Підвали є, навчання - нема: чому в школах Полтави досі відсутні повноцінні укриття і хто за це відповідальний

1. >
2. Розслідування >
3. Підвали є, навчання - нема: чому в школах Полтави досі відсутні повноцінні укриття і хто за це відповідальний

Колаж ШІ

Розпочався четвертий навчальний рік, який Україна переживає під щоденними обстрілами та з численними і тривалими повітряними тривогами. Здавалося б, за цей час вже можна було повноцінно забезпечити школярів укриттями та налагодити освітній процес так, щоб діти могли навчатися попри всі обставини.

Та, на жаль, у Полтаві досі є проблеми з укриттями. Лише трішки більше 70% шкіл вже мають укриття, які облаштовані скоріше для того, щоб перечекати загрозу, а не вчитися.  Частина - орендують їх в інших установ, частина укриттів, які мали вже збудувати, перетворилися на довгобуди. 

Ба більше, а в деяких шкіл проблема відсутності чи неналежного стану укриттів виявилася буквально перед початком цього навчального року і школярів в екстреному порядку переводять в інші навчальні заклади чи укриття. Звісно, в таких умовах, передусім страждає якість навчання. Адже за останні 9 місяців у Полтавському районі було 1442 тривоги середня тривалість яких на добу сягає 8.5 годин. Найдовша тривога у цьому році тривала понад 18 годин поспіль. Загалом Полтавщина посідає шосте місце серед областей України за кількістю тривог.

Тож ми вирішили розібратися, яка реальна ситуація  з шкільними укриттями у Полтавській громаді, чому амбітні проєкти перетворилися на довгобуди, а діти й далі продовжують тіснитися в малих приміщеннях, часто без належних умов. І зрештою - хто за це відповідальний.

Що не так з укриттями в полтавських школах

У Полтаві, як і в країні загалом, стан окремих укриттів бажає кращого.  При цьому Держава вже п’ятий рік поспіль виділяє кошти для укриттів. У 2026 році в Україні в межах державної програми було виділено 6 мільярдів гривень. З них майже 74 млн грн передбачили для Полтавської громади – це кошти на будівництво. При цьому, ремонти та облаштування укриттів здійснюються коштом місцевих бюджетів.  

Хоча за даними МОН, 90% шкіл забезпечено укриттями, але найбільше серед них – найпростіші. А ще левова частина закладів освіти -  використовує укриття інших установ. 

У Полтавській громаді функціонує 57 закладів загальної середньої освіти, у яких налічується 1 084 класи та здобувають освіту 28 710 школярів. Структура виглядає так:

У роботі Управління капбудівництва знаходяться 17 об’єктів реконструкції та капітальних ремонтів укриттів. Частина з них фінансується з бюджету, частина — за співфінансування з ЮНІСЕФ.

Завершені ремонтні роботи з облаштування укриттів лише в трьох закладах — це 32-й і 33-й ліцеї та 65-й садочок.

Цього року кількість місць у найпростіших укриттях збільшилася майже на 700.
У Полтавській громаді,  станом на зараз, 42 заклади – 74% мають власні укриття. Четверть – 14 шкіл (25%) орендують захисні споруди в інших будівлях поблизу, оскільки не мають власних укриттів. І одна школа (близько 2%) – взагалі не має жодного власного захисного приміщення. 

За інформацією Жанни Каплоух, директорки Департаменту освіти Полтавської міської ради, озвученої напередодні нового навчального року, повністю в офлайн-форматі працює  21 заклад. У змішаній формі – 36 закладів.

Шкільні укриття можуть вмістити одночасно 19 тисяч осіб, тобто близько 66% всіх школярів громади, але якщо додати до них вчителів і працівників навчальних закладів, то відсоток буде значно нижчим.

При цьому, вже незабаром і ці дані можуть не передавати реальну картину - адже недавно укриття у двох школах Полтави визнали такими, що не відповідають вимогам і учнів цих шкіл перевели в інші заклади чи укриття.

У тісноті та без стільців: гімназія №35

Гімназія №35 не має власного облаштовано укриття, можливості орендувати безпечне приміщення поруч теж немає можливості, тому з початку нового навчального року під час повітряної тривоги її учні перебувають в укритті сусіднього закладу освіти – гімназії №22. Тому для учнів цієї гімназії організували централізоване підвезення шкільними автобусами до школи № 22, де вони навчатимуться в очному форматі. 

Але вже на початку вересня з'ясувалося, що й укриття школи №22 не вміщає всіх, кого треба і дітей перевели на змішане навчання.

Ситуацію вирішували на обласному рівні. Адже батьки школярів почали скаржитися на тисняву в укритті. 

Як пояснили в Полтавській ОВА, укриття гімназії №22 було підготовлене передусім для її учнів. Додаткове навантаження виникло після того, як ним почали користуватися ще близько 60 школярів гімназії №35. Через це частина дітей наразі змушена перебувати в коридорній частині укриття, яка виглядає як локація з хоррор-фільму: тьмяне, зелене світло, дерев'яні, тверді лавки, вологість на стінах.

«Коли було ухвалене рішення про перебування учнів Гімназії №35 у нашому закладі, ми почали шукати шляхи якнайшвидшого облаштування додаткового приміщення. Ближчим часом велика зала буде готова», – розповіла директор гімназії №22 Олена Тукало.

Мирослав Костенко, директор Департаменту освіти і науки ОВА зазначив, що необхідність переходити до укриття в іншому закладі освіти створює для дітей додаткові незручності. Дискомфорт посилюють і умови перебування в тимчасових приміщеннях.

«Водночас важливо пояснювати батькам, що ситуація тимчасова і в закладі вже працюють над її вирішенням. Наше завдання – забезпечити дітям належні та безпечні умови перебування під час повітряних тривог».

Наразі в гімназії №22 тривають ремонтні роботи в одному із залів укриття. Після їх завершення учні гімназії №35 зможуть перебувати під час повітряних тривог у належно облаштованому приміщенні.

До завершення робіт школярі навчатимуться у змішаному форматі.

«Коли було ухвалене рішення про перебування учнів Гімназії №35 у нашому закладі, ми почали шукати шляхи якнайшвидшого облаштування додаткового приміщення. Ближчим часом велика зала буде готове», – розповіла директор гімназії №22 Олена Тукало.

«Переїзд» в іншу школу: де зараз учні Гімназії №15

Вже під час навчального року у Полтаві екстрено вирішували щодо формату навчання учнів Гімназії №15 в мікрорайоні «Затишний». Щоправда, задовго до вже було зрозуміло, що в цій гімназії немає укриття та технічних можливостей для будівництва.

Але аж 18 вересня під час засідання виконавчого комітету вирішили про переведення учнів у приміщенні Гімназії №5 «Вектор».

«123 учні, 18 педагогічних працівників. В них вихід або повністю здобувати навчання онлайн, і при цьому для педагогів все одно потрібно шукати простір, звідки вони можуть вести уроки з укриттям. Або варіант, який ми пропонуємо, який вирішить на нашу думку цю проблему, це організація освітнього процесу в гімназії №5. Гімназія №5 має потужність, що дозволяє додатково взяти цих 123 дітей і 18 педагогів. Укриття більш ніж достатньо. Підвезення ми організуємо на наступну найближчу сесію, ми підготуємо пропозиції по підвезенню, по вартості підвезення», – озвучили ситуацію в Департаменті освіти.

Також додали, що такий варіант задовольнив не всіх батьків школярів:

«У батьків завжди є питання стосовно подібних рішень. Звичайно, не всі готові, але ті, хто, поки що, не готові їздити у гімназію №5, будуть навчатися онлайн з дому».

При цьому вчителі будуть проводити уроки з безпечних умов. Питання підвозу школярів і виділення на це коштів вирішували також вже в екстреному порядку у вересні.

Укриття без приватност: ліцей №6

Навесні 2026 року Полтавська міська рада прийняла рішення, згідно з яким Полтавський ліцей №6 став гімназією. Проте заклад, де навчається початкова школа та учні середніх класів досі немає власного укриття. Школярі користуються цокольними поверхами найближчих вишів - Полтавського педагогічного університету та Полтавського державного аграрного університету. Попри те, що ситуація така триває вже давно, там досі є проблема з вбиральнями.

Якщо у 2022 році в педуніверситеті школярам молодших класів для природних потреб просто ставили в окремій кімнаті пластикові відра-унітази, то лише згодом ця ситуація дещо покращилася - там встановили мінімальні перегородки, а от коштів, чи матеріалів на дверцята не вистачило. 

Так, у 2026 році в Полтаві школярі опинилися просто в абсурдній ситуації. Ці вбиральні не просто порушували приватність учнів, а й створювали небезпеку для дітей.

Після того, як батьки школярів зробили розголос в соцмережах, ситуацію нарешті вирішили  і встановили кабінки з дверцятами.

Не могли чи не хотіли? Школи, де таки побудували укриття

Ліцей №17

Буквально днями чиновники відзвітували про завершення аварійного ремонту підвального приміщення в ліцеї №17 у Полтаві.

Крім того, у навчальному закладі були проведені роботи з монтажу системи оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей в приміщеннях, оновили систему вентиляції, встановили рекуператори, облаштували санітарні кімнати та класи з меблями. Планується, що діти зможуть тут навчатися під час повітряних тривог. 

Проте, місць все одно недостатньо, адже в цьому навчальному закладі діти продовжують навчатися за змішаною системою, зокрема, частково онлайн навчаються школярі початкової школи.

Тому 24 вересня 2026 року було оголошено новий тендер на капітальний ремонт підвального приміщення вартістю понад 22 мільйони гривень, де можна буде повноцінно навчатися. Вартість виготовлення проєктно-кошторисної документації обійшлася у 860 тисяч гривень, ще 112 тисяч - експертиза.

При цьому, ще в червні відповідний проєкт був зареєстрований на платформі DREAM.

«Ліцей надає  освітні послуги для 1547 здобувачів освіти. Ураховуючи спроможність укриттів, учні здобувають освіту у змішаному форматі, поєднуючи дистанційне та офлайн-навчання. Заклад має два укриття: для учнів 1-4 класів  (місткість 300 учнів) та для учнів 5-11 класів  (місткість 700 учнів, площа 470 кв.м.), однак вони не вміщують усіх учасників освітнього процесу. Тому потребуємо розширення  та облаштування нової площі найпростішого укриття для учнів 5-11 класів, маючи для цього технічне приміщення  площею 600 кв.м. Приміщення потребує капітального ремонту, встановлення сучасних та енергоефективних систем освітлення, вентиляції та кондиціонування, пожежогасіння та оповіщення, теплозабезпечення. Необхідно облаштування санітарної зони (умивальників та туалетів) та забезпечення рівного доступу до приміщення (встановлення підйомника для осіб з інвалідністю, пандуса)», – йдеться в описі проєкту.

У тендерній документації вказано, що роботи мають виконати до кінця червня 2027 року. Проте сподіватись на цю дату не варто, адже грошей поки немає і чи отримає проєкт фінансування – невідомо.

Ліцей №33

Одним із найбільш показових прикладів облаштування укриттів у Полтавській громаді є ліцей №33. На початку повномасштабного вторгнення ситуація із захисними спорудами тут була далекою від сучасних стандартів. Одне з укриттів площею 280 кв. м використовували для навчання понад тисячі учнів, тому заклад був змушений працювати у змішаному форматі. Інше приміщення, яке згодом стало основним об’єктом реконструкції, роками фактично не використовувалося: там не було опалення, приміщення було холодним і вологим, а сам підвал використовували для зберігання старих меблів та будматеріалів. 

У 2023 році ліцей відібрали для участі у швейцарсько-українському проєкті DECIDE «Відбудова. Ініціатива з відновлення шкіл». Для ремонту обрали укриття площею 315 кв. м. За даними DECIDE, на його ремонт та облаштування 2,2 млн грн виділив проєкт, ще понад 6 млн грн — міський бюджет. Тобто загальна заявлена вартість робіт та облаштування становила понад 8 млн грн. 

Після реконструкції у приміщенні облаштували опалення, вентиляцію, електропостачання, водопостачання та інтернет, замінили двері, заклали вікна, відремонтували санвузли. Передбачили також елементи безбар’єрності — пандус і тактильні індикатори. На випадок відключення електроенергії встановили генератор, інвертор та акумулятори. Укриття отримало обладнання для продовження навчального процесу: проєктори, екрани, 21 ноутбук, 30 планшетів, 3D-принтер, меблі, місця для відпочинку та інше оснащення. Тож укриття є повноцінним для навчання.

Мільйони, зариті в котлован

Попри успішні кейси, у бочці меду є ложка дьогтю – це укриття, які будують роками, через що діти втрачають можливість повноцінно навчатися.

У 2023 році в Полтаві на території школи №19 Управління капітального будівництва Полтавської міськради запланувало будівництво підземного укриття. Згідно з першим проєктом, там могли б одночасно перебувати щонайменше 687 людей. Міська рада тоді замовила розробку кошторису й заплатила ФОП Юрію Дрижируку 985 000 грн.

Згодом проєкт будівництва вирішили змінити й збільшити місткість укриття на 200 людей, щоб ним могла користуватися і початкова школа. Також його вирішили перенести в інше місце та облаштувати додатковий вхід.

Разом зі змінами переглянули й кошторис. Так, у червні 2024 року будівництво оцінювали у 55 млн грн. А вже станом на 24 березня 2025 року його вартість становила 82 млн грн. Тобто буквально за рік сума зросла на 27 млн грн.

А тому самому ФОП Дрижируку замовили розробку нової проєктної документації ще за 890 000 грн. Тобто попередній мільйон, який заплатили - по факту витрачений в нікуди.

Проєкт подавали на платформу DREAM. Однак фінансування з державного бюджету він також не отримав.

Разом із тим, у квітні 2025 року УКБ уклало договір із ТОВ «ОПТСТРОЙ+». Молода компанія була заснована Павлом Ніколаєнком у червні 2023 року спершу під назвою ТОВ "ЗЕНЛЕК ЛАЙТ". Номер телефону вказаний, як контактний в аналітичний системі YouControl підписаний у Viber назвою іншої фірми “Євробуд-Гарант”, керівником якого є Михайло Немировський .

Якщо це імʼя вам ні про що не говорить, то ви точно чули про його батька – Олександра Немировського. Його фірма «СЕН», відома скандальним підрядом з будівництва того самого “фонтану за мільйон доларів”, чаша якого тріснула невдовзі після відкриття.  

Але зараз повернемось до укриття. Тож, згідно з графіком, «ОПТСТРОЙ+» мала виконати роботи до серпня 2026 року. Однак фактично вже понад рік біля школи стоїть виритий котлован, який місцеві мешканці потроху перетворюють на стихійне сміттєзвалище.

За даними порталу Spending, на роботи, пов’язані з будівництвом укриття у школі №19, із міського бюджету перерахували близько 3,4 млн грн. Із них 2,2 млн грн надійшли на рахунок ТОВ «ОПТСТРОЙ+» за фактично вириту яму.

Катерина Ямщикова, секретар Полтавської міської ради, прокоментувала ситуацію, яка виникла з будівництвом цього укриття.

«Що стосується укриття на території 19-ї школи, то в таку ситуацію могло потрапити будь-яке укриття в громаді. У громаді є низка проєктів протирадіаційних укриттів. Це новий вид будівництва, і наразі лише два об’єкти наближаються до завершення – у школах № 11 та № 25. Там уже облаштовують приміщення. Укриття в 19-й школі також розпочали: вирили котлован. Однак згодом підрядник повідомив про певні труднощі, зокрема кадрові проблеми».

У травні 2025 року Держаудитслужба почала перевірку закупівлі через можливі порушення. А нещодавно міська влада взагалі розірвала договір із фірмою.

Тож, як кажуть, наша пісня гарна й нова – починаємо її знову.

У вересні з’явився черговий тендер на коригування проєкту вартістю 1,5 млн грн. Переможцем знову став Юрій Дрижирук.

Імʼя Дрижирука давно згадується у різних полтавських проєктах: тролейбусна лінія на Огнівку, обстеження будинків після російських обстрілів, будівництво укриттів тощо.
Укриття не отримало державного фінансування. За поясненням Ямщикової, минулого року кошти спрямовували на продовження вже розпочатих проєктів, зокрема укриттів у школах № 11 та № 25, які отримали додаткове фінансування для завершення будівництва у 2026 році.

Водночас укриття для школи № 19 планують повторно подати на державне фінансування. Для цього необхідна актуальна проєктно-кошторисна документація, яку, за словами посадовиці, потрібно знову корегувати і вже замовили черговий проєкт, оскільки кошторисна документація має бути зареєстрована не раніше ніж 15 серпня року, що передує року, в якому передбачається виділення субвенції для реалізації проєкту.

Подання на фінансування планують на наступний рік, однак отримання коштів не гарантоване: проєкт має відповідати встановленим вимогам, зокрема щодо документації та співфінансування.

Про те, що ситуацією з укриттям школи № 19 цікавляться правоохоронні органи повідомила очільниця міста Катрина Ямщикова. Про це також йдеться в ухвалі Шевченківського суду. 

За версією слідства, посадовці могли змовитися з підрядниками та вносити неправдиві дані про обсяги й вартість робіт.

2 жовтня 2026 року суд дозволив прокурорам і слідчим отримати та вилучити копії документів щодо закупівель, проєктування, будівництва й оплати робіт. Це потрібно для розслідування можливого привласнення бюджетних коштів.

Ідеться про підозри, які правоохоронці перевіряють у межах кримінального провадження за ч. 4 ст. 191 КК України.

Як бачимо, Полтава знову стикається з уже типовою проблемою: замість завершеного результату – нескінченні коригування проєктів та витрати на авторський нагляд. Тим часом, діти залишаються без укриття. А замість спортивного поля, де вони могли б грати й займатися спортом, отримали яму, яка перетворилася на місце для сміття.

Укриття-довгобуди

Ситуація у 19 школі звісно резонансна та унікальна, але у Полтаві є і інші довгобуди. Попри мільйонне фінансування з місцевого та державного бюджетів, роботи в окремих закладах освіти не завершили у заплановані терміни. 

Зокрема, укриття в гімназіях № 11, № 25 та № 30 досі не готові, хоча дедлайни вже пройшли. 

Найскладніша ситуація — у гімназії № 30. Ще минулого року проєкт розмістили на платформі DREAM, але станом на вересень 2026 року виконали лише половину робіт із запланованих. 

Будівництво укриття в цій школі ще у 2024 році оцінили у майже 48 млн грн. Наразі з бюджету виплатили половину суми – 26 млн грн ТОВ "РЕМТЕХНАЛАДКА", яке виграло тендер. До слова, наприкінці вересня УКБ оголосило новий тендер на коригування проєкту вартістю 665 000 грн. А все тому, що напередодні УКБ розірвало договір з фірмою-підрядником. 

Гімназія № 11. Укриття облаштовують шляхом реконструкції колишнього тиру. Завершити роботи планували ще в лютому 2026 року, згодом термін перенесли на кінець серпня. Станом на вересень готовність об’єкту наближається до завершення. Підрядником є ТОВ «Добробуд-Інвест», якому уже фактично виплатили майже 16 млн грн.

Гімназія № 25. Будівництво нового укриття за 44 млн грн розпочали в січні 2025 року. Попри перенесення дедлайну на 31 серпня 2026 року, укриття готове на 85%. Роботи також виконує ТОВ «Добробуд-Інвест», якому з бюджету вже перерахували 47 млн грн.

Як будуть укриття в інших містах та громадах

При цьому громади в Україні, та власне і на Полтавщини мають швидкий та успішний досвід будівництва чи реконструкції приміщень укриттів.

Великобудищанська громада – приклад із місцевої практики

У Веприцькому ліцеї використали наявне приміщення площею понад 900 м². Спочатку громада власними силами привела його до придатного стану, а потім залучила грантові кошти на комплексніше оновлення.

У 2022 році Великобудищанська сільська рада виділила кошти на облаштування укриття. Власними силами побілили стіни й стелю, згодом уклали плитку в коридорі.  У 2024 році громада отримала грант від DECIDE в сумі один мільйон 200 тисяч гривень. Згодом було дофінансування – ще 170 тисяч гривень. Тоді як громада виділила співфінансування – понад 915 тисяч гривень.

Під час наступного етапу ремонту заглибили підлогу приблизно на метр, облаштували навчальні зони, освітній хаб і кабінет медсестри, встановили меблі, облаштували туалети, зокрема для людей з інвалідністю, та похилий підіймач.

При цьому, не переривали навчальний процес. Довелося маневрувати між планами підрядників і розкладом уроків у разі тривоги.

Козельщина: укриття для 600 людей облаштували за 1,2 млн грн

У Козельщинському ліцеї на Полтавщині облаштували укриття, розраховане на 600 людей, за 1,2 млн грн. Роботи розпочали в травні 2023 року, а завершили приблизно 20 вересня того ж року.

Громада вирішила виконувати роботи власним коштом, щоб самостійно контролювати процес. За ці гроші відремонтували стіни й покриття, встановили вентиляцію та освітлення, облаштували санвузли й перенесли комунікації. Окремо понад 100 тис. грн витратили на стільниці, які використовують як столи та місця для сидіння.

Укриття має опалення, проточну воду та сучасні туалети. Воно дало змогу повернути учнів до очного навчання.

Олександрійська громада, Рівненщина — укриття за 4 місяці

Успішні кейси швидкого будівництва є в багатьох регіонах. Зокрема, в Олександрійській громаді Рівненської області за чотири місяці збудували з нуля протирадіаційне укриття на території ліцею. Його відкрили наприкінці лютого 2024 року.

Площа споруди становить 456 м², а місткість — понад 300 людей. Загальна вартість будівництва перевищила 23 млн грн. Із державного бюджету виділили 14,6 млн грн, з обласного — 6 млн грн, ще 2,5 млн грн спрямувала громада.

В укритті облаштували два входи, санвузли, систему вентиляції, протипожежний захист і систему оповіщення. Також передбачили запаси води, необхідні для перебування людей під час повітряних тривог.

У кожної школи свої правила: як організовують навчання під час тривог

Ще однією проблемою, яка впливає на організацію очного навчання в умовах війни, є відсутність єдиного алгоритму дій для шкіл під час повітряних тривог. Питання прозвучало під час 56-ї позачергової сесії Полтавської обласної ради 29 вересня 2026 року.

Голова постійної комісії облради з питань освіти, науки та культури Олексій Матюшенко розповів, що діти вже протягом місяця змушені навчатися в умовах регулярних повітряних тривог. За його словами, учні, зокрема ті, яких підвозять до шкіл із сільської місцевості, можуть годинами перебувати в укриттях, фактично втрачаючи час для повноцінного навчання.

При цьому підходи до організації освітнього процесу відрізняються залежно від конкретного закладу. Деякі школи намагаються продовжувати заняття та організовувати харчування безпосередньо в укриттях. В інших випадках навчальний процес фактично переривається до завершення тривоги. Аналогічна проблема виникає і під час дистанційного навчання: онлайн-уроки також можуть перериватися через сигнал повітряної тривоги.

На думку депутатів, не завжди зрозуміло, хто саме має визначати порядок дій у конкретній ситуації – керівник закладу освіти, місцевий орган управління освітою чи обласні структури.

Олексій Матюшенко запропонував розробити чіткі рекомендації на рівні профільного департаменту або Міністерства освіти і науки. За його словами, такий документ має визначати порядок організації занять під час тривалих тривог і перебування учнів в укриттях. Окремо він звернув увагу на ризики для якості підготовки школярів, зокрема тих, хто готується до складання НМТ.

Депутат Олег Діденко також зазначив, що в різних громадах проблему вирішують по-різному. Як приклад він навів ситуації, коли під час дистанційного навчання батьки письмово підтверджують, що дитина перебуває у безпечному місці, після чого вчитель може продовжувати онлайн-урок навіть під час тривоги. Водночас, за його словами, такий підхід не має єдиного нормативного врегулювання на рівні області.

Голова Полтавської обласної ради Олександр Біленький підтримав необхідність систематизувати ці правила. За його словами, громади та школи потребують централізованих рекомендацій від профільного департаменту обласної військової адміністрації. Без спільного алгоритму однакові ситуації в різних закладах можуть вирішуватися по-різному, що створює конфлікти між адміністраціями, педагогами та батьками.

Водночас тут виникає важлива правова колізія. Раніше Департамент освіти Полтавської міської ради пояснював, що організація освітнього процесу належить до повноважень самого закладу освіти, а законодавство визначає межі автономії шкіл. Тобто питання полягає не обов'язково у необхідності передати рішення від шкіл до органів влади, а в тому, щоб визначити чіткі правила безпеки, у межах яких кожен заклад зможе організовувати навчання.

Таку ситуацію підтверджує і освітня омбудсменка Надія Лещик, яка зауважує, що універсальних правил щодо організації освітнього процесу для всіх шкіл країни не існує – адже в різних регіонах та областях різна безпекова ситуація:

«Є лише єдиний алгоритм: лунає тривога – необхідно переміститися в укриття.Це нова реальність нового навчального року, але життя та здоров’я учасників освітнього процесу – найголовніша цінність. Організація освітнього процесу залежить від укриття закладу освіти. Якщо укриття велике, то це дає змогу організувати навчання, зокрема об'єднуючи класи чи паралелі. Також можливе очне навчання лише для початкової школи, а для інших класів – змішане та дистанційне».

Таким чином, проблема має два виміри. З одного боку, школа повинна мати автономію для організації освітнього процесу. З іншого – базові правила поведінки під час повітряної тривоги та тривалого перебування в укритті мають бути зрозумілими й однаковими для всіх.

Потрібні також зрозумілі правила: коли урок припиняється, чи може він продовжуватися в укритті, як діяти під час тривалої небезпеки, як організовувати харчування та як компенсувати навчальний час, втрачений через загрози.

Втрата навчального часу та результати НМТ: чи є зв’язок

Саме відсутність узгодженого алгоритму перетворює повітряну тривогу не лише на питання фізичної безпеки, а й на фактор нерівності між школами та громадами: діти в різних закладах можуть отримувати різний за тривалістю та організацією освітній процес залежно від локальних рішень адміністрації.

І як наслідок, Полтавська громада котрий рік поспіль посідає найнижчі сходинки у рейтингу обласних центрів України за результатами НМТ 2026 року, який складено Інформаційним освітнім ресурсом «Освіта.ua».

У якості вихідних даних для укладання рейтингу використані результати НМТ, отримані випускниками шкіл у 2026 році. Випускники складали НМТ (українська мова, математика, історія України, предмет на вибір). 

Полтава цьогоріч в рейтингу посіла 21 місце з 22 обласних центрів. У 2025 році – Полтава була на 20 місці.

Якщо проаналізувати результати НМТ (а до 2022 року ЗНО), то обласний центр впевнено почав котитися до низу рейтингу з 2021 року, фактично з початку впровадження дистанційного навчання, спершу через коронавірус, а потім через повномасштабне вторгнення.

Водночас Полтавська область у 2026 році знаходиться на 11-му місці в рейтингу областей. Тобто обласний центр має значно гірші результати, ніж інші школи в інших громадах.

Про освітні втрати говорять і в МОН. За даними дослідження фонду savED, станом на осінь 2025 року, через тривоги діти у прифронтових та прикордонних регіонах втрачають у середньому 2-3 повних уроки щодня. Надія Лещик наголошує, питання компенсації освітніх втрат має порушуватися на державному рівні. Дослідження свідчать, що втрата однієї третини шкільного року зменшує майбутні зароблені доходи учнів на 3% та знижує ВВП країни у середньому на 1,5% на решту століття.

Виникають логічні питання, чому система освіти Полтави опинилася в кризі та хто має відповідати за її стан? Ще кілька років тому місцева освіта трималася на середньому рівні, однак після 2020 року ситуація почала погіршуватися. Одним із переломних моментів став перехід шкіл на дистанційне навчання через пандемію COVID-19. Складається враження, що освітяни, керівники навчальних закладів та міське управління освіти не змогли належним чином адаптуватися до нових умов і забезпечити належну якість навчального процесу.

Водночас освіта залишається однією з найбільш фінансово забезпечених сфер міського бюджету - це будівництво і ремонт укриттів, реконструкція харчоблоків і їдалень. Проте питання якості самого освітнього процесу, рівня знань школярів та ефективності навчання, схоже лишається відкритим.

Висновок

Водночас не можна стверджувати, що саме велика кількість повітряних тривог, тривале перебування учнів в укриттях або неможливість повноцінно продовжувати там навчання, безпосередньо спричинили низький результат Полтави в рейтингу. 

Однак факт залишається показовим: Полтава другий рік поспіль перебуває майже в самому кінці рейтингу обласних центрів за результатами НМТ. 

Тому низькі позиції Полтави варто розглядати не як доказ прямого зв’язку між повітряними тривогами та результатами НМТ, а як сигнал про необхідність комплексно оцінити організацію освітнього процесу в громаді. 

Російські обстріли вкотре доводять, що для ворога навчальні заклади також стають мішенями. Так, 15 жовтня у Полтаві внаслідок падіння ворожого безпілотника вибуховою хвилею вибило вікна в одній зі шкіл. На момент події всі діти перебували в укритті. 

Це нагадування про те, що небезпека стосується не лише військових об’єктів чи критичної інфраструктури: під загрозою опиняються місця, де навчаються діти та молодь. Саме тому облаштування укриттів у школах — це не формальність і не просто вимога безпеки, а необхідна умова. І поки укриття будують роками або відкладають завершення робіт, питання безпеки школярів залишається невирішеним.

Щодо підземних шкіл,  то їх будівництво фінансують із державного бюджету, однак наразі кошти передбачені лише для прифронтових областей. Тож Полтавщині варто зосередитися на облаштуванні вже наявних шкільних укриттів, щоб вони відповідали вимогам для безпечного перебування та навчання дітей.

Здійснено за підтримки програми «Сильніші разом: Медіа та Демократія», що реалізується Всесвітньою асоціацією видавців новин (WAN-IFRA) у партнерстві з Асоціацією «Незалежні регіональні видавці України» (АНРВУ) та Норвезькою асоціацією медіабізнесу (MBL) за підтримки Норвегії. Погляди авторів не обов’язково відображають офіційну позицію партнерів програми.

Автори: Анна Зарудська, Марина Левчук

• #школа
• #новини Полтави
• #освіта
• #укриття