Районні лікарні на Полтавщині перейшли у власність громад: які труднощі
Центральні районні лікарні, які раніше утримувалися за кошти районних бюджетів, тепер перейшли у власність територіальних громад (ТГ).
На Полтавщині практично сто відсотків громад прийняли на свій баланс ЦРЛ, нині завершується процес їхнього перейменування. Здебільшого вони стали комунальною власністю колишніх районних центрів. Громади мають забезпечити базові витрати (енергоносії) – це близько 10%, за можливості подбати про закупівлю обладнання для діагностики тощо, а за самі надані послуги лікарями платить НСЗУ.
Тепер голови територіальних громад мають домовитися про їхнє утримання, адже на території одного, вже колишнього району, може знаходитися дві-три ТГ. Питання вирішують, зазвичай, шляхом укладення договору про співпрацю між громадами.
– Сідайте, збирайтеся та укладайте меморандум, – радить головам Віктор Лисак, директор ДОЗ Полтавської ОДА.
Колишня Лохвицька ЦРЛ з 1 січня стала Лохвицькою міською лікарнею. Нині її утримують три громади: Сенчанська, Лохвицька та Заводська.
– Ми взяли на себе відповідальність та будемо утримувати заклад разом, адже розуміємо, що переважна більшість наших мешканців будуть лікуватися вдома. Тому наше завдання – не лише зберегти, а й покращити стан закладу. На цей рік громади виділили зі своїх бюджетів 12 мільйонів гривень на трьох на утримання лікарні. Звичайно, розуміємо, що цих грошей поки що вистачить лише на базові потреби, – прокоментував Віктор Радько, голова Лохвицької територіальної громади.
Перед тим, як перераховувати гроші на утримання лікарень, очільникам ТГ радять ретельно проаналізувати структуру захворювань своїх жителів, скільки людей за минулі роки лікувалися в районних лікарнях та в яких конкретно відділеннях.
– Пропоную повернутися в історію: наші центральні районні, міські та обласні лікарні вже давно стали комунальними неприбутковими підприємствами. Вони виступають в ролі постачальника послуг та самі ведуть свою господарську діяльність, працюють із Національною службою здоров’я, а від власника отримують кошти через програму розвитку, в якій передбачаються обов’язково гроші на затрати на енергоносії, – говорить Віктор Лисак. – Зараз пройшла адміністративно-територіальна реформа, власниками всіх будівель були районні ради, які прийняли рішення передати майно територіальним громадам. Тож на тій території лікарня, як була, так і залишається, але змінився власник. Як вони перейменовані зараз – не відіграє ролі. Головне, що всі лікарні сьогодні функціонують, але як вони будуть забезпечені кадрами, чи відповідатимуть стандартам – відповідальність власника.
Щодо оптимізації мережі закладів, то тепер це залежить від нового власника, йому вирішувати варто утримувати лікарню чи ні.
Зараз чимало залежить також від того, які пакети послуг отримає лікарня від НСЗУ з 1 квітня 2021 року, коли стартує нова програма медичних гарантій. Як повідомляють на сайті НСЗУ, щодо пакетів у Програмі медичних гарантій-2021, окрім чинних, з’являться 7 нових:
– «Готовність до реагування на інфекційні захворювання та епідемії»
– «Стоматологічна допомога дорослим та дітям»
– «Ведення вагітності в амбулаторних умовах»
– «Лікування пацієнтів методом інтракорпорального діалізу в амбулаторних умовах»
– «Супровід та лікування дорослих та дітей, хворих на туберкульоз, на первинному рівні медичної допомоги»
– Діагностика, лікування та супровід пацієнтів з гематологічними захворюваннями (або підозрою на відповідні захворювання) у дорослих та дітей в амбулаторних та стаціонарних умовах
– Психіатрична допомога, яка надається мобільними мультидисциплінарними командами з охорони психічного здоров’я.
Тож попереду – ретельний аналіз лікарняних відділень, чи втримають вони стандарти для укладення пакетів послуг з НСЗУ.
Читайте також: Полтавську районну лікарню передали у власність міста: чи вистачить грошей на утримання
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь