальнодержавна, а не лише полтавська проблема. Його треба зберегти і відновити. Зараз влада втрачає можливість просувати позитивний імідж країни у світі. Якщо ж за 22 роки нічого не робиться для збереження історичної пам’ятки, отже, владі вигідне таке руйнування. Таким чином ми фактично самі знищуємо свою історію. Мати таку руїну в центрі культурної столиці держави – ганебно.
– На Полтавщині укропівці активно відстоюють право мешканців на безкоштовне встановлення загальнобудинкових газових лічильників. Проте ПАТ «Полтавагаз», яке є монополістом на ринку, всіляко опирається цьому. При цьому Полтавщина – регіон, в якому активно видобувають газ, а люди змушені платити завищені тарифи. Яке Ваше ставлення до цього питання?
– Переконана, що регіон, який видобуває певні ресурси, що належать державі, має отримувати від цього прибуток. Це питання значно глибше, ніж встановлення лічильників, і йому в моїй програмі приділяється окрема увага. Облгази не повинні перекладати свої витрати на плечі споживачів. Люди мають платити лише за спожитий газ! «Українське об’єднання патріотів» довго та послідовно захищало людей від свавілля «газовиків» та несправедливої платні за блакитне паливо внаслідок нав’язування загальнобудинкових приладів обліку. І ось наприкінці грудня 2017-го Верховна Рада таки підтримала проект закону щодо порядку встановлення лічильників споживачам природного газу. Він зобов’язує монополістів встановлювати лічильники за власний кошт.
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь