Ходіння по муках, або Як у Полтаві працюють вузькі фахівці після реформи медицини. ФОТО

Ходіння по муках, або Як у Полтаві працюють вузькі фахівці після реформи медицини. ФОТО
30 листопада 2020, 10:27   0

Ти заходиш до лікаря, а на тебе ніби відро помиїв: «чого не пішла до приватного», «чого цим не займається сімейний», «ти прикидаєшся, а насправді в тебе нічого не болить», «нічого я не знаю про реформу вторинки», «писать вона буде – всі пишуть, он я теж пишу зараз, «давай свою ногу» – це не придумані фрази фахівця, на жаль, а сувора реальність полтавської медицини.

Як потрапити до травматолога і бути обпльованою та не отримати допомоги і який вихід, якщо таке стається, дізнавалось «Коло».

Візит до вузького фахівця у Полтаві в період коронавірусу – справа нелегка, однак можлива. У ходінні по муках переконались на власному досвіді.

Почала боліти нога, з тиждень вона нила, але було не до неї за більш важливими клопотами. Тож, коли нарешті владналось інше, настав час показати ногу фахівцям, бо біль не вщухав, а на ранок набряк не зникав.

Травмпункт прийме безкоштовно лише з невідкладним випадком

Перш за все хотіла потрапити у травмпункт лікарні №1, знаючи, що там надають допомогу, якщо перелом чи інша травма. Поряд є також травмцентр, це все по вулиці Олеся Гончара.

Однак у травмцентрі проконсультували: травмпункт приймає, якщо свіжа травма. А якщо просто болить і вже не день, то має дати направлення сімейний лікар і аж тоді зможе прийняти травматолог. 

– Ми приймаємо лише мешканців Київського району міста, – зауважили в травмцентрі. – Навіть за гроші вас прийняти не можемо, – уточнили там після питання про платний прийом.

Вікторія Лоза, очільниця Департаменту охорони здоров'я та соціального розвитку Полтави, підтвердила, що це дійсно так: до вузького фахівця, яким є травматолог, лише через сімейного із направленням від нього.

Я спробувала записатись на рентген у приватний заклад, щоб іти до лікаря уже зі знімком і заощадити час.

240 гривень ціна знімка в одній проекції, тож обійдеться майже 500 (бо проекцій зазвичай дві).

– У нас черги, майже всі з коронавірусом чи підозрою, – відповіли у рентгенкабінеті.

Оскільки я не хворіла ще, то ризикувати і йти туди, де скупчення хворих на ковід, не хотілось.

Варіант був інакший, який гарантує держава – поліклініка за місцем реєстрації, там нині мало пацієнтів (багато лише до сімейних), а ще в реєстратурі відповіли, що пацієнти розведені в часі і просторі, поверхах. На рентген без направлення лікаря також не потрапиш.

Записали на рентген у поліклініку №3 на Рибальському, але про те, що знімок і опис видадуть наступного дня, ніхто не попередив. Однак просили мати направлення на рентген не лише в СМС, а й роздруковане.

– Але пацієнт може показати лише СМС і не брати в лікаря паперовий варіант, – додала я, посилаючись на інформацію про електронне направлення та як це все має функціонувати.

– У нас не скрізь є обладнання, яке прочитає, що вам там треба робить, – сказала завідувачка діагностичним відділенням поліклініки, на яку перемкнули з реєстратури. – Ви прийдете з СМС, а в рентгенкабінеті не бачитимуть, що і як вам робити.

Їду до сімейної лікарки. Світлана Ліфіренко та медцентр ЦМСД, де в мене декларація, дають електронне направлення і в паперовій формі (там вважали, що це примха старшого покоління, а не тому, що в закладах не можуть розшифрувати електронне направлення). А виходить, що пацієнти не мали виходу, тому підстраховувались і паперовим.

Рентгенографія була призначена на 9.00, тривала кілька хвилин, а от по знімок прийти наступного дня з 9.00. Щоправда, можна забрати раніше, але без опису.

Коли знімок був готовий і з описом, сімейна лікарка радила все ж консультацію травматолога.


Для цього дала направлення знову, але вже до вузького фахівця (звісно, я взяла і паперовий варіант, бо вже навчена) і цього ж дня мене записали в поліклініці на 16.30 до травматолога. Оскільки жодного не знала, то кого запропонували у реєстратурі телефоном, на візит до того і погодилась.

І дарма, але я про це ще не знала.

На свій час підходжу до кабінету, стукаю. В коридорах, до слова, порожньо, лише біля реєстратури є відвідувачі.

Лікар Олег Марченко запрошує, питає. Починає із запитання про направлення, подаю йому все, що маю: направлення, знімок, опис знімка, картку пацієнтки з цієї поліклініки.

– Картка у мене стара, але вона з цього закладу, – уточнюю (я давно не була в лікарів, може, це суттєво).

– А чого нову не взяли?

– Нова моя там, де в мене сімейний лікар – у приватному закладі.

– Так а чого туди не пішли до травматолога, чого до мене прийшли? От туди б і йшли вже, – відповідає лікар Марченко.

– То первинка, а до вузьких фахівців за місцем реєстрації, тобто сюди, – кажу лікареві. – Хіба ви не знали про це?

– Що болить? Скільки болить? – питає врешті.

Розповідаю, що нога нила, я не могла йти до лікаря та й чекала, що минеться, мастила гелем таким-то, але щось не діє це, а набряк є і ввечері після ходіння, зникає він на ранок.

– Ну травматолог точно вам не потрібен, вам потрібне терапевт, – резюмує лікар.

– Ви так вважаєте?

– Я знаю, – відповів фахівець. – Захворювання суглобів лікує терапевт разом в ревматологом.

– Я ж вам озвучила те, що сказала сімейна, я там була, знімок показала і діагноз вона читала, – пояснюю.

– Значить тоді.... Ну травматолог, ми травми лікуємо, а чого ви до мене прийшли, як не знаєте, чи була травма, чи ні? Чого сімейний не лікує? – не перестає травматолог, не спитавши про характер болю чи інше про мій стан. – А що тоді лікує терапевт?

Я спантеличена, бо не знаю, чого чекати далі і як діяти.

– В нашій країні якщо пішов до державного лікаря, то не чекай нормального прийому, виходить. Я ж була в сімейного, і якщо вона вбачала, що це питання краще довірити травматологу, зважаючи на діагноз, то я так і зробила. А ви мене тепер футболите, не глянувши на знімок. Як терпляча людина я не пам’ятаю, чи була травма, – кажу травматологу.

– Так а чого ви до платного не пішли? – каже Марченко.

– Та піду я до платного, – відповідаю.

І додаю, що, оскільки потрапила в таку ситуацію, то вирішила і написати, як же працює медична система, зокрема вторинна ланка, сама як пацієнтка пройти ці етапи. Розповідаю, що я журналістка і писатиму про роботу вторинки після медреформи як воно є насправді, а не так, як в ідеалі у звітах чиновників.

– Та всі пишуть, як он теж пишу. Писать навчились, грамотні всі! Робить тільки нікому, бо всі пишуть, – не заспокоюється лікар, щось таки записуючи. – І я он пишу, бачите, я своє, ви своє. Які претензії?

Мені вже хочеться піти,  бо відчуваю: це не до добра – така атмосфера від початку, то яким буде лікування...

– Якого ви року ізданія? – звертається травматолог. – Ви здорова і просто експериментуєте ходите.

– Хотіла б, аби було так, щоб здорова і все гаразд. Більше тижня болить, я нарешті змогла прийти до лікаря, пройшовши всі ці етапи: запис, рентгенографія, результати, бо це все не в один день, і до вас прийшла з направленням, а не просто придумала і мені нічого робити. Я вже витратила купу часу, щоб почути від вас, що експериментую?

– Я ж не кажу, що ви прикидаєтесь, – знайшовся лікар.

– Не знаю тоді, як трактувати ваші слова. Пишіть мені, що я дійсно прикидаюсь, якщо так вважаєте. Далі я не бачу сенсу це слухати і тут лікуватись, – вже не витримую я.

– О, так вам взагалі треба до психолога піти, – дотискає фахівець.

– Я розберусь, куди мені треба, ви свою роботу робіть, – відповідаю.

– А чого ж ви не розібрались, а прийшли оце до мене? – каже лікар.

– Я прийшла, сподіваючись, що ви хоча б глянете, що мені робити, а чую, як футболите до сімейного і ще кудись, – кажу я.

– Я ще не збирався вас футболити, – говорить Марченко.

– Я вже це почула, і що не лікуєте також почула, – відповіла.

– Так, показуйте вашу ногу, – пропонує травматолог.

– Та я вже не хочу, сита. До побачення, піду, як ви і радили, до інших лікарів, – кажу я, збираючи речі.

– Чого його ото було приходити? – віддаючи картку коментує лікар.

– Думала, що і нормальне ставлення, і нормальні лікарі є, – відповідаю. – А ви почали на мене нападати, чого я не пішла в приватний, до сімейного ще раз та інше, хоча прекрасно знаєте, що вторинка за місцем реєстрації або платно у приватному закладі, а первинка – де обирає пацієнт.

– Нічого я не знаю про реформу, – відповів лікар.

– Ну то вчіть, ви ж у цій системі працюєте, – відповідаю я.

Виходжу з кабінету. Хочеться плакати, почуваюсь розчавленою та приниженою. Біля реєстратури  є скринька для скарг і пропозицій пацієнтів. Прошу в реєстраторки аркуш, пишу скаргу, вкидаю у скриньку, в яку підказала реєстраторка (бо скриньок дві, є ще для первинки).

Цього ж вечора записуюсь до лікаря у приватний заклад на ранок (я розгубилась і, якщо чесно, не знала, куди записатись, але також записалась до лікаря, про якого раніше не чула).

Наступного дня на прийомі в ортопеда-травматолога питаю те саме: що з ногою, чи потребує це лікування і якщо ні, то зайвого мені й не треба призначати. І чи справді проблема надумана (тут розповідаю фахівцю, що мала вчора досвід спілкування в поліклініці, тепер збентежена, бо діагноз на знімку мене спантеличив).

Ігор Шмиголь все оглянув (знімок, опис, ногу, поставу), пояснив, призначив лікування, порадив ортопедичну устілку, бо маю пласкостопість, крім іншого.

Ліки на тиждень (пігулки, гель), ще одні для суглобів – на кілька місяців. Тиждень вже минув, у мене нічого не болить.

До слова, на рецепції мені сказали, що якщо прийом не сподобається, то гроші (320 гривень) повернуть, але запевнили, що лікар хороший, пацієнти задоволені. Повертати гроші потреби не було (такого ще ніде не пропонували, чула уперше), бо ж ніяких претензій у мене не було.

Також на прийомі в цього ж лікаря побував і чоловік, у якого травма з літа, а от іти до лікарів не мав ні часу, ні бажання, а тут випала нагода супроводжувати мене і також отримати консультацію.

Додам, що цей лікар практикує у приватному закладі нещодавно, доти він працював у комунальній лікарні в Лубнах (про це розповідав, поки записував, друкував призначення).

Замість висновків

Я побачила колосальну різницю у ставленні та витраченому часі і нервах: у першому випадку (комунальний заклад) мене принижували і знецінювали мій біль. У другому – пояснили природу болю, чому так відбувається, і якщо це 1-го ступеня, то чим може обернутись, наголосили, що вчасно прийшла, дав поради щодо навантаження. 

Обидва лікарі – травматологи, лише перший розповідав, що це не його проблема, мене мають лікувати інші і взагалі я прийшла його перевірити, а насправді нічого не болить. Другий – без вагань прийняв, вислухав, призначив ліки та дав рекомендації.

Обоє лікарів мають досвід роботи в комунальних закладах.

Гроші, які я витратила на проїзд, краще витратити на платний прийом, але заощадити час.

Якщо ви чесні, то 2-3 дні витратите на ходіння по закладах, а ще гроші на проїзд. Якщо б сказала, що болить, бо щойно підвернули ногу, то знімок отримали б того ж дня у травмпункті. Але ж у мене було інакше, тож я не мала наміру обманювати, та й знімок, певно б, показав, щойно я травмувала ногу чи таки там інші зміни і не вже не один день.

Відчула на собі, що зміни торкнулись медичних закладів, але не всіх і не всі розуміють, що таке повага до пацієнта, сервіс. НСЗУ платить комунальним закладам за кожного пацієнта, але не всі лікарі однак мотивовані.

Якщо я молода і не на милицях отримала такий досвід, то що казати про тих, хто старші за віком, ледь можуть пересуватись і не мають коштів на приватну медицину, а ще не такі зубасті, як я? Тут  не маю відповіді, читачі багато писали нам про черги, хамство медперсоналу, але переконалась сама, що гіркий досвід трапляється – за 6 хвилин тебе можуть принизити, футболити, знецінити твої переживання і біль, слати в приватний заклад (у моєму випадку останнє – був найкращий варіант).

Це лише мій досвід. Прикро, що він такий. Хай у вас буде інакший!

Нижче – про те, як мало в ідеалі працювати електронне направлення.

Що таке електронне направлення та як це працює

Електронне направлення, як і декларація – ключ до безоплатних послуг у Програмі медичних гарантій. Пацієнту його виписують, коли проблема із здоров’ям потребує залучення вузького спеціаліста, додаткових обстежень, процедур чи госпіталізації. Пам’ятайте, електронне направлення дійсне рік, але пацієнту краще дотримуватись рекомендацій лікаря щодо термінів проходження обстеження.

Про це з подробицями розповіли в Департаменті охорони здоров’я Полтавської міської ради.
На сьогодні в електронній системі охорони здоров’я лікарі створили 7,5 млн електронних направлень для майже 3 млн пацієнтів. Ви самостійно обираєте медзаклад, в якому отримати спеціалізовану допомогу, на яку Вас направив лікар, незалежно від свого місця проживання чи прописки, або того, в якому районі чи місті працює медик, який виписав направлення. Зокрема, Ви можете звернутись у комунальний заклад або у приватну клініку чи до лікаря, який має власну практику, якщо вони уклали договори з НСЗУ на надання відповідних послуг. 

Чому електронне направлення є обов’язковим 

 Електронне направлення необхідне для того, щоб пацієнт отримав безоплатну послугу за Програмою медичних гарантій, а лікарня - оплату від НСЗУ. Крім того, електронні направлення формують коректну медичну статистику. На основі якої можна ефективно планувати та використовувати бюджет охорони здоров’я на потреби пацієнтів.

Чи отримає пацієнт безоплатно послугу за паперовим направленням

Пацієнти з паперовими направленнями можуть звернутися до закладів, які уклали договори з НСЗУ. Ці заклади мають надати пацієнтам безоплатні послуги за Програмою медичних гарантій.

Паперове направлення та роздрукований примірник електронного направлення – не одне і те саме 


Е-направлення створюється виключно в електронній системі охорони здоров’я. Щоб скористатися е-направленням, пацієнту достатньо знати його 16-значний номер, який приходить на телефон. Проте для зручності можна попросити лікаря роздрукувати електронне направлення. Паперове направлення при створенні не вноситься до ЕСОЗ, не має штрих-коду, пацієнту не надходить смс на телефон.

Чи можуть пацієнту відмовити в лікарні у наданні послуги, якщо він назве номер направлення, але не зможе надати його роздрукований варіант

Заклади не мають права відмовити пацієнту у наданні послуги без паперового варіанту, якщо пацієнт має дійсний номер електронного направлення. Якщо вам відмовили, звертайтесь за номером 16-77 до контакт-центру НСЗУ. Оператор контакт-центру НСЗУ надасть додаткове роз’яснення або підкаже, як подати скаргу щодо порушення ваших прав.

У лікарні не мають права вимагати від пацієнта роздрукованого примірника електронного направлення, але можуть просити його надати. Наприклад, для того, щоб швидше побачити необхідну інформацію про послугу, за якою звернувся пацієнт. Тож радимо усім лікарям, у разі можливості, роздруковувати електронне направлення пацієнтові. 

Чи можна звернутись за консультацією до лікаря-вузького спеціаліста у стаціонар за електронним направленням

За електронним направленням у стаціонар можна звернутися лише для госпіталізації. Адже лікарі стаціонару, які надають спеціалізовану та високоспеціалізовану медичну допомогу, не мусять займатися поточним амбулаторним прийомом пацієнта.
Для консультації у лікаря-вузького спеціаліста пацієнту необхідно обрати будь-який медичний заклад, який має договір з НСЗУ на надання допомоги за амбулаторним пакетом. Також нагадую, що для отримання послуги за направленням не має значення, виписав його лікар комунального закладу чи приватного. Пацієнт отримає допомогу за направленням безоплатно в будь-якому закладі, що має відповідний договір з НСЗУ. Уточнити, які саме заклади мають договір з НСЗУ на ті чи інші послуги, можна за номером 16-77 (контакт-центр НСЗУ). Також е-направлення не потрібне, якщо пацієнт лікується стаціонарно і має пройти в тій самій лікарні певні обстеження чи консультації.

Щоб отримати медичну допомогу за е-направленням пацієнту потрібно:

 Звернутись до лікаря, з яким укладено декларацію, або лікуючого лікаря. 

Лікар випише е-направлення, тобто створить його в електронній системі охорони здоров’я, а на телефон пацієнта надійде смс з номером направлення. Якщо у пацієнта немає телефону, лікар роздрукує направлення.

Обрати медзаклад, в якому пацієнт хоче отримати медичну послугу за направленням та завітати до нього.

Чи потрібне хронічному хворому направлення до лікаря-спеціаліста, у якого пацієнт на обліку

 Із 1 квітня 2020 року електронне направлення – обов’язковий елемент маршруту пацієнта, який хоче отримати безоплатну медичну допомогу за Програмою медичних гарантій. Як правило, е-направлення до вузьких фахівців виписує сімейний лікар, до якого пацієнт звертається зі скаргами. Саме лікар первинки визначає, який саме спеціаліст потрібен для подальшої діагностики та лікування. Є випадки, коли пацієнт може отримати безоплатну допомогу без е-направлення, про них тут https: //bit.ly/3g5H0f2 

До таких випадків належить і звернення пацієнта з хронічними хворобами до лікаря, в якого він уже перебуває на обліку. Про це йдеться в ст. 35 (2) “Основ законодавства України про охорону здоров’я” https://bit.ly/34dNfe4 

 Це означає, що такий пацієнт раніше вже отримав направлення до свого фахівця від лікаря первинки чи іншого лікаря, скористався ним і потрапив на облік. Тепер пацієнту треба періодично приходити саме до цього лікаря-спеціаліста. Аби він моніторив стан здоров’я пацієнта, призначав процедури, ліки тощо. У такій ситуації пацієнту достатньо лише попередньо записатися до лікаря, аби знати конкретний час візиту. Жодних направлень не потрібно, адже електронна система охорони здоров’я знає, що пацієнт лікується в цього лікаря, тому НСЗУ платить медичному закладу за надані послуги.

Який термін дії електронного направлення

 Пацієнту лікар виписує направлення, коли його проблема потребує залучення вузького спеціаліста, додаткових обстежень, процедур чи госпіталізації.

 Електронне направлення діє у період впродовж до року. Але пацієнту краще дотримуватись рекомендацій лікаря щодо термінів проходження обстеження чи отримання консультації спеціаліста, на які він направив пацієнта. Така інформація, зокрема, вказана в додатковій інформації в направленні, якщо лікар роздруковує пацієнтові інформаційну пам’ятку.

Нагадаємо, що направлення не потрібне: під час візиту до сімейного лікаря, терапевта, педіатра, гінеколога, зокрема дитячого, психіатра, нарколога, стоматолога (ургентна допомога для всіх та планова для дітей), фтизіатра, лікаря, у якого під наглядом перебуває пацієнт із хронічними захворюваннями. Екстрена допомога надається безоплатно всім без направлення і декларації.

До теми:

Захисні маски: ціни у Полтаві під час епідемії коронавірусу та де купують полтавці. ФОТО.

Автор: Ніна Король

Здоров'я 30 листопада 2020, 10:27

Щоб писати коментарі

Авторизуйтесь
Вибір редакції