У Полтавській обласній лікарні чоловіку зробили унікальну операцію на серці. ФОТО
62-річного чоловіка, родом з Донецька, останні п’ять років мучили серйозні проблеми з серцем. Воно поступово втрачало здатність скорочуватися і якісно справлятися зі своєю основною роботою – перекачувати кров.
Діагноз «кардіоміопатія» йому встановили ще до переселення. Окрім серцевої недостатності, йому загрожувала раптова смерть від зупинки серця (через фібриляцію шлуночків, коли унеможливлюється нормальний викид крові з камер серця в головні судини). Чоловік належав до групи пацієнтів, яким потрібна пересадка серця, а її в Україні не роблять. Але поки що йому можна допомогти без заміни серця – якщо вирівняти синхронність і повернути правильну послідовність скорочення.
9 січня 2019 року – нова пам’ятна дата у його особистому календарі. Родина вболівала весь час, поки тривала операція.
Ми ж з радістю повідомляємо, що цього дня, за допомогою Валерія Залевського, електрофізіолога, завідувача відділення хірургії складних порушень серцевого ритму та електрокардіостимуляції з рентгенопераційною Національного інституту серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова, у катетеризаційній лабораторії нашого відділення інтервенційної радіології успішно виконано унікальну для Полтавщини операцію – імплантацію трикамерного автоматичного кардіовертер-дефібрилятора.
Саме цей вид кардіохірургічних операцій дозволяє кожному третьому пацієнту з черги очікування на пересадку серця покинути її.
Читайте також: Як лікують і рятують пацієнтів у Полтавській обласній лікарні – Григорій Оксак
Метод лікування з підтвердженою ефективністю використовується у світі з 1986 року.
Валерій Залевський наголошує, що однією з найбільших проблем української медицини є вкрай низький рівень профілактики смертності від раптової зупинки серця.
– У кожного у знайомі, родичі, які померли ні з того, ні з цього – уві сні, після розпікання у начальника чи під час сексу. Це вбивця №1. Будь-яка смерть, яка настала раптово, – аритмічна. Хіба що тільки розірвалась аорта. Їх міг би врятувати прилад, який дає необхідний шоковий розряд і відновлює роботу серця. У Польщі щороку ставлять 13-15 тисяч таких приладів. В Україні – всього 50-70 штук. Проблема не в грошах, а в тому, що наші лікарі не рекомендують пацієнтам із загрозою раптової зупинки серця, не відбирають їх для вживлення автоматичного кардіовертер-дефібрилятора. Нерідко серце зупиняється через дуже частий ритм, а прилад може видати високоенергетичний шок – те, що зовнішніми дефібриляторами роблять у будь-якій реанімації. Тільки це може оживити пацієнта. Ліки, масаж – нічого не спрацює, тільки шок.
На думку лікаря-хірурга вищої категорії, пацієнтам, у яких здатність скорочення серця знижена вдвічі й більше, необхідно імплантувати дефібрилятори. За приблизним підрахунком, потреба для українців – 15-20 тисяч на рік, хоча найбільша офіційно зафіксована черга пацієнтів з такою потребою, яка існувала при Міністерстві охорони здоров’я, – всього 156 осіб.
– Сьогоднішня операція була складною, у першу чергу для лікарів, а для цього пацієнта – це один з етапів процесу лікування. У нього ще є передсердна тахікардія і йому необхідне лікування порушення ритму, тобто його чекає абляція. Поки що ми виконали втручання з нульовою травматизацією, яке не потребує відкриття грудної клітки. Ресинхронізація у різних пацієнтів дає різні результати. Є і такі випадки, коли пацієнти повертаються до здорового життя. Даний пацієнт не потребує якихось особливих рекомендацій по способу життя, достатньо дотримуватися водного балансу, стежити за вагою.
Читайте також: У Полтаві розповіли, хто хворіє на інсульт, як рятують та як уберегтись від цього вбивці
Лікар-кардіохірург Гай Пузирьов коментує, що запрошення фахівця такого рівня, це ніби «за нашу команду «Ворсклу» запросили грати Мессі». Він джерело знань і навичок у електрофізіології найвищого рівня. Його приїзд дуже важливий для нашого відділення, адже робота з більш складними приладами – це вихід на новий рівень. До цього ми вже давно практикували вживлення одно- і двокамерних стимуляторів.
Валерій Залевський – прихильник напрямку розвитку регіональних центрів високоспеціалізованої допомоги:
– Скільки я можу зробити операцій на рік? 100? 200? Максимум 500. Але якщо навчити 5 чоловік і вони зроблять по 200 операцій (зроблю я, але вже їх руками), і я продовжу робити свої, то разом ми вилікуємо 1200 людей.
Завідувач відділення інтервенційної радіології Руслан Сакевич додає, що за минулий рік лікарі відділення за допомогою ангіографа виконали 1500 операцій, з них 600 – стентування пацієнтів з інфарктами. У середньому пацієнти не затримуються у відділенні більше, ніж на добу, тому ліжковий фонд відділення складає всього 15 місць.
Автор: Ольга Ружицька
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь