Хірург року Полтавщини Максим Дудченко: «Мрію, аби Полтава стала столицею малоінвазивної хірургії»

Хірург року Полтавщини Максим Дудченко: «Мрію, аби Полтава стала столицею малоінвазивної хірургії»
29 грудня 2020, 18:00   0
Максим Дудченко показує операцію в записі

Нещодавно «Хірургом року 2020» Полтавщини колеги обрали Максима Дудченка, завідувача кафедри хірургії № 4 з малоінвазивною хірургією УМСА, доктора медичних наук, професора, автора багатьох наукових праць, монографій, запатентованих винаходів. Максим Олександрович Дудченко працює у 3-ій лікарні Полтави, яка надає допомогу пацієнтам із коронавірусом.
Ми поговорили з Максимом Дудченком про унікальні операції, які роблять в Україні лише у кількох містах, про одужання пацієнтів, про те, як працювати лікарям у нових умовах пандемії.

Навесні заклад, де працює лікар, був визначений як такий, що організує роботу по боротьбі з ковідом. Загалом тут спеціалізуються на хірургічній допомозі.

Заходимо до відділення. Стіни, які отримав Максим Дудченко та колектив, мали жахливий вигляд: старе занедбане крило, де колись була залізнична лікарня, яка згодом занепала. Нагадаємо, кілька років тому 3-я лікарня стала комунальним закладом – місто взяло її на баланс.

Із 2019-го в закладі триває перша за п’ятдесят років велика реконструкція.Хірургічне відділення стало клінічною базою кафедри хірургії № 4 з малоінвазивною хірургією ВДНЗ України УМСА, яку очолює Максим Олександрович Дудченко. Доктор медичних наук, професор Максим Дудченко, окрім кафедри, став віднедавна керувати й відділенням.

– От нині ви бачите ще рештки дранки під стелею, а не уявляєте, як було досі. У планах – все це завершити, але поки бракує коштів. Сподіваємось, Департамент охорони здоров’я попіклується про відділення, адже обіцяли сприяти виділенню коштів, бачачи ситуацію та цінуючи нашу роботу, – ділиться доктор наук.

Інструменти для лапароскопії

Тож коли отримали приміщення, то хірург разом зі своїми інтернами та іншими лікарями, засукавши рукави, штукатурили, фарбували, укладали кахлі, бо іншого виходу не бачили.

Нині, завдяки лікарям та інтернам, у хірургічному мають операційну, відремонтовані палати, санвузли та інше. Але допомога благодійників не завадила б і персоналу, і пацієнтам почуватись тут затишніше.

– Я вдячний колективу, тим, хто мене підтримує, ми разом допомагаємо людям і, попри всі труднощі, запроваджуємо нове у Полтаві, – каже професор.

– Наша кафедра молода, їй лише три роки. Організована під керівництвом В’ячеслава Ждана, ректора медичної академії, та Анатолія Рудича, головного лікаря закладу, – ділиться Дудченко. – Таких кафедр в Україні лише 3, одна з них – у Полтаві. Вона охоплює гінекологію, проктологію, судинну хірургію.

Із перших днів, відколи оголосили карантин в Україні, лікарня була в першій хвилі по наданню допомоги хворим на ковід. Кафедра також долучилася до роботи.

Фото Світлани Фільчак, www.0532.ua

– Жодна людина не пішла з роботи, не злякалася, ми всі прийняли цей удар на себе. За це дякую персоналу, – зауважує лікар. – Департамент охорони здоров’я міста допомагає кафедрі, нас забезпечили апаратами ШВЛ.

Як розповів професор Дудченко, кафедра малоінвазивної хірургії налічує 9 медпрацівників, хірурги оперують цілодобово. За день виконують по кілька операцій. До роботи залучені й інтерни, вони показали себе якнайкраще, не спасували, коли довелось працювати в умовах пандемії коронавірусу.

Обладнання, яким оснащене хірургічне відділення, мають тільки в столичному Національному інституті хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова. 

У хірургічному відділенні рятують пацієнтів, і часто це ті, за кого ніде не взялись – скрізь відмовили.

За одну лапароскопію оперував 4 органи

Максим Дудченко та працівники кафедри спеціалізуються на малоінвазивній хірургії, а це означає, що оперування усіх органів черевної порожнини, тазу можна провести практично безкровно, і на наступний день людина вже ходить. Ідеться про лапароскопію. 

Лапароскопія – це сучасний малотравматичний метод в діагностиці та хірургії, дозволяє за допомогою спеціальної апаратури оглядати внутрішні органи чи проводити операцію через мінімальні проколи розміром всього 0,5-1,5 см. Кількість проколів залежить від типу і складності втручання, а діагностика можлива і через 1 прокол у ділянці пупка. По закінченню операції на місце проколів накладаються косметичні шви.

Лапароскопія і як метод дослідження, і як метод хірургічного втручання використовується в Полтаві років 20 (в Україні трохи більше). Однак досі мало хто в нашій державі може видалити матку з онкопатологією лапароскопічно. У Полтаві переважно лапароскопічно оперують кісти яєчників.

Максим Олександрович оперує практично всі внутрішні органи завдяки цьому методу і переважно обходиться двома проколами. 

– Я вважаю, що у ХХІ столітті робити планові черевні операції – це позавчорашній день, адже пацієнт довго одужує, під час оперативного втручання можуть бути значні втрати крові, також утворюються рубці. А сучасна хірургія спрямована на мінімальну травматизацію та швидке відновлення пацієнта. При проведенні лапароскопії втрати крові мінімальні – 20-30 мл, – розповідає лікар.

Вже наступного після лапароскопічної операції пацієнти ходять, переважну частину їх виписують із лікувального закладу за 2-3 дні.

Антибіотикотерапія триває 3 дні. У роботі застосовують сучасне обладнання, інструмент та шовний матеріал.

Під час однієї лапароскопії Максим Дудченко оперує одразу кілька органів, якщо цього потребує пацієнт, отже, і анестезію людина отримує один раз, а не кілька, якщо б це були порожнинні операції. 

– Нерідко оперую одразу 3 органи, але був випадок, коли довелось 4, – ділиться хірург.

Усі операції лікар записує на відео, тож в ординаторській інші хірурги можуть стежити за процесом. Потому разом розбирають, що і як відбувалось, які помилки, якщо є і як уникнути їх надалі. Журналістам нині також показує тонкощі на екрані (лише те, що відбувається в черевній порожнині під час операції).

– От ця жінка мала патології, при тому і багато зайвої ваги, її не брались оперувати інші фахівці. Ми провели лапароскопічну операцію, пацієнтка одужала, швидко відновилась, – каже лікар.

Як зауважує хірург, нерідко лікарі можуть економити на витратних матеріалах, обладнанні, а це погано для лапароскопії.

– Не слід економити на цьому, маніпулятори, інструменти доступу та інші – недешеві, але вони значно допомагають хірургам, аби робити операції швидко, якісно, не травмувати інші органи, – каже Максим Дудченко.

До речі, витратні матеріали для операції оплачує пацієнт, саме втручання – безкоштовне. 

Учора Дудченка прооперували колеги, наступного дня він оперував пацієнта

Усе життя лікар вчиться, удосконалює вміння. Нещодавно отримав документи гінеколога, адже зрозумів, що без додаткової освіти не обійтись, тож оперує жінок з гінекологічними захворюваннями.

Максима Дудченка також оперували в його відділенні.

– Минулоріч мені видаляли камені у сечовивідних шляхах. Сталось так, що під час деяких складних операцій, які тривали по кілька годин, я не ходив у туалет, і це спричинило проблему. Мій колега Дмитро Іващенко, молодий ерудований хірург-уролог провів операцію. Наступного дня я вже ходив, уранці провів п’ятихвилинку, потім – планову операцію. А після того зібрався і поїхав до ректора УМСА В’ячеслава Ждана і сказав: ось дивіться – мене вчора прооперували, і при цьому я не поїхав кудись оперуватись, а робив це у нас, у Полтаві. І довів, що ми це можемо, ми вміємо і нам треба розвиватись, – ділиться професор.

Його мрія – аби слава про Полтаву як місто, де широко застосовується малоінвазивна хірургія, ширилась, аби більше людей отримували якісну медичну допомогу з мінімумом ризику травматизації. Для цього професор опановує нові навички. З колегою їздили в Німеччину, де бачили найновіші техніки оперування, і каже, що за цим – майбутнє.

У кабінеті лікаря є специфічні речі, як от ваза з камінням, яке добули з жовчних міхурів пацієнтів:

Камені із жовчних міхурів

Камені із жовчних міхурів – експонати у кабінеті хірурга

Робота під час пандемії

Наразі лікарі хірургічного відділення діють в особливих умовах.

– Ми працюємо сім днів на тиждень двадцять чотири години на добу. Багатьох хворих полтавців із підозрою на коронавірусну інфекцію привозять саме в нашу лікарню, і ми надаємо їм допомогу. У зв’язку з коронавірусом, наше відділення поділене на два, так звані «чисте» і «брудне». Також відділення має бокси, де перебуває один пацієнт чи пацієнтка. Відколи я очолив відділення, то працюємо одним колективом у спільному напрямі – і фахівці кафедри, і практичної медицини, бо наша мета – урятувати життя полтавців.

– Нині у нас триває модернізація, встановили кілька місяців тому третю лапароскопічну стійку. Місто придбало її нам у «коронавірусну» операційну. Маємо вже чотири операційних зали.

До пандемії потік пацієнтів у відділення був великим. Попри те, що кафедра молода, за рік фахівці виконали 1400 операцій (різних, йдеться не лише про лапароскопію), і це таких, яких у Полтаві не робить ніхто.

У дворі лікарні – кріоциліндри для забезпечення ліжок пацієнтів киснем

Апарат, що знезаражує, працює як душ

Кахлів не вистачило на всю стіну

Про нагороду «Хірург року» Полтавщини

Громадська організація «Асоціація хірургів Полтавщини» імені М. В. Скліфосовського налічує близько 170 осіб. Лікарі дружно обрали кращим хірургом Максима Дудченка. До уваги брали як заслуги лікаря загалом, так і в період боротьби з коронавірусною інфекцією зокрема.

– Моя реакція, коли мені зателефонували і сказали, що колеги проголосували за мене як хірурга року, – була велика вдячність. Це дуже почесна для мене нагорода, визнання роботи, – каже лікар.

Премія – 10 тисяч гривень.

Важливі люди у професії хірурга Максима Дудченка

Чимало людей відіграли і продовжують грати надзвичайну роль у становленні Максима Дудченка як професіонала, а також в організації кафедри, де виконують рідкісні операції.

– Мій наставник і куратор, хто допоміг це все організувати – В’ячеслав Ждан, ректор УМСА (недавно академія стала університетом – авт.). А людина, котра реально навчила хірургії – мій брат Сергій Вікторович Байдо.
Сергій Байдо – онколог, провідний хірург ізраїльської клініки Lisod, котрий блискуче проводить лапароскопічні втручання, якраз оперує кілька органів за один раз – цей досвід у нього переймав Максим Дудченко.

– Він мені радить, підтримує, дуже вдячний брату за це, – каже Максим Олександрович.

Ще один наставник, гуру хірургії – Михайло Нечитайло, заслужений лікар України, професор, доктор медичних наук, очолює відділ лапароскопічної хірургії і у Національного інституту хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова.

– Ми підтримуємо стосунки, він мене не вчив хірургії, але завжди порадить, як вчинити у складних ситуаціях, – ділиться Дудченко.

Дідусь Максима Дудченка також Максим Дудченко, він був відомим у Полтаві та області терапевтом. Цьогоріч у вересні лікар помер у віці 101 рік. Колись він мріяв, аби онук став кардіологом, але той обрав хірургію.

Донька та зять Максима Дудченка також у полтавській медицині – лікарі-інтерни, майбутні гінеколог та хірург.

Фото зі сторінки професора

Фото Ніни Король, Світлани Фільчак та зі сторінки Максима Дудченка. 
До теми:


Хірург із Полтавщини протягом року на Сході зробив півтисячі операцій.

Чому звільнились медсестри з полтавської лікарні №5 і яка ситуація в інших закладах, що лікуватимуть хворих на коронавірус.

Автор: Ніна Король

Здоров'я 29 грудня 2020, 18:00

Щоб писати коментарі

Авторизуйтесь
Вибір редакції