Чому може не бути антитіл після ковіду та чи варто вакцинуватись, якщо вже хворіли

29 квітня 2021, 13:20   0

Коли вакцинуватись, якщо вже хворіли на ковід та чи треба це робити? Чому трапляється, що не виробились антитіла? На ці та інші запитання відповіли лікарі. 

Лише антитіла, які виробляються після вакцинації, можуть захистити від важкого перебігу COVID-19 та госпіталізації. Про це наголошували під час пресконференції «Антитіла до COVID-19: чи варто розслаблятися?», повідомляє Центр громадського здоров’я МОЗ України.

– Коли ми говоримо про поняття імунітету до вірусу чи інфекції, ідеться про появу антитіл, які виробляються в організмі як протидія до чужорідного агенту. Антитіла, які виробляються в організмі проти SARS-CoV-2, з’являються вже в перші кілька днів після зараження, а їх наявність вказує на те, що людина була інфікована SARS-CoV-2 незалежно від перебігу захворювання (безсимптомної, легкої чи важкої форми), – інформує ЦГЗ.

У більшості пацієнтів з COVID-19 вірус-специфічні антитіла IgM, IgA та IgG починали вироблятися через декілька днів після інфікування.

Антитіла класу A (IgA) – з’являються в перший тиждень після появи симптомів;
Антитіла класу M (IgM) – свідчать про недавнє інфікування та можуть розглядатись як ознака гострої фази інфекції;
Антитіла класу G (IgG) – обумовлюють віддалену відповідь організму, тобто те, що ми називаємо «імунітетом», вони зберігаються від 2 до 4 місяців і їх кількість залежить від того, як тяжко людина перехворіла.

Як зазначив Роман Родина, генеральний директор Центру громадського здоров’я України, тестування на антитіла – метод імуноферментного аналізу або ІФА – спрямований на виявлення ознак пост­інфекції. Таке тестування проводять для скринінгу, зокрема, осіб, які виконуючи свої посадові обов’язки стикаються з великою кількістю людей, а відповідно і з інфекцією. Ці тести не є діагностичним методом. Для встановлення діагнозу COVID-19 використовують ПЛР чи експрес-тести.

– Наразі науковці констатують, що наявність антитіл не є гарантією того, що людина не захворіє. За даними лабцентрів станом на 16 березня зафіксовано 1362 людей, які знову захворіли на COVID-19 після одужання. Терміни повторного зараження варіюються від 2 до 8 місяці, – зауважив Роман Родина.

Антитіла, які досліджують лабораторії, визначаються не до тих антигенів вірусів, до яких формується імунна відповідь при вакцинації. Антитіла після вакцинації виробляються до конкретного фрагменту вірусу — у випадку SARS-CoV-2 до спайк-протеїну. Власне, суть вакцин у тому, щоб організм напрацював антитіла, тобто запустив їх після контакту з антигеном.

– Поняття «захисний рівень антитіл до COVID-19», який убезпечить від повторного інфікування, — не існує. НТГЕІ не рекомендує визначати рівень антитіл ні до, ні після вакцинації. По-перше, тому що тест системи для визначення антитіл наразі не стандартизовані. По-друге, під час клінічних досліджень вакцин, зокрема, AstraZeneca та Pfizer, не було виявлено ніяких побічних реакцій серед тих людей, які вже мали антитіла після хвороби, у порівнянні з тими, хто їх не мав. Це означає, що вакцинація тих, хто вже перехворів, є безпечною. По-третє, ті хто мають антитіла після хвороби, однаково повторно хворіють. Але ми точно знаємо, що вакцини працюють – після 12–14 днів рівень захворюваності серед вакцинованих практично не зростає, а якщо і є випадки захворювань – то вони не тяжкі. А серед невакцинованих – рівень хворих зростає, – констатував імунолог Федір Лапій, голова Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики.

Федір Лапій. Фото – соцмережі

Вакцинація попереджає тяжкий перебіг хвороби, госпіталізацію і смертність, дозволяє людям жити звичним життям. Головне — розвантажує систему надання медичної допомоги.

У ЦГЗ зауважують, що дослідження показують, що після вакцинації кількість вірусу в дихальних шляхах значно менша в порівнянні з тими людьми, які ще не отримали щеплення. Відповідно, якщо кількість вірусу менша, у людей не розвиваються симптоми, а це – негативно впливає на поширення вірусу. Це, зокрема, підтверджується даними з Ізраїлю.

Забір крові, аби знати, чи виробились антитіла. ФОТО Ніни Король

Тарас Жиравецький – лікар зі Львова, він багато пише про ковід та лікування, часто виходить у прямі ефіри в соціальних мережах та відповідає на запитання користувачів соцмережі.

Тарас Жиравецький. Фото– соцмережі

Дав відповіді і на наші запитання та читачів.

– Чому не виробились антитіла, якщо родина хворіла?

– Якщо хвороба протікала без високої температури, то антитіла могли й не виробитись (або ж швидко зникли – таке кажуть різні інфекціоністи).

– Нещодавно хворіли, чи треба вакцинуватись?

– Звісно, адже гарантії, що не захворієте вдруге, немає. Антитіла можуть швидко зникнути, а перебіг наступного завхорбвання на ковід не можна спрогнозувати.

– Чи радите робити щеплення від ковіду тим, хто недавно хворів ковідом і має доброякісні новоутворення, адже не всі лікарі одностайні, мовляв, вакцина провокуватиме ріст пухлин тощо?

– Я не раджу.

– Чи завжди «матове скло» на рентгені чи КТ означає перенесений чи наявний ковід?

– Нині, у період пандемії, так.

– Чи можна вакцинуватися, якщо аутоімунний тереоїдит і тереотоксикоз?

– Так.

– Після перенесеного ковіду дуже випадає волосся. Як зарадити?

– Звернутись до трихолога.

Також він нагадав, що антибіотики не діють на вірус, однак нерідко під час недуги їх призначають, не завжди виправдано. Коли долучається й бактеріальна інфекція, без них не обійтись.

Ми писали про тести на коронавірус: що таке ІФА та як здати у полтавській лікарні. ФОТО.

До теми:

На Полтавщині за минулу добу вакцинували рекордну кількість осіб.

Вагітність і коронавірус: полтавка розповіла, як лікарі рятували її та дитину.

Автор: Ніна Король

Здоров'я 29 квітня 2021, 13:20

Щоб писати коментарі

Авторизуйтесь
Вибір редакції