21:35
На Полтавщині два центри надають психологічну допомогу атовцям за литовською моделлю
23 лютого 2018, 13:55 0
Сьогодні, 23 лютого, особливості надання психологічної допомоги учасникам АТО обговорювали в Департаменті охорони здоров’я Полтавської ОДА на брифінгу, присвяченому психічному здоров’ю.
– Адаптуватися на війні мені було простіше, ніж у мирному житті, – часто кажуть колишні бійці, які звертаються до психологів. За словами фахівців, психологічні проблеми здебільшого «наздоганяють» учасників АТО вдома через кілька місяців після повернення зі Сходу.
Із початком російсько-української війни стало зрозуміло, що роботу військових госпіталів треба змінювати. Якщо раніше вони надавали планову допомогу ветеранам Другої світової війни та афганцям, то нині з’явилася потреба в невідкладному наданні послуг атовцям та зовсім іншому підході.
– Полтавська область першою в Україні почала систематизовано надавати допомогу з психосоціальної реабілітації населенню, зокрема учасникам АТО, – говорить Сергій Голубєв, начальник КЗ «Полтавський обласний клінічний госпіталь для ветеранів війни».
Зараз у нашому регіоні понад 10 тисяч колишніх бійців. Здебільшого після повернення з зони АТО вони стикаються з проблемами психосоціальної адаптації: ПТС (посттравматичним синдромом), стигматизацією (стереотипним набором соціальних реакцій на певного індивіда)
Полтавські психологи переймали досвід психологічної реабілітації в литовців.
– На території Литви понад 100 центрів соціальної реабілітації, де працюють мультидисциплінарні групи. Тому досвід, який отримали наші фахівці під час тренінгів, ми постаралися впровадити в систему нашої області, – розповідає Сергій Миколайович.
В українсько-литовському проекті брали участь полтавський та кременчуцький госпіталі.
– На базі двох медзакладів створили центри психосоціальної реабілітації – фактично підрозділи госпіталів, які надають послуги психологічної адаптації та реабілітації. У межах цього проекту зібрали мультидисциплінарну бригаду – команду фахівців, до якої входять психіатр, психотерапевт, психологи, соціальні працівники, ерготерапевт, медичні сестри тощо, – каже Сергій Голубєв.
Програма передбачає комплексний підхід до кожного хворого. Залежно від психологічних проблем пацієнта, лікарі складають індивідуальний план його реабілітації та оздоровлення. Близько 20 днів фахівці працюють з людиною на індивідуальних та групових заняттях.
Сергій Миколайович говорить, що спочатку працювати було досить складно через брак кваліфікованих кадрів. Навіть досвідчені фахівці, кандидати психологічних наук не могли знайти підхід до людей, які побували у горнилі війни.
У цьому центрам допомагали громадські організації, волонтери з Червоного Хреста.
Із часом медики вибудували єдину стратегію надання допомоги.
У медзакладах пацієнт може отримати консультацію психіатра, психотерапевта, соціального працівника. Із ним працює психолог.
– У двох госпіталях лише за 2017 рік пройшли реабілітацію 1900 учасників АТО, 2016-го – 1400 осіб, – каже Сергій Миколайович.
Тетяна Романенко, практичний психолог КЗ «Полтавський обласний клінічний госпіталь для ветеранів війни», продемонструвала результати роботи з психосоціальної реабілітації.
У центрах застосовують арт-терапію, ароматерапію. Також колишні бійці відновлюють психічне здоров’я завдяки іпотерапії на заміській базі відпочинку. Для атовців організовують екскурсійні програми тощо.
Пані Тетяна говорить, що розпочинали роботу з малювання. Учасники АТО спочатку сприймали її пропозицію помалювати чи виготовити якийсь виріб досить скептично. Пацієнтам треба було пояснити, що це таке саме лікування, як і таблетками.
– Арт-терапія – це прояв емоцій, настрою через мистецтво.
Тобто замкнена людина, малюючи чи декоруючи прилади, розслабляється, вивільняє негативну енергію, – каже Тетяна Романенко.
На брифінгу продемонстрували роботи пацієнтів, завдяки яким відновлюється дрібна моторика: декоровані диски, фігури з гіпсу, листівки, декуповані вироби.
Читайте також: У Полтаві на честь полеглого атовця влаштували марш.
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь