Дитячі ігри, або Що знаходять лікарі в носах і вухах

1. >
2. Здоров'я >
3. Дитячі ігри, або Що знаходять лікарі в носах і вухах

Таке і подібне виявляють лікарі у носах і вухах пацієнтів. На знімку – колекція ЛОРа з Івано-Франківська. Фото – news.frankivsk.today

Часто можна почути, що в дитинстві малюки та й школярі запихали до носа якісь предмети. Знахідки могли виявляти через роки. Таких історій маса, а як помітити стороннє тіло у носі чи вусі та яким чином це позначиться на здоров’ї, чому не можна сварити за таке дітей, розповіла ЛОР-лікар Ірина Осипенко.

Алла у тиху годину не хотіла спати. Дівчинка видерла десь із матраца поролон і гралась: запихала до носа скручений шмат. За якимось разом поролон не хотів виходити назовні. Дитя злякалось, але мамі чи тату не сказало, як і іншим дорослим не повідомило.

Стороннє тіло було в дитячому носику з рік.

– У мене весь час був закладений ніс, вважали, що то якийсь хронічний нежить. Мама повела мене видаляти чи то мигдалини, чи аденоїди (що саме, точно не пригадаю, бо мені було років 4), і там вже лікар виявила, що у носі є щось стороннє, – ділиться Алла, якій нині 35.

Магія – лікар витягла той поролон і нежить минув, операція була вже не потрібна.

Далекі 60-і роки минулого століття. Близнята Вова й Надя грались квасолею, якоїсь миті діти вирішили спробувати, чи пролізе квасолина до носа. В обох спроба вдалась, а от дістати назад плід ні діти, ні батьки вже не могли.

Дітей посадили на віз, бо іншого транспорту не було, і з села рушили в районну лікарню. На щастя, дорогою діти чхнули. Родина повернула коней назад до села. А діти затямили, що такі ігри небезпечні.

Це реальні історії, розказані друзями журналістки.

А лікарі подібних знають десятки, як не сотні (залежно від стажу роботи).

– Ірино Олександрівно, як часто діти щось запихають до носа, вух?

– Сторонні тіла ЛОР-органів дуже часто трапляються у дітей раннього віку. Вони запихають у ніс та вуха все, що можливо, наприклад пластилін, пластикові кульки від пістолету, батарейки, дрібні частинки від іграшок (лего, іграшки з кіндер-сюрпризів тощо).

– Які симптоми мають насторожити, аби дорослі повели дитину до лікаря?

– Симптомами проявів стороннього тіла є утруднення носового дихання, неприємний запах та виділення з носа, що може призвести до запальних процесів у порожнині носа та навколоносових пазухах. Якщо це вухо, то зниження слуху та больові відчуття в ділянці вуха. Дітки нерідко скаржаться на біль, перестають нормально дихати чи чути. Хоча так трапляється не завжди – можуть мовчати і не казати про болісні відчуття, особливо коли знають, що за це будуть сварити (а декого ще й можуть бити, такі методи виховання трапляються, на жаль).

– Які методи видалення сторонніх тіл застосовують ЛОРи?

– Методи видалення сторонніх тіл залежить від кількох факторів, серед них і час, який у носі чи вусі знаходиться той чи інший предмет. Видаляємо за допомогою спеціальних гачків для видалення сторонніх тіл, методом промивання та іноді за допомогою електровідсмоктувача. Іноді буває дуже важко, і тоді доводиться вдаватися до хірургічного втручання.

– А як то все можна діагностувати: візуально чи за допомогою ще й інших методів?

– Частіше за все візуально та за симптомами, скаргами пацієнта (батьків дитини, якщо дитина мала і не може розповісти). Однак іноді доводиться застосовувати ендоскопію – метод, коли за допомогою тонкої трубки з відеокамерою досліджують порожнину носа, вуха тощо. Зображення на комп’ютері дає змогу роздивитись, що там і як.

– Розкажіть, будь ласка, про випадки з Вашої практики.

– Було чимало випадків, коли діти пхали в носа кісточки з вишні. А ще не забуду таке: у дорослого хлопця 18 років випадково виявила батарейку (кругленьку плоску) у вусі. Була шокована. Виявляється він ще в дитинстві туди її запхав, ніяк це не проявлялося, він злякався і нікому не розповів, а потім взагалі забув. Видалили гачком, і все було добре.

– А які методи попередити такі дитячі пустощі?

– Це діти, і таке може трапитись, навіть якщо хлопчику чи дівчинці не раз казали, попереджували і застерігали. Треба слідкувати за дитиною (хоча таке трапляється найчастіше, коли син чи донька наодинці). У жодному випаду не слід кричати на дитину, якщо вже сталось таке, адже хлопчики і дівчатка замикаються в собі, надалі нічого не розповідають батькам – бояться осуду й покарання.

От нещодавно стався випадок: коли вже дістали стороннє тіло з вуха у хлопця 8 років, батьки почали репетувати, нащо він запхав (точно не пригадаю, що саме там було). Я нагримала на батьків, заспокоїла хлопця і він розповів, що його товариш теж запхав собі у вухо, мама цього хлопчика зателефонувала батькам товариша, щоб ті звернули увагу та йшли до лікаря. Тож не варто сварити дитину, але треба розмовляти з нею, щоб такого більше не сталося.

Страх лікарів – аби дитина не вдихнула в легені стороннє тіло, адже тоді розвинеться пневмонія. Також небезпечний наслідок – зупинка дихання, коли стороннє тіло застрягає між голосовими складками, але тут вже не обійтись без допомоги колег-бронхоскопістів.

До теми: Не вірте противірусним препаратам, вони не лікують – професор Сергій Безшапочний. ФОТО, ВІДЕО

Автор: Ніна Король

• #лікування
• #ЛОР Полтава
• #ЛОР-захворювання