Маячківська школа: як живе навчальний заклад, яким керує «танцюючий директор». ФОТО

1. >
2. Освіта >
3. Маячківська школа: як живе навчальний заклад, яким керує «танцюючий директор». ФОТО

Відео з випускного цієї школи на Полтавщині зібрало мільйони переглядів в ютюбі,а сюжети про навчальний заклад знімали як місцеві журналісти, так і «1+1» та ВВС. Директор школи, Василь Маслей, натомість отримав прізвисько «танцюючий директор, хоча, як виявилося, він ще й «співаючий»!

Все це про Маячківську школу Нехворощанської громади. І вона має ще багато чим похвалитися і заслуга в цьому, в тому числі, і його директора – Василя Маслея, вчителя історії, який у липні 2021 року очолив навчальний заклад у найвіддаленішому селі громади.

В сільраді розповідають, що нове життя у школи розпочалося, як це не дивно, після закриття НВК у сусідньому селі Ливенське. Ці дві школи знаходяться одна від одної на відстані трьох кілометрів. Проте Ливенську утримували за рахунок коштів громади, адже державна субвенція не надається в заклади з малою кількістю дітей.

А після закриття Ливенського НВК потік коштів, який раніше йшов на дві школи, направили в Маячку і вже зовсім скоро побачили результат – до цієї школи почали їздити діти з сусідніх громад і навіть з Дніпропетровської області та Києва. А коли в селі Канави Кобеляцької громади закрили школу, то Василь Маслей особисто їздив туди, ходив по домівках школярів і запрошував вчитися в Маячці. Підвіз дітей забезпечується шкільним автобусом, до слова, дорога між селами доволі непогана.

Навпроти школи – спортивний майданчик, який облаштували завдяки перемозі в конкурсі проєктів «Бюджет участі». А завдяки одній з випускниць школи – заклад отримав нові сучасні меблі.

Територія

«Екскурсію» по закладу нам проводить Василь Васильович особисто, він із захопленням розповідає про кожен здобуток школи і здається, знає кожну цеглину, кожну дитячу поробку в цій будівлі.

Йдучи територією навчального закладу Василь Маслей, не втомлюючись, називає моменти покращення благоустрою, зроблені фактично за останній рік. Це і фасад, вхідний майданчик, пожежний гідрант, доріжки і клумби, на яких навесні забуяють тюльпани з Нідерландів.

– Центральний корпус побудовано у 1964 році. Загалом маємо чотири корпуси. З 1 вересня очне навчання в школі відновили. Зараз у нас вчиться 130 учнів. Ми працюємо над цим постійно. 29 учнів у нас з іншої громади. Педагогічний колектив у нас професійний, більшість складу – це молоді працівники. Заклад носить ім’я академіків Левицьких, які прославили наш край на всю країну та поза її межами. Орест Левицький – перший президент академії наук України.

Умілі руки не лише в учнів, а й вчителів

Першим нам демонструють стенд з поробками «Умілі учительські ручки». Так хочуть показати, що не тільки діти, а й вчителі вміють багато що робити власними руками.

Окремо є стенд з гербами районів та населених пунктів Полтавщини. Їх власноруч виготовили школярі під керівництвом вчителя Сергія Миколайовича Романченка. Також є інші стенди, де містяться поробки, виконані в різних техніках.

Майстерня

Далі ми переходимо до майстерні, яка є чи не найбільшою гордістю школи. Опікується нею вчитель праці Сергій Романченко. Він володіє і вчить учнів десяткам технологій, в тому числі і в’язання. Та найбільше діти люблять пірографію – випалювання по дереву.

Майстерня складається з декількох кімнат і одна з них – це музей музичних інструментів. До речі, саме в цій кімнаті і народився знаменитий танок «Федеріко Феліні». Щодо музичних інструментів, то їх Сергій Миколайович збирає і реставрує. Всі інструменти в робочому стані, єдине, чого не вистачає музею – це саксофону. Тому, якщо ви маєте непотрібний чи неробочий такий музичний інструмент – в Маячківській школі його радо приймуть і відреставрують.

