Cьогодні
Заморожені надії на мільйони: хто відповідальний за провальний проєкт житла для ВПО у Полтаві
03 вересня 2026, 12:05 0
Влітку 2022 року Офіс Президента України ініціював програму будівництва житла для ВПО, яка передбачала будівництво нових багатоквартирних будинків з нуля та викуп готового житла у забудовників у 15 регіонах країни, серед яких і Полтавщина. В межах цього проєкту у Полтаві запланували будівництво муніципального соціального житла для внутрішньо переміщених осіб та інших вразливих категорій населення у Полтавській міській територіальній громаді на земельній ділянці площею 7 га по вул. Лазурній у Полтаві.
Хто відповідальний за проєкт та скільки грошей витратили лише на його коригування? Чому на п’ятий рік повномасштабного вторгнення будівництво так і не почали? Та як наразі виглядає ділянка, де так і не було реалізовано забудову, ми з'ясували у нашому розслідуванні.
Амбітний проєкт на паперах
На старті проєкту на вулиці Лазурній планували побудувати новий житловий комплекс – 8 шестиповерхових багатоквартирних будинків із зеленими зонами, дитячими майданчиками та благоустроєною територією. Тут мало б бути 900 квартир, загальною житловою площею близько 28,5 тисячі квадратних метрів.
Будинок забезпечив би житлом близько 1140 осіб, у тому числі сім’ї з дітьми, осіб пенсійного віку, людей з інвалідністю та інші соціально вразливі групи.
Так, для багатьох внутрішньо переміщених осіб цей будинок був би можливістю нарешті мати нормальне, стабільне житло і осісти в Полтаві.
У DREAM орієнтовна вартість проєкту вказана – 2,153 млрд грн.
Будинок-міраж: як і чому зведення житла завмерло
Після початку повномасштабної війни Полтава стала прихистком для десятків тисяч внутрішньо переміщених осіб, які були змушені залишити свої домівки. Щоб забезпечити переселенців постійним житлом, держава розробила програму відбудови України. Для Полтавської області Офіс Президента запропонував передбачити 2,4 млрд грн на будівництво нового житла, розрахованого на 2500 мешканців.
Для реалізації проєкту місто виділило дві вільні земельні ділянки: 7 га в майбутньому мікрорайоні «Лазурний» та ще 4,4 га на території колишніх артскладів. Через відсутність комерційних приміщень існували побоювання, що нові квартали можуть перетворитися на ізольовані житлові масиви, але до цього етапу справа навіть не дійшла.
Варто також додати, що це взагалі за мікрорайон. «Лазурний» знаходиться у районі приватної забудови, неподалік Пушкарівських ставків – місця для відпочинку в Полтаві. Поруч є магазини, ринки, школи та дитячі садки. До найближчої зупинки – близько восьми хвилин пішки, а до центру Полтави автомобілем можна дістатися приблизно за 10 хвилин. За кілька хвилин їзди розташовані супермаркети та ТРЦ «Екватор». Дійсно, район має розвинену інфраструктуру та гарний потенціал для забудови.
У червні 2022 року тодішній начальник Полтавської ОВА Дмитро Лунін заявив, що будівництво житла планують завершити до кінця року, попри те, що така обіянка ще тоді звучала нереальною, адже лише оформлення необхідної документації зайняло б близько 10 місяців.
Вже через рік, у лютому 2023 року він був не такий оптимістичний і розповідав, що хоч до території вже підвели воду та електромережу, будівництво не розпочали, бо немає коштів:
– Будівництво здійснюватиметься за державні кошти, тож як тільки їх держава надасть, зможемо почати роботи.
Кардинально ситуація не змінилася і після Луніна. Після його відставки у жовтні 2023 року Полтавську область очолили ще двоє керівників – Філіп Пронін та Володимир Когут. Однак за цей час будівництво житла для ВПО так і не розпочали.
На пресконференції з журналістами, у липні 2026 року, чинний голова Полтавської ОВА Віталій Дяківнич розповів про те, на якому етапі зараз перебуває проєкт:
– Даний проєкт, він має три частини. Перша частина – це нове будівництво зовнішніх мереж водопостачання, водовідведення, зливової каналізації для майбутньої житлової забудови. Тут загальна вартість проєкту складає близько 58 мільйонів гривень і виконано будівництво практично на 25,6 мільйона гривень. Що саме було виконано: це улаштовані мережі водопроводу, побутової та зливової каналізації. Потреба додаткового фінансування щодо завершення саме першого етапу, складає 32,5 мільйона гривень для улаштування водопровідної насосної станції.
