Приєднання до міст обласного значення – переваги, труднощі й ситуація на Полтавщині
В Україні створено вже