При майстерні працює багато гуртків, які з радістю відвідують діти. В школі кажуть, що іноді діти навіть не хочуть йти на шкільний автобус та їхати додому, бо їм хочеться ще попрацювати тут.

У виробничій кімнаті знаходяться різноманітні верстати, деяким десятки років, та вони досі в робочому стані. Є й новіші.

– Ми постійно розвиваємося в цьому напрямку і це прекрасно, що учні можуть вчитися саме в закладі освіти. Вдома вони б не змогли опанувати всі тонкощі технологій, – зауважує Василь Маслей.

Сергій Романченко також гарно співає.

Заглянули ми і в кабінет директора. В ньому багато квітів і подарунків від дітей. Це і велика картина з різьбленням і шарф з шапкою з його ініціалами, які також виготовлені руками учнів.

Музей

До речі, єдиний офіційний музей на всю Нехворощанську громаду розміщується саме в приміщенні Маячківської школи, не без гордості розповідає Василь Васильович. Відкритий він у 1987 році, а в 1998 офіційно зареєстрований.

На стінах розвішені рушники з вишитими іменами випускників школи. Така традиція існує в навчальному закладі з 2004 року, лише у минулому, 2022 році її трішки порушили і подарували школі на згадку картину. Директор каже, що школярі власноруч вишивають свої імена.

Тут також Василь Васильович іноді проводить уроки історії.

Серед експонатів є речі як зі сторічною історією так і артефакти сучасної війни.

Туалет

Не могли ми оминути це питання і заглянули до вбиральні. Виявилося, що туалет у школі збудували ось зовсім недавно. Для цього добудували окреме приміщення впритул до школи. Закінчуються останні ремонтні роботи, проте користуватися ним діти вже можуть. Раніше ж доводилося виходити на вулицю.

Крім того, на кранах встановлені проточні підігрівачі води, щоб діти могли мити руки в теплій воді.

Клас тракторної справи

У школі є клас тракторної справи, його власноруч оформив Сергій Миколайович і тут діти опановують цей предмет і в результаті отримують водійські посвідчення на трактор. Багато випускників в подальшому працюють на аграрних підприємствах.

На стіні фото випускників, які пов’язали своє життя з тракторною справою. До слова, навчаються цій виробничій професії як дівчата, так і хлопці. Цього року всі випускники школи здаватимуть іспити.

Виклики і цілі

Так як Василь Маслей педагог і директор, якого можна віднести до нового покоління, ми не могли не запитати про виклики, які нині стоять перед ним, як очільника закладу.

– Перш за все, це якісна освіта і нам це вдається, незалежно від того, в який час ми живемо. Звичайно, жити під час війни тяжко і дітям, і батькам, і вчителям, але ми знаходимо шляхи взаєморозуміння і підтримку. Якісна освіта – це перш за все. Це і підготовка до ЗНО, впровадження нових стандартів освіти. Ми співпрацюємо з Державною службою якості освіти. Всі наші вчителі висококваліфіковані, сертифіковані, проходять атестацію. Наші виклики – це модернізація закладу і матеріально-технічне оснащення. Нам вже вдалося замінити освітлення на сучасне LED, облаштувати клас з проєктором. Кожен вчитель має ноутбук на випадок навчання-онлайн. Наша мета – йти вперед і не зупинятися на досягнутому, – резюмував директор.

Наостанок питаємо у Василя Васильовича про творчі плани на майбутнє, адже кліп за його та Сергія Романченка участі став переможцем Всеукраїнського онлайн-конкурсу творчих проєктів «Код нації». 

Проте «танцюючий директор» тримає інтригу і говорить, що скоро все самі побачимо на власні очі.

Замість висновку

У Маячківській школі як і в кожній є проблеми, проте цей маленький заклад на межі не лише громади, а й області впевнено їх долає і показує, що такі маленькі сільські школи можуть бути прогресивними, ефективними і креативними, а головне такими, яких люблять діти.

До теми: На кордоні Полтавщини: як живуть у Нехворощанській громаді

Автор: Марина Левчук

• #новини Полтавщини
• #Нехвороща