Другий етап – це будівництво зовнішніх електричних мереж та інженерних споруд для забезпечення надійного електропостачання саме цієї житлової забудови. Тут вартість проєкту близько 152,7 мільйона гривень:
– Сюди входять будівельні роботи на 87,5 мільйона гривень і різного роду устаткування, меблі, інвентар ще плюс 31 мільйона гривень. Нам тут похвалитися немає чим, виконано роботи з проєктування на суму 1,8 мільйона гривень і додаткова потреба у фінансуванні складає 150,9 мільйона гривень. І третій важливий етап – це власне нове будівництво багатоквартирних житлових будинків для ВПО по вулиці Лазурна. Тут загальна вартість проєкту складає 2,2 мільярда гривень, там самих будівельних робіт близько на 1,6 мільярда гривень. Інше там устаткування, меблі, інвентар це 58 мільйона гривень. Виконані роботи з проєктування на 15 мільйонів гривень. Потреба додаткового фінансування складає близько 2,2 мільярда гривень.
Пустир замість житла та відсутність охорони
План побудови житла став частиною концепції швидкого відновлення, проте через брак передбачених державних джерел фінансування та погіршення безпекової й економічної ситуації восени 2022 року початкові амбітні обіцянки не вдалося реалізувати в повному обсязі.
Схожий сценарій спіткав і будівництво житла для ВПО у Полтаві. Попри те, що на часткове прокладання мережі водопостачання та водовідведення було витрачено більше двох десятків мільйонів, наразі на цьому місті – пустир.
Іронічним та сумним одночасно є вид навколо поля: з обох сторін стоїть техніка та повним ходом йде будівництво інших ЖК.
Проте на ділянці все ж є одна господарська будівля. Пройшовши до неї через нескошену траву та зарослі стежки, ми помітили відкриті двері. Замок тут явно зламали силою. Всередині – відкрита яма, де прокладені труби, залишки будматеріалів та згоріла ковдра.
Дивує той факт, що, не зумівши реалізувати велике будівництво, Полтавська ОВА навіть не стежить за тим малим, що вже було зроблено. Адже лише на проведення комунікацій на водопостачання та водовідведення витратили близько 25 млн грн.
Ми звернулися за коментарем до пресслужби ПОВА і поцікавилися, хто взагалі відповідальний за охорону приміщення, як часто туди навідуються з перевірками та чи планується звернення до поліції за фактом злому.
– Будівля була відкрита невідомою особою/особами. ОВА про цей факт не було відомо. Охорона цієї споруди не передбачена і кошти на це відсутні. Регулярні перевірки ділянки під будівництво не передбачені, адже там відсутні матеріальні цінності. Найближчими днями вхід до споруди буде заблоковано за допомогою зварювальних робіт, – говорить прессекретар Артур Матевосян.
І поки на ділянці немає навіть банальної охорони, внутрішньо переміщеним особам майже п’ять років доводиться орендувати житло або жити в шелтерах, які просто не пристосовані для такого тривалого перебування.
Кому дісталися десятки мільйонів, які закопали на пустирі
Інтервал між опублікованими першим та останнім тендерами на Prozorro, складає майже рівно 4 роки. Так, останній, у листопаді 2025 року стосувався проведення експертизи проектної документації.
На проєкти та експертизи витратили майже 9,4 млн грн. Якщо додати ще кошти витрачені на вишукувальні роботи та коригування, то загальні витрати на розробку проєктно-кошторисної документації для будівництва житлового комплексу на Лазурній перевищують 15 млн грн.
Передивившись таку кількість тендерів і їх переможців, ми звернули увагу, що є кілька, які отримують найбільші підряди і саме ці компанії нас зацікавили. Тож важливо зараз не тільки «скільки витратили», а скільки реально заплатили основним двом підрядникам і до кого ці компанії приводять.
За наведеними платіжними транзакціями зі Spending, департамент ОВА перерахував ПП «ПОЛТАВА БУДКОМПЛЕКС» 35,71 млн грн.
Підприємство було засноване в грудні 2015 року в Полтаві. Основний вид діяльності підприємства – будівництво житлових і нежитлових будівель. Власницею компанії є Валентина Клімовська.
За даними порталу Bi Prozorro, за час існування, підприємство стало переможцем у 192 закупівлях на загальну суму 522 млн грн. З яких 155 визнано неконкурентними. Це значить, що закупівля відбулась без змагання між підрядниками.
При цьому, понад 50% тендерів – це роботи для комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтававодоканал». З ним підписано 113 договорів на суму 171 млн грн. в період за останні 10 років.
Інше ТОВ «УКРБІЛДІНВЕСТ» отримало від ОВА щонайменше 8,26 млн грн на роботи, пов'язані з будівництвом житла на Лазурному.
Товариство зареєстрували у Полтаві в квітні 2020 року. Основний вид його діяльності пов'язаний із архітектурою, інжинірингом та проектуванням житлових і нежитлових будівель. Власником компанії є Юрко Володимир.
З цікавого, у 2017 році на території колишнього корпусу заводу «Знамя» планували збудувати багатоповерхівки. Замовником був саме Володимир Юрко, як співзасновник ТОВ «БМК «Атлант». Підрядником тоді виступала компанія «Новобуд 2004 Гарант».
Загалом, в документах Полтавської ОВА на 2026 рік проєкт має загальну вартість майже 2,2 млрд грн, а на 2026 рік передбачено 430 910 грн бюджетних коштів.
Як ОВА ледь не втратила орендовану ділянку
У травні 2025 року під час засідання земельної комісії Полтавської міської ради депутати підтримали проєкт рішення щодо відмови надання в оренду земельної ділянки площею 7 га по вулиці Лазурній.
– Даним проєктом рішення ми відмовляємо Департаменту будівництва, містобудування і архітектури Полтавської обласної державної адміністрації в укладенні на новий строк договору оренди землі за адресою вулиця Лазурна. У зв’язку з тим, що протягом трьох років там жодної забудови фактично не здійснили, – повідомила директорка департаменту земельних відносин Олена Овчаренко.
Публічно з даним рішенням не погодився депутат міськради Сергій Марюхненко:
– Я розумію, що були певні керівники в області, які обіцяли це житло звести за півроку. Чесно кажучи, я сам не розумію, як це можливо взагалі з точки зору хронології процесів, бо трохи дотичний до будівництва. Але зараз, під час війни, блокувати навіть на такому етапі розвиток потенційного будівництва для внутрішньо переміщених осіб я б точно не став. Тому за це голосувати не буду.
Рішення винесли на розгляд сесії Полтавської міської ради 18 червня 2025 року у формулюванні про продовження оренди. 27 депутатів, що майже одноголосно, підтримали дане рішення. Таким чином, ділянка не перейшла знову до міста і ОВА й надалі її орендує.
Виникає логічне запитання: а скільки ж Департамент будівництва Полтавської ОВА платить за оренду землі під будівництво на Лазурній?
За інформацією управління соцзахисту Полтавської ОВА, за договором, укладеним у червні 2022 року, сплатили 4,1 млн грн, а за новим договором від серпня 2025 року – 2,3 млн грн, з яких 1 млн грн профінансували вже у 2026 році.
При цьому на 2026 рік в обласному бюджеті передбачили ще 2,4 млн грн на реалізацію проєкту будівництва житла на вул. Лазурній.
Тож за майже 4 роки оренди цієї землі фактично витратили 6,4 млн грн.
Майже 200 тисяч переселенців і лише кілька десятків забезпечені житлом
Безумовно, у кожної людини своя історія та свої проблеми з житлом. Хтось втратив дім через обстріли, хтось залишив його на окупованій території, а хтось роками орендує житло, не маючи можливості придбати власне.
Проте, частина внутрішньо переміщених осіб знайшла на Полтавщині новий дім, придбала власне житло, живе та працює тут.
У Полтаві ми зв’язались з Ольгою Миколаївною, яка опинилася саме в такій ситуації.
Вона переселенка з Луганщини та буквально з перших днів повномасштабного вторгнення її місто опинилося в окупації. Наприкінці березня жінці вдалося виїхати на підконтрольну Україні територію.
