Як допомогти серцю працювати правильно: Євген Люлька, хірург Полтавського кардіоцентру

26 травня 2021, 17:45   0

Які операції виконують в новому кардіоваскулярному центрі та скільки це коштує? За чий бюджет купують необхідне для оперативних втручань? Скільки функціонує стимулятор, рятуючи людину – про це та інше розповіли в Полтавському обласному кардіоваскулярному центрі, який запрацював на повну силу кілька місяців тому. Однак якість наданих послуг каже сама за себе – сюди черги, адже заклад високоспеціалізований і працюють тут суперпрофесіонали.

Нагадаємо, ми писали, в чому особливості закладу, як його будували та коли він почав приймати пацієнтів.
Нині розкажемо про оперативні втручання.

Євген Люлька, серцево-судинний хірург, розповів про роботу фахівців кардіоцентру.

– Основне моє завдання – лікування порушень серцевого ритму інвазивними шляхами, тобто йдеться про ті випадки, коли вже консервативними методами не можна допомогти (лікування медикаментами не впорується із задачею). Нині в нашому центрі виконуємо увесь спектр втручань щодо порушення серцевого ритму, які роблять в Україні.

За словами хірурга, глобально інвазивне лікування порушень ритму можна поділити на кілька частин.

– Перша частина – це лікування брадикардій. Брадикардії – різновид порушення ритму, коли серце скорочується повільно. В таких випадках ми імплантуємо кардіостимулятори. Ось такі прилади (показує), до якого під’єднано електрод, – розповідає лікар.

Перед операцією фахівці пояснюють пацієнту, як буде діяти стимулятор та демонструють, який він на вигляд.

– Всі операції, які ми робимо – це міні-інвазивні операції, проводяться без великих розрізів, під контролем рентген-апарату. Електрод заводиться у серце і фіксується або у порожнині правого шлуночка, або у порожнині правого передсердя. Після того як електрод встановлено у те місце, куди нам потрібно, здійснюємо обертальні рухи, простіше кажучи, у серце заводиться спеціальна спіраль, яка там фіксується. А потім до неї підключається кардіостимулятор, він підшивається під шкіру. Кардіостимулятор задає ритм і може працювати від 8 до 14 років. Ось так нині лікують брадикардію, – показав на манекені Євген Люлька.

Прилад коштує від 30 до 60 тисяч гривень, пацієнтам встановлюють його безкоштовно.

– Якщо ж серце скорочується дуже швидко, ми ставимо кардіовертери-дефібрилятори. Вони встановлюються за таким же принципом, як і кардіостимулятори, але електрод заводиться в серце і прилад слідкує за скороченнями. Якщо серце скорочується дуже швидко, а це життєво небезпечно для людини, то він починає лікувати аритмію – завдає так званий шок – розряд струму, аби врятувати життя, – пояснив лікар.

Традиційно в Україні із цими приладами завжди були проблеми – вони дуже дороговартісні – 150 до 200 тисяч гривень.

– Але останнім часом завдяки фінансуванню з МОЗ та місцевим бюджетам ми отримуємо їх безкоштовно. Але є нюанси: якщо кардіовертер-дефібрилятор придбаний за кошти МОЗ – ми можемо його поставити жителю будь - якої області. А якщо ж з обласного бюджету – то тільки полтавцям, – зауважив хірург Люлька.

Як розповів Євген Миколайович, гордість кардіоцентру – лікування за допомогою радіочастотної катетерної абляції.

– Це найбільш прогресивний спосіб лікування вроджених тахікардій та інших хвороб. Це також міні-інвазивна операція, яку робимо через прокол у шкірі (або на нозі або на шиї). І теж встановлюємо катетери, можемо маніпулювати ними у серці: там шукаємо джерело тахікардії і шляхом подання сигналів на кінчик катетера ми нібито «припалюємо» місце, яке і є джерелом тахікардії, – ділиться хірург.

Він зазначив, що таке обладнання в області є лише у кардіоцентрі – високоспеціалізованому закладі.

– Під час абляції пацієнт перебуває у свідомості, коментує свої відчуття. Подібні операції проводяться далеко не в кожній області. Половину втручань ми робимо вже самостійно. Частину так званих «експертних» втручань виконуємо за допомогою фахівців з інституту Амосова і клініки «Феофанія». Ось такі методики відтепер доступні для жителів області. На перешкоді нашій роботі став карантин та заборона планових госпіталізацій, – сказав серцево-судинний хірург.

Нині заклад працює як і раніше – приймає пацієнтів, здійснює планові операції.

Також у кардіоцентрі роблять стентування, додав Костянтин Вакуленко, директор медичного закладу.

– На сьогодні у нас у Полтаві роблять стентування у обласній лікарні та у нас. Отже, ми надаємо допомогу двадцять чотири години на добу сім днів на тиждень, – зазначив Костянтин Вакуленко.

Стентування – медичне міні-інвазивне оперативне втручання, що проводять з метою встановлення стенту (спеціального каркаса, який поміщається у просвіт порожнистих органів та судин людини або тварини), наприклад, коронарних судин або жовчної протоки, і забезпечує розширення звуженої патологічним процесом ділянки.

Один з пацієнтів, котрого привезли з Карлівщини, розповів, що за кілька днів він уже почувається «майже як огірочок».

У районній лікарні чоловіка стабілізували та привезли до кардіоцентру в Полтаву, аби надати необхідну допомогу при інфаркті.

– Мені тут дуже подобається, такі лікарні я бачив лише по телевізору чи на картинках. Тепер переконався, що вони є і в нас, і в них лікують безкоштовно. Тут прекрасний персонал, я ходжу, розмовляю, бачу, – і це чудово, що мене врятували, – поділився пацієнт.

Якщо в батьків були чи є проблеми з серцем і судинами – пильнуйте

Євген Люлька зауважив, що інфаркт помолодшав. За статистикою, якщо раніше переважна кількість пацієнтів це були люди від від 55 років, то нині років на 10 змістився вік.

– У нас наймолодший пацієнт був 18 років. Однак, у молодих людей «класичного» інфаркту з атеросклерозом не буває. Це, як правило, люди з вродженими аномаліями розвитку судинних артерій. Зауважу, що пацієнтам до тридцяти років ми ніколи не ставимо стенти. Ми їм робимо коронографію, але не знаходимо у них показань для стентування. Наймолодшим пацієнтом з атеросклерозом і «класичним» інфарктом був 34 річний чоловік, – згадав лікар.

Про причини інфаркту каже, що досі ніхто у світі достеменно не знає, що є причиною інфаркту.

– Тривалий час час я намагався вести власну статистику, хотів виявити якусь закономірність. І питав у людей, котрі опинялися на моєму операційному столі, палять вони чи ні. Хотів зрозуміти – чи впливає паління на розвиток інфаркту. Так от, я не побачив особливої різниці між прихильниками тютюну і тими, хто не курить. Є ті, хто курить багато років, але коронарні артерії в них у нормальному стані. А є ті, хто ніколи не палили, але мають проблеми. Однак загалом спосіб життя впливає на наш стан здоров’я. А, оскільки чоловіки завжди були більш схильні до вживання алкоголю тощо, то вважалося, що саме тому на інфаркт хворіють частіше чоловіки. З точки зору медицини можна про це все говорити дуже багато. Однак, повторю – достовірних даних щодо механізму виникнення інфаркту ми не маємо досі, – каже хірург.

Та все ж один із основних чинників – спадковість.

– Якщо ваші батьки мають проблеми з серцево-судинною системою, то вам обов’язково потрібно звертати на це увагу та перевірятись у лікарів, – зауважив Євген Миколайович.

До слова, у медсестер кардіоцентру є спеціальні годинники, які сигналізують, якщо пацієнту стаціонару щось треба. На сестринському пості персонал бачить, що відбувається у коридорах – відеонагляд, раптом щось станеться з пацієнтом. Камер немає у палатах.

Однак Костянтин Вакуленко зазначив, що найкращий стимул для лікарів і медсестер – гідна оплата праці, а вона не є високою, тому він переживає, аби утримати колектив і не було відтоку кадрів за кордон.

Адреса: 

Полтава, вул. Макаренка, 1-А, 

+38 (0532) 69-73-11 (поліклінічне відділення), 0660534991.

Згодом розповімо, як ми відвідували заклад як пацієнти та про що дізнались.

До теми: Новітній кардіоцентр у Полтаві нарешті приймає пацієнтів. ФОТО

Автор: Ніна Король

Здоров'я 26 травня 2021, 17:45

Щоб писати коментарі

Авторизуйтесь
Вибір редакції