«Є диванні патріоти, а є істинні сини України. Ми будемо бити ворога»: нагородили бійців 30-ї ОМБр із Полтавщини. ФОТО

1. >
2. Суспільство >
3. «Є диванні патріоти, а є істинні сини України. Ми будемо бити ворога»: нагородили бійців 30-ї ОМБр із Полтавщини. ФОТО

Фото Ольги Матвієнко

30 окрема механізована бригада імені князя Костянтина Острозького – визнана кращою серед частин Сухопутних військ України. Її бійців не тільки знають та поважають військовослужбовці в зоні проведення ООС, а й бояться російські найманці, проти яких захисники мужньо стоять на східному рубежі нашої держави.

Чимало військовослужбовців 30-ї бригади родом з Полтавської області. Ще із 2014 року полтавські волонтери взяли опіку над бійцями бригади і не полишають цю справу й сьогодні.

Мова не тільки про матеріальну допомогу, а й моральну підтримку бійців. Днями полтавці побували в пункті постійної дислокації 30 ОМБр у Новограді-Волинському із почесною місією – вручити бійцям відзнаки.

– У бригаді зараз служить дуже багато бійців із Полтавської області. І ще з 2014 року ми опікуємося підрозділами цієї бригади. Ми знаємо цих хлопців, їхній бойовий шлях. Допомагаємо не тільки матеріально, а й намагаємося підтримати. Тож разом із командиром бригади ми визначаємо списки, які подаємо в обласну раду, для нагородження кращих із кращих, – розповіла Наталія Костіна, волонтерка.

– Ми привезли відзнаки Полтавської обласної ради «За вірність народу України». Це чи не єдина в Україні подібна відзнака і ми раді, що таким чином можемо підтримати наших захисників. Нагороджувати ми можемо лише бійців із Полтавської області., – зазначив Сергій Соловей, депутат Полтавської обласної ради.

Сергій Соловей і волонтерка Наталія Костіна говорять, що частину нагород шістьом бійцям вручили ще на передовій у квітні. І ось зараз нагороди нарешті наздогнали ще 18 військовослужбовців у Новограді-Волинському.

Вручення відбулося на території Новоград-Волинського полігону. Отож відзнаку «за вірність народу України» ІІ ступеню отримали:

Андрій Прохоровський
Олександр Король
Геннадій Лєбєдєв
Андрій Кроітора
Віктор Радченко
Руслан Бахнарь
Олександр Медяник
Артем Богомолов
Сергій Сидоренко
Юрій Малорошвило
Михайло Ковпак
Ігор Кіяш
Віталій Швед
Анатолій Вівсяник
Олександр Глобенко
Олексій Кожухов
В’ячеслав Залізняк
Віталій Зябкін

Урочистості, які по суті відбулися в неформальній обстановці, тривали недовго. Адже зараз хлопці мають чимало роботи – щодня на полігоні відбуваються тренування. А вже за кілька тижнів підрозділи бригади займуть позиції на передовій у Донецькій чи Луганській областях. Як зізналися самі військовослужбовці, на повернення чекають з нетерпінням:

– Дуже чекаємо на повернення в зону проведення ООС. Це наша друга родина і там простіше. Знаходитися вдома важче, адже там, на жаль, немає розуміння, що відбувається, – говорить Віталій.

Хлопець родом із Решетилівки. У 30-й бригаді служить із 18 років, ось уже 8 років, чотири із яких – в умовах війни.

– У 18 років підписав контракт зі злості, коли мені відмовили у вступі до військового вишу, тож вирішив добитися свого іншим шляхом. Коли розпочалася війна, жодного сумніву не мав, що повинен робити, – запевняє Віталій.

Його побратим Юрій із Миргорода пояснює:

– Є диванні патріоти, а є істинні сини України. Хай собі сидять на дивані з пивком, а ми будемо займатися своїм і бити ворога.

І військовослужбовці докладають зусиль, щоб не просто тримати оборону, а робити це з мінімальними втратами. Тож за останній рік їхній батальйон не зазнав жодної бойової втрати. Про це говорять із гордістю.

– Мої бійці налаштовані дуже позитивно, хочуть швидше повернутися в зону проведення ООС. Ми будемо продовжувати боротьбу, адже та територія, яка зараз є нашою, – повинна залишитися нашою. У цьому в нас немає сумнівів, – говорить підполковник Іван Гараз, командир 30 ОМБр.

Наталія Костіна зазначає, що й надалі допомагатимуть бригаді. Із 2014 року справи із забезпеченням армії в Україні покращилися, порівняно із 2014 роком. Раніше потреби були не тільки в екіпіруванні, технічних засобах, а й у елементарних речах побуту та їжі. Тоді на Схід відвозили все – від картоплі до шкарпеток. Зараз продукти відвозять радше як гостинці, згадку про дім, на знак уваги та підтримки – галушки, пиріжки. Проте час від часу потреби виникають. Основне, що відправляють зараз – дроти та генератори, побутову техніку, мішки, плівку та скоби для облаштування позицій та укріплення оборонних споруд, запчастини до автомобілів, прилади нічного бачення та інші засоби спостереження, маскувальні сітки.

– Ми не просто допомагаємо бійцям, а показуємо, що народ України з його захисниками, – наголошує Наталія Костіна.

Читайте також: Полтавська вода поїхала на Схід до бійців. ФОТО

Автор: Ольга Матвієнко

• #30 ОМБр
• #Новоград-Волинський
• #відзнака