Фактично, її квартира не зруйнована, проте там живуть сторонні люди і повертатися на окуповану територію пані Ольга не збирається. Отримати компенсацію за житло – вона не може:
– Отримати компенсацію за житло в окупації неможливо. Мій будинок фізично не знищений, просто в мене немає до нього доступу. Крім того, це не приватний будинок, це багатоквартирний будинок. І для того, щоб його визнали зруйнованим, там має бути зруйнована певна частина. Цей будинок не зруйнований, там живуть якісь люди сторонні. В мене просто немає до нього доступу, і ця категорія не підлягає якійсь компенсації. Ця територія в окупації. А повертатися в окупацію я не збираюся.
Так само жінка не може стати в чергу на соціальне житло, оскільки всі програми пов'язані із соціально незахищеними верствами або з родинами, які опинилися в складних життєвих обставинах:
– Мої обставини не вважаються складними, тому на загальних умовах я проживаю. Для нас немає нічого поки що, ніхто нічого не пропонує і немає такої програми.
Олена Миколаївна наголошує, що не хоче мати квартиру завдяки якимось пільгам або вразливості категорії і займати місце тих, хто дійсно цього потребує.
– Будемо сподіватися, що з ринком житла буде краще і колись я зможу собі щось придбати. Знаєте, в мене більше надії на сина, на цю молодіжну іпотеку. Ну, а там подивимося.
Про проблеми ВПО та варіанти вирішення проблеми з житлом розповіла також Валентина Троян, представниця Донецької області, секретар Іллінівської сільської ради та з травня 2026 року – голова Ради ВПО Полтавської міської ради.
Жінка переїхала на Полтавщину у 2022 році евакуаційним рейсом, а у Полтаві остаточно оселилася в лютому 2025 року. Нині вона винаймає тут житло. Каже, що історії переселенців дуже різні: наприклад, сім'ї з дітьми часто можуть самостійно заробляти на життя та отримують соціальні виплати.
– А є пенсіонери, люди з інвалідністю, дуже багато психологічно травмованих людей. Їм тих коштів, які виплачують, недостатньо, доступного соціального житла немає – від слова «зовсім». По Полтаві питання вирішуються повільно. Є модульне містечко, але цього дуже мало. Насправді за два роки, що я тут живу, кількість по ВПО коливається від 48 до 52 тисяч людей.
У відповідь на наш запит до Полтавської ОВА, за даними Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, станом на серпень 2026 року на обліку в Полтавській області перебуває 188 542 внутрішньо переміщені особи. А саме:
• 61 677 - чоловіки (повнолітні);
• 91 638 - жінки (повнолітні);
• 35 227 - діти віком до 18 років;
• 91 590 - особи працездатного віку;
• 48 979 - пенсіонери;
• 12 746 - особи з інвалідністю.
Таку кількість людей можна порівняти з населенням майже цілого довоєнного Мелітополя. Очевидно, що за такої кількості ВПО попит на житло є високим не лише в Полтаві. Але чи справді доцільно витрачати мільярди гривень на будівництво нового житла з нуля?
– Я ще не бачила ніде, щоб за власні кошти якась міська рада — чи то Полтавська, чи Київська — почала власне будівництво. Я знаю випадки, коли великі громади, такі як, наприклад, Бахмутська, Маріупольська, просили надати земельну ділянку або просили продати якусь будівлю. Наприклад, є гуртожиток. Він уже нікому не потрібен. Його взяли в комунальну власність, виставили за законним алгоритмом на аукціон. Умовно, Маріупольська громада його купує, залучає кошти та заселяє туди ВПО зі своєї території, – додає пані Валентина і наголошує, що питання житла для ВПО є основним і люди хочуть жити тут і зараз, а не чекати роками на рішення влади.
У Полтаві таких прикладів наразі немає.
Паралельно держава виділяє громадам субвенції на будівництво та реконструкцію комунального житла для переселенців. За інформацією начальника ОВА, цього року на Полтавщині планують реалізувати чотири такі проєкти у трьох громадах.
– У цьому році в трьох громадах буде реалізовано чотири проєкти на суму у 22 млн грн. На ці кошти планується будівництво чи капітальний ремонт тих споруд, які є у комунальній власності чи перебувають на балансі громад і які можна використати в подальшому під житло для ВПО.
Закцентуємо увагу на сюрреалістичності ситуації. За 22 млн грн може бути реалізовано кілька проєктів у громадах. Тим часом у Полтаві лише на проведення водних комунікацій пішло близько 25 млн грн.
Досвід громад
Насправді, успішних кейсів будівництва чи реконструкції житла для ВПО в Полтавській області дуже мало. З останнього, у Пришибській громаді Кременчуцького району облаштували 11 квартир для ВПО. Замінили дах і вікна, утеплили фасад, оновили електромережі та комунікації.
Квартири передали з меблями та всім необхідним для побуту, облаштували індивідуальне газове опалення. Поруч – дитячий майданчик і стоянка.
Отримали житло 45 людей. На реконструкцію громада спрямувала 20 млн грн. Це понад 41 тисячу доларів за квартиру.
Лише в окремих громадах ВПО було надане житло. Так в селищі Оржиця було придбано 4 квартири в багатоповерхових житлових будинках. В трьох з них проживають три внутрішньо переміщені особи.
На території Хорольської громади житлом забезпечено 5 сімей (загалом 15 осіб) із числа ВПО (надано 4 квартири та 1 житловий будинок).
У Краснолуцькій сільській раді житло для тимчасового проживання на території громади з 24 лютого 2022 року надали двом сім’ям ВПО.
У селі Великі Сорочинці родині лікаря загальної практики — сімейної медицини, з числа ВПО, за кошти місцевого бюджету було надане службове житло (будинок з присадибною ділянкою) з можливістю подальшої приватизації.
У Миргороді дві сім’ї з числа ВПО поселені у житлові приміщення, відремонтовані за рахунок коштів Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН).
У Пирятинській громаді 10 сімей забезпечені житлом за рахунок фонду житла для ВПО. У Білицькій громаді одна людина з числа ВПО отримала житло. У Великобудищанській – родина з двох осіб отримала будинок в одному з сіл громади.
У Нехворощанській громаді чотирьом родинам ВПО надали квартири.
Щодо решти громад, то житло ВПО не надавалося (не рахуючи шелтерів та місць компактного розселення) або ж відповідь на запит ми не отримали.
Оригінально намагаються вирішити ситуацію в Опішнянській громаді. Тут офіційно передбачена процедура взяття на облік безхазяйного нерухомого майна. Тобто громада має механізм виявлення такого майна, його оформлення та подальшого використання в тому числі і для ВПО.
Як бачимо, ситуація в громадах відрізняється кардинально і не завжди напряму залежить від розміру, кількості населення чи спроможності.
Разом з тим, сусідній Кременчук став одним із п'яти міст, які відібрали до наступного етапу експериментального проєкту зі створення муніципального орендного житла. На розгляд Міністерству розвитку громад та територій Кременчук представив наймасштабніший проєкт, який включає будівництво 29 дев’ятиповерхових житлових будинків на 1024 квартири.
Наразі проходить етап фінансової оцінки, після якого буде визначено проєкти, рекомендовані до реалізації.
Замість висновку
Цим матеріалом ми хотіли вкотре привернути увагу до проблеми з житлом для ВПО та продемонструвати хаотичні дії влади щодо побудови будинків на вулиці Лазурній. Попри витрачені мільйони та очікування тисяч людей, по факту, будівництво так і не розпочалось. Певною мірою, причиною є неузгоджена робота органів місцевого самоврядування і держави. Адже лише працюючи спільно та на випередження, можна досягти бажаних успіхів у створенні житла для ВПО.
В ОВА кажуть, що разом із Полтавською міською громадою продовжують шукати інвесторів для проєкту на Лазурній.
– Ми цей проєкт презентували для того, щоб отримати в подальшому фінансування з Європейського інвестиційного банку. Ні позитивного, ні негативного результату з їх сторони ми не отримали. Ми і надалі зацікавлені в цьому проєкті.
Ми в свою чергу сподіваємося, що влада не просто знайде інвесторів, а консолідує всі сили, щоб завершити цей проєкт. Інакше сотні родин ВПО і надалі будуть без омріяного житла, а 50 млн грн, які вже вклали в це будівництво, лишаться банально закопаними в землю, які і мрії людей на власні домівки.
Здійснено за підтримки програми «Сильніші разом: Медіа та Демократія», що реалізується Всесвітньою асоціацією видавців новин (WAN-IFRA) у партнерстві з Асоціацією «Незалежні регіональні видавці України» (АНРВУ) та Норвезькою асоціацією медіабізнесу (MBL) за підтримки Норвегії. Погляди авторів не обов’язково відображають офіційну позицію партнерів програми.
Читайте також: Посадовець із заможною тещею: як живе очільник Полтавської митниці Володимир Касьян
Автори: Анна Зарудська, Марина Левчук
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь