Відоме та нове про туберкульоз: чого остерігатись, коли йти до лікаря та як позбутись недуги. ФОТО, ВІДЕО

1. >
2. Здоров'я >
3. Відоме та нове про туберкульоз: чого остерігатись, коли йти до лікаря та як позбутись недуги. ФОТО, ВІДЕО

Фото – cv.cv.ua

Днями полтавці, серед них і журналісти, долучились до флешмобу «Квітни, а не хворій» – всеукраїнської акції, яка присвячена Всесвітньому дню боротьби з туберкульозом. Багато відомих людей взяли участь у флешмобі, поширювали інформацію, пройшли обстеження та  розповідали про це, таким чином долучаючи інших, сприяючи обізнаності про туберкульоз. Ромашка у руках – символ чистоти, чистих легень.

Про захворювання, яке набрало розмаху епідемії, піде мова далі.

Коли раніше вважали, що туберкульоз – хвороба бідних, то вже давно людство розвінчало цей міф: на недугу можуть страждати люди будь-якого віку і соціального статусу, статків. 

Володимир Печериця, головний лікар Полтавського обласного клінічного протитуберкульозного диспансеру:

– Туберкульоз, на жаль, живе на нашій планеті тисячі років, і вирішити питання не вдавалось жодному з поколінь. Нині в Україні епідемія туберкульозу, і прогресує епідемія мультирезистентного туберкульозу. За цим показником Україна входить до десятки країн (6-7 місце) за розповсюдженістю на кількість населення. Попереду нас Білорусь, Росія, Молдова, Пакистан, Індія та ще деякі країни. Однак ми за останні роки маємо значний прогрес відносно зниження захворюваності і смертності. Порівняно з минулим роком, разом з рецидивами Полтавщина має 65%, 63.,9% – по Україні. По Україні захворюваність знизилась на 5%, по області на 6%. Аналогічна ситуація у нас по смертності, але це не тішить, бо у нас дуже багато хворих на відкриту форму туберкульозу та потребують дороговартісного лікування.

Нині актуальне питання – як уберегти громадян від зараження, бо резервуар інфекції є, можливість зараження – також. Тому варто проводити низку заходів, аби знизити рівень захворюваності.

На одній міжнародній нараді з експертами вони перепитали: «А що тут помилились, бо написано 10 тисяч хворих на мультирезистентний туберкульоз, коли Індія 150 тисяч. Але ж вони не взяли до уваги кількість  населення України, що це на 49 чи 45 мільйонів. Тобто кількість невелика, але якщо у відсотках, то чимала.

Туберкульоз лікується важко

 
Лікування – мінімум 6 місяців (якщо форма туберкульозу без стійкості до протитуберкульозних препаратів). Два з них – інтенсивна терапія, 4 препарати.
Забезпеченість протитуберкульозними препаратами – 100%, хворі лікуються за рахунок держави і коштів Глобального фонду.
Якщо ж лікування мультирезистентного туберкульозу, то 20 місяців, із них 8 – інтенсивне лікування, а 12 можна проводити амбулаторно.
Цьогоріч область отримає на 16 тисяч мільйонів препаратів від туберкульозу. Лікування проводиться в комунальних державних закладах та амбулаторно
Найбільш вартісне лікування – мультирезистентного туберкульозу, туберкульозу з розширеною відчутністю, також є питання у на Полтавщині по паліативному лікуванню хворих на туберкульоз – це ті хворі, до яких вичерпані можливості лікування тими препаратами, які є в Україні і передбачені протоколом.

– Наприклад, хворий отримував 15-20 таблеток та 2-3 уколи, а йому кажуть, що з понеділка ми припиняємо вас лікувати, бо неефективно, завдає вам лише шкоду, бо всі препарати дуже токсичні, і нині вам краще буде отримувати хороше харчування та підтримуючу терапію загальну, а не приймати токсичні протитуберкульозні препарати, які не допомагають, – розповідає Володимир Печериця. – Недавно до нас приїздили експерти, вивчали можливості застосування нових препаратів, які вже успішно застосовуються в Європі (бедиквелін та даламанін). Та в Україні вони поки що не зареєстровані, там є питання політичного характеру. Вони нині впроваджуються в трьох областях за рахунок гранту, інвестицій – у Київській, Миколаївській та Харківській. Це пов’язано з тим, що в цих областях були встановлені методи генетичного дослідження мокротиння, і тому ці регіони пішли першими на це дослідження. Ми теж вирішуємо питання  хайн-тестів, ведемо підготовку і навчання фахівців для роботи з цією системою. Але це має бути готова і загальна лікувальна мережа, середній медперсонал, сімейні лікарі, тобто не лише наші заклади, бо хворий лікується на лише у нас. Як я вже говорив, токсичність препаратів дуже висока і треба моніторити багато показників крові, біохімічних показників, під час лікування, щоб не наробити шкоди людині.

Коли розвивалась система лікування туберкульозу в СРСР, ніхто не говорив про мультирезистентний туберкульоз, ніхто не казав, що є препарати, які не діють на туберкульозну паличку. Не йшлося тоді і про те, що якщо хворий тривалий час перебуває в неналежних умовах у закритому приміщенні, яке не обладнане спеціальною вентиляцією чи провітрюванням, то хворі іноді мають можливість перезаражатись. Людина лікувалась, же позитивний результат і знову на 7-му місяці бачимо аналіз мокротиння позитивний і має зовсім інші генетичну структуру і відчутність до препаратів. Це було доведено не в одному дослідженні. Тому нині йдеться про те, що хворих з різними формами туберкульозу не можна змішувати.

Я ніколи не думав, що ми так далеко просунемось: рахували 36-37% бацилярно виявлених хворих на туберкульоз. Нині більше 60%.

Цифра лякає але це дає нам, лікарям, змогу починати правильне лікування, підбирати медикаменти.

Це означає, що не кількість хворих збільшилась, а раніше і краще стали виявляти недугу.

Туберкульоз не вирок, на ранніх етапах він піддається лікуванню легко

Велика проблема в тому, що хворі не хочуть отримувати токсичні препарати протягом 20-24 місяців, бо це хіміопрепарати,антибіотики. А без них не обійтись. Тож нерідко хворі припиняють лікування. Примусового в Україні немає, ми не можемо людину зачинити і змусити лікуватись, не заражати інших.
Окрім того, ці препарати дуже впливають на слух, людина може глухнути, тому треба стежити за всіма показниками. На аудіометрі ми стежимо за пацієнтами і їхнім слухом. – – – Буває, що вже людина потрапляє до нас із значним погіршенням слуху. А на фоні препаратів він може також погіршуватись, – каже Володимир Печериця.
Нині держава пішла на такий крок, щ.о купує за кошти Глобального фонду не лише ліки від туберкульозу, але і від побічної дії цих препаратів. Є маса препаратів, які допомагають хворому вижити і лікуватись.
Оскільки лікування важке і потребує перебування в стінах закладу, принаймні кілька місяців точно, то не всі витримують і кидають лікування.

Підступність лікування у тому, що невдовзі після лікування симптоми туберкульозу зникають Тому хворі перестають лікуватись, вважаючи, що одужали, та це помилка – лікуватись треба стільки, скільки призначить лікар.

Якщо лікування призначене правильно, то через 2-3 тижні після початку хворий припиняє поширювати інфекцію. Людина може вже лікуватися вдома, їй потрібна підтримка, аби здолати хворобу.

Чому не можна примусово лікувати хворих на туберкульоз? 

– Це позиція Євросоюзу. Ми мусимо доносити інформацію і таким чином впливати на хворих, а змусити – не можемо, – каже головлікар диспансеру. 

Чому виникає мультирезистентний туберкульоз? 

За словами Володимира Печериці, хворий потрапляє в лікарню, місяць лікується, проситься додому. Його не пускають, бо бацилярні препарати треба приймати щоденно, але людина самовільно залишає заклад. Його шукають, умовляють, їде назад через кілька тижнів. 
Як тільки людина почала лікуватись, а тоді кинула процес, то в збудника є час, аби виробилась стійкість до препаратів. Таким чином хворий отримує туберкульоз, який тяжко піддається лікуванню.

Паліатив для хворих створять у Гадяцькому районі

100-120 паліативних хворих на туберкульоз на Полтавщині. Такі люди швидко помирають, констатує Володимир Печериця, тому цифра коливається. Тому в області ухвалили рішення, що у Веприку Гадяцького району створять паліативну лікарню для хворих на туберкульоз.

– Нині це протитуберкульозна лікарня, але є потреба створити один заклад із паліативними ліжками, тому вирішили зробити це на азі лікарні у Веприку, – констатує фтизіатр. – Нині там 20 ліжок для паліативного лікування, але це замало. Сьогодні там 27 паліативних хворих, інші або в мене у стаціонарі, або в Кременчуці. У Веприку наразі є й інші хворі, не лише паліатив. А хочемо, щоб паліатив був тільки там, – розповідає Володимир Печериця. 
Тяжко, бо хворий з Кременчуцького району не дуже хоче їхати у Гадяцький, зазначає лікар.

Організація «Світло надії» допомагає й організаційно, і фінансово: купує білети, сприяє у перевезенні хворих.

Ми не можемо змусити хворих лікуватись, лише за рішенням суду можемо. Вони бактеріовиділювачі й ми безпорадні щось зробити, якщо сам хворий не хоче лікуватись і убезпечити інших від захворювання.

– 10-12% тих, кого ми припинили лікувати, мали позитивний результат за кілька років. Одиниці одужали самі, тобто здолали хворобу. Такі випадки рідкісні, та вони , – каже головлікар.

Зараз сімох людей протитуберкульозний диспансер розшукує, адже ці люди знаючи, що мають мультирезистентний туберкульоз, просто втекли, їм 20 місяців лікуватись не захотіли. До припинення бациловиділень їх треба лікувати у стаціонарі, далі – амбулаторно. Ми готові лікувати на будь-яких умовах, аби людина лікувалась. Ми вирішили питання соціального супроводу, організація «Світло надії» і Червоний хрест допомагають у цьому. Ліки хворий мусить прийняти при соціальному працівнику чи медпрацівнику.

Зараження туберкульозом відбувається:

– під час спілкування з людиною, яка має відкриту форму туберкульозу;

– при вдиханні мікобактерій туберкульозу з дрібними краплями мокроти та слини;

– при вживанні продуктів від хворої на туберкульоз худоби;

– через пил та предмети вжитку (посуд, постіль, папери) хворого на туберкульоз.

Захворювання розвивається при недостатньому та неповноцінному харчуванні, поганих житлових умовах, виснажливій праці, зниженому імунітеті, тривалому стресі та депресії.

Зверніться до лікаря (дільничного терапевта, фтизіатра, пульмонолога) якщо:

маєте стійкий кашель з виділенням мокроти, тривале підвищення температури тіла, швидка втомлюваність, втрата апетиту, безпричинне схуднення, задуха, пітливість (особливо вночі).

Якщо кашляєте більше ніж три тижні, негайно зверніться до лікаря.

У кого найвищий ризик захворіти на туберкульоз:

– ВІЛ-інфікованих;

– у хворих на цукровий діабет;

– у людей з частими пневмоніями;

– у споживачів наркотиків;

– в осіб, які зловживають алкоголем;

– у соціально-неблагополучних осіб (без постійного місця проживання, безробітних, мігрантів).

 У групі ризику також медичний персонал.

– У 90-их роках в Україні щороку захворювали на туберкульоз 700-900 медпрацівників. Нині 300-400 медичних працівників. Найбільше ризикують занедужати саме ті, хто працюють у протитуберкульозних закладах, – говорить Володимир Печериця.

Цьогоріч на Полтавщині вже зафіксували один випадок захворювання серед медперсоналу, минулоріч не було, а позаминулого року – 4.

Захистить лікаря чи медсестру  робота у респіраторі. На прикладі свічки та гасіння її полум’я лікар показує, як респіратор та маска вбережуть від бацил. 

Провітрювання та протяг – ідеальний і простий спосіб для того, аби знизити в 3-4 рази ризик заразитись бацилами туберкульозу, які можуть літати в приміщенні. У лікувальних закладах є спеціальні лампи, які знезаражують повітря.

Соціальні працівники сприяють поверненню до лікування

Центр адаптації в Полтаві – один із проектів Благодійної організації «Світло надії». Там більше доби не може людина перебувати без флюорографії. Безпритульна людина чи та, що звільнилась із місць позбавлення волі отримує  там направлення на флюорографію в диспансері, лише тоді має право перебувати в центрі адаптації.
– Соціальні працівники працюють у колоніях та інших місцях позбавлення волі, вони розповідають людям про наш центр адаптації. Також у нас восени відкрився центр адаптації для жінок (по Монастирській), підходи ті ж самі – без довідок людина може бути добу, далі обстеження, ми даємо всім направлення, реєстрацію, – розповідає Надія Тімошенко, фахівчиня БО «Світло надії».
Центр адаптації по провулку Шевченка проходить за рік 400 людей, а пропускна здатність кризового центру – приблизно 200 осіб.
– У нас угода про співпрацю з цією неурядовою організацією. От нині працює нова програма: вони до нас приводять людей без місця проживання, ми одразу проводимо генетичні аналізи, ми зараз отримали до 100 картриджів для цієї категорії населення на проведення таких досліджень, – розповідає Володимир Печериця. – Також вони повертають на лікування тих, хто відмовився лікуватись, проводять з ними перемовини, возять їм препарати.
 «Світло надії» має мобільну амбулаторію, яку надає до послуг Департаменту охорони здоров’я.
– Беремо фахівців протитуберкульозного диспансеру та центру СНІДу, їздимо у віддалені регіони. Серед іншого масове тестування на ВІЛ проводимо, – додає Надія Тімошенко. 

Корисні адреси і телефони

Полтавський обласний клінічний протитуберкульозний диспансер:
м. Полтава, вул.. Шилівська, 51-А.
Тел.: (0532)66-98-49.

Центр адаптації БО «Світло надії» в Полтаві:
Контактний телефон: +38 (0532) 56-79-09.
Email: [email protected].  
Адреса: м.Полтава, пров. Шевченка, 5-А.

0 800 50 30 80 – всеукраїнська гаряча лінія з питань, пов’язаних із захворюванням на туберкульоз.
Щодня з 8.00 до 23.00. Анонімно. Безкоштовно зі стаціонарних телефонів по всій території України.

У цьому фільмі можна дізнатись про цю хворобу, іще раз усвідомити, що хворі – не вигнанці, а туберкульоз можна здолати, якщо лікувати і дотримуватись рекомендацій медпрацівників.

Досі один із найпоширеніших методів ранньої діагностики та профілактики – флюорографія.

До туберкульозу особливо сприйнятливі діти до 5 років, підлітки, вагітні, жінки після пологів та люди похилого віку. Про туберкульоз і дітей, щеплення та пробу манту читайте згодом.

Автор: Ніна Король

• #туберкульоз
• #тубдиспансер
• #медицина
• #лікування