Прихована загроза. Чому варто відмовитися від мийних засобів з фосфатами

Реклама
16 серпня 2021, 15:15   0

Одним з благ цивілізації, яке ми зараз сприймаємо, як належне, є можливість прати одяг не виходячи з дому, не докладаючи великих зусиль. Ми не можемо собі навіть уявити життя без пральної машини. Та все ж головним чинником є пральний порошок. Саме він допомагає у пранні навіть тоді, коли пральної машини немає. На жаль, мало хто знає, що деякі пральні порошки є реальною загрозою довкіллю та здоров’ю. Про те, як можна цьому зарадити – наша стаття.

Трохи історії

Із давніх часів хімічні добавки використовували для полегшення промивання тканини водою. Найдавніші свідчення про виробництво милоподібних матеріалів датують приблизно 2800 роком до н. е. у Стародавньому Вавилоні.

1917 року німецькі хімічні компанії розробили поверхнево-активну речовину алкілсульфат. До цього їх спонукав дефіцит інгредієнтів мила під час Першої світової війни.

У 1930-х роках розробили жирні спирти, і ці нові матеріали перетворили на їхні сульфатні ефіри. Засоби на основі цих спиртів здебільшого використовували у промисловості до Другої світової війни.

Після війни багато заводів почали виробляти тетрапропілен, який використовують у побутових миючих засобах. Це спричинило швидке зростання побутового використання порошків наприкінці 1940-х років.

До чого тут фосфати?

Наскільки часто, обираючи миючі засоби, ви задумуєтеся про шкоду для довкілля? Напевне, ще рідше, ніж про шкоду для свого здоров’я. Багато порошків сьогодні мають напис «безфосфатний». Тож в чому суть цієї проблеми?

Фосфати почали додавати в побутові миючі засоби після Другого світової війни. Вони зв’язують іони кальцію та магнію і таким чином пом’якшують жорстку воду та запобігають відкладенню вапняного нальоту, що пошкоджує пральні машини.

Проблема в тому, що фосфати потрапляють у системи відходів. Там їх дуже складно нейтралізувати за допомогою звичайних систем переробки стічних вод, і вони рухаються далі в природні водойми.

Лише грам фосфатів сприяє появі від 5 до 10 кілограмів ціанобактерій, або простіше – синьо-зелених водоростей. Вода, як кажуть у народі, цвіте, а потім водорості відмирають і починають гнити. У воді починається нестача кисню, гине риба та вся прісноводна фауна. Така вода змінює запах, колір та присмак, її вже значно важче очищувати та робити питною.

Деякі ціанобактерії здатні продукувати токсини, небезпечні для людини. На сьогоднішній день існує понад 50 ідентифікованих видів ціанобактерій, які здатні виробляти токсини. Їх дуже складно вивести з води за допомогою звичайних процесів, що застосовують під час очищення води для пиття, адже вони дуже стійкі.

Люди можуть піддаватися дії токсинів через споживання зараженої води, або під час безпосереднього контакту з прісною водою. Токсини шкодять як людям, так тваринам, діючи на молекулярному рівні і, отже, впливаючи на клітини, тканини та органи. Постраждати може нервова, травна, дихальна системи, шкіра. Симптомами є втома, головний біль, діарея, блювота, болі в горлі, лихоманка, подразнення шкіри.

Що роблять державні органи?

Після масштабних кампаній проти використання фосфатів у побутових мийних засобах, а також під час прибирання вулиць, деякі виробники запропонували безфосфатні альтернативи. Їх можна побачити на полицях супермаркетів, зокрема, і в каталозі Червоний маркет. Багато з них можна знайти в магазинах натуральних продуктів. Це добра тенденція, адже свідчить про орієнтацію виробників і споживачів на безпечні та екологічні товари.

З іншого боку, якщо переглянути склад порошків, що продаються в Україні, то не так вже й легко знайти засіб, що містить фосфати. В описі більшості популярних засобів вказано, що вони належать до категорії «безфосфатні». Але натомість абсолютна їх більшість містить фосфонати, а вони теж шкодять довкіллю, оскільки є джерелом фосфору. Цікаво, що ті самі виробники не використовують ці речовини у засобах для прання для продажу в країнах ЄС та США.

Ви здивуєтесь, але багато розвинутих країн ще у 1980-х роках заборонили використання фосфатів у миючих засобах. Так, до прикладу, навіть у Японії в пральних порошках взагалі не було фосфатів вже до 1986 року.

В Україні це питання тільки починають вирішувати на законодавчому рівні. Зокрема, поступово кількість фосфатів в мийних засобах має зменшуватися. Таке рішення Уряду має покращити якість води у річках, знизити «цвітіння» водойм, водоканали краще справлятимуться з очищенням стічних вод. Якщо ця проблема вам здається перебільшеною, зважте на статистику державного обліку водокористування. За цими даними, у 2020 році зі стічними водами в українські водойми потрапило понад 6 тисяч тон фосфатів. І це тільки один рік. Погодьтеся, страхітлива цифра.

Нові обмеження діятимуть з 31 грудня 2023 року. А поки нові норми не почали діяти, виробники мають право застосовувати більший вміст цих речовин або добровільно вже зараз переходити на нові норми.

Вибір за вами

Пам’ятайте – попит формує пропозицію. Чим більше ми купуватимемо екологічні миючі засоби, тим сильніше спонукатимемо виробників випускати саме таку продукцію. Давайте ретельно підходити до вибору товарів і продуктів щоденного користування, і робити свій внесок в чистоту довкілля і наше здоров’я. Обирати вам.

Здоров'я 16 серпня 2021, 15:15

Щоб писати коментарі

Авторизуйтесь
Вибір редакції