Сторонні тіла у практиці дитячого хірурга. Дитяча необережність чи батьківська неуважність?

Сторонні тіла у практиці дитячого хірурга. Дитяча необережність чи батьківська неуважність?
10 липня 2024, 08:00   0

Що тільки не потрапляє до рук, рота та шлунку наших дітей! І мова зараз зовсім не про смаколики, а про зовсім неїстівні предмети.  Своє занепокоєння з приводу невтішної статистики цих прикрих випадків висловив доцент кафедри хірургії № 2 Полтавської державного медичного університету, дитячий хірург Євген Гриценко. Причиною тому в більшості випадків неуважність та необачність батьків по відношенню до своїх дітей.

Зазвичай проковтування дитиною того чи іншого маленького предмету чи навіть підозра на таку можливість викликає занепокоєння батьків. Добре, коли цей предмет не має гострих кінців чи країв, не викликає у дитини скарг  та  не загрожує її здоров’ю. Звичайно це так звані механічно інертні тіла - монетки, мілкі іграшки, обручки, намистини.  У такому випадку лікар радить трохи почекати, не поспішати відразу до лікарні, а пошукати «скарби» у нічному дитячому горщику. Якщо ж батьки не можуть знайти вдома якусь прикрасу чи іншу маленьку, але потрібну річ, можливо не варто терміново звертатися до лікарів аби пошукати її в животі дитини на рентгенівському знімку. Тим більше, що велика кількість таких предметів є не рентгенконтрастними і не відображаються на знімках.

В яких же випадках батькам варто терміново звернутися за медичною допомогою? Ковтання яких сторонніх тіл найбільш небезпечне для дитини?

Якщо після проковтування будь-якого предмету у дитини з’являється неспокій, утруднене ковтання та слинотеча це свідчить, що стороннє тіло застрягло у стравоході. В такому випадку дитина потребує термінової допомоги - тому візит до лікарні не може бути відкладений.

 Ковтають діти і механічно активні сторонні тіла, що мають гострі краї та кінці. Такі сторонні тіла теоретично можуть пошкодити стінку шлунку чи кишки. Рідкісний випадок з практики, яким поділився хірург - це суха соснова голка, яку проковтнула дитина та яка не лише пошкодила кишку, а й вийшла через передню черевну стінку назовні, що навіть з точки зору лікарів є майже фантастичним.

Занепокоїв і подивував лікаря випадок із силіконовою іграшкою (сучасним так званим антистресом). Хлопець віком 12! років проковтнув її свідомо, з цікавості, внаслідок чого був госпіталізований з  кишковою непрохідністю, і тільки дивом та завдяки своєчасно наданій допомозі зміг позбутися улюбленої іграшки без хірургічного втручання.

В останні роки широкого розповсюдження набули мілкі елементи живлення. Такі батарейка є хімічно активними тілами, тому тісний контакт зі стінкою органів травного тракту може викликати хімічний опік  та навіть некроз та перфорацію. Також потрапляють до шлунку, на жаль, і фізично активні сторонні тіла. Так лікарі називають магніти, які є складовими різноманітних іграшок або деталями конструкторів. Коли дитина ковтає їх декілька штук, при чому не одномоментно, а в різний час, то знаходячись в різних ділянках кишечнику, вони контактують між собою і притягуються, викликаючи кишкову непрохідність, омертвіння стінок кишок та перитоніт.

На щастя в переважній більшості навіть такі небезпечні сторонні тіла видаляються природнім шляхом за допомогою перистальтичних рухів (майже дивовижним чином!) без якоїсь шкоди здоров’ю дитини. Але Євген Гриценко радить спостерігати за процесом виходу таких сторонніх тіл в умовах стаціонару під наглядом медиків. У випадку ж виникнення ускладнень лікарі матимуть змогу вчасно їх визначити та надати відповідну допомогу.

Старші діти (зазвичай дівчата підліткового віку) можуть вживати неїстівні предмети, бо не можуть впоратись зі стресом та тривогою. Останні кілька років це також пов’язано з війною, втратами та складнощами адаптації дитячої психіки у ситуаціях постійної загрози та небезпеки. Діти гризуть чи смокчуть навіть власне волосся, яке, поступово накопичуючись, закупорює шлунок та кишечник.

Говорячи про стороні тіла, що пошкоджують стравохід, лікар також згадав, якими небезпечними є хімічні опіки стравоходу. Такі опіки найчастіше виникають внаслідок вживання дітьми засобів побутової хімії, які батьки чомусь не ховають подалі від маленьких дітей, чи то наливають такі речовини у пластикові пляшки з-під солодких напоїв. На жаль, наслідки від таких опіків - це складне та довготривале лікування.

Нажаль, проблема сторонніх тіл не обмежується лише їх потраплянням до травного тракту дитини. Повсякденністю в роботі дитячого хірурга є також потрапляння сторонніх тіл до дихальних шляхів та м’яких тканин дитини. Сторонні тіла, що потрапляють у дихальні шляхи, - це найчастіше дрібні предмети, що дитина випадково вдихає, або частки їжі. Осиплість голосу, кашель, утруднене дихання, незвичні звуки при диханні дитини мають занепокоїти батьків. Іноді хронічний бронхіт чи пневмонія можуть бути наслідком тривалого, інколи багаторічного перебування стороннього тіла у дихальних шляхах, яке підтримує  запальний процес та хворобу. Навіть підозра на можливість знаходження стороннього тіла в дихальних шляхах є вагомою підставою до термінового звернення до лікаря. Єдиним насьогодні достовірним способом визначити наявність стороннього тіла в дихальних шляхах  та видалити його є броноскопія – дослідження дихальних шляхів за допомогою спеціальних інструментів під наркозом.

Розповсюдженою є наступна життєва ситуація – бідкається лікар. Мати, шиючи, відволікається на котрусь з хатніх справ, кладе шиття на підлогу. В той час дитина, повзаючи чи бігаючи, наступає на голку. В таких випадках голка зазвичай ламається, а її уламок потрапляє в коліно або п’ятку дитини. Прикрий випадок стався якраз напередодні нашої розмови. Підлітки, бешкетуючи та не замислюючись про наслідки, підклали голку на стілець своєму однолітку, яка глибоко проникла в сідницю дитини. Видалити стороннє тіло в цій ділянці, це все одно, що шукати голку у копиці сіна – розповів Євген Гриценко. Видалення сторонніх тіл з м’яких тканин маленьких пацієнтів – це надзвичайно складний процес, який вимагає багатогодинних та інколи і безуспішних оперативних втручань.

Лікар радить – не залишайте без нагляду маленьких дітей та не залишайте дрібні небезпечні предмети у полі їх уваги та доступності. Ваші обачність та обережність допоможуть уникнути прикрих випадків, що значно простіше аніж ліквідувати їх наслідки. Для того, щоб ваші діти завжди залишались здоровими та неушкодженими, необхідно бути уважними до них, усвідомлювати батьківську відповідальність за дитячу безпеку, особистим прикладом привчати до обережності, вчити не поспішати. А з точки зору психології -  просто бути поряд, спілкуватись, дружити, робити все, щоб дитина вам довіряла і слухалась, аби тих самих прикрих випадків, про які розповів нам лікар, ніколи не траплялось.

Полтавський медичний університет - https://www.pdmu.edu.ua/

Здоров'я 10 липня 2024, 08:00

Щоб писати коментарі

Авторизуйтесь
Вибір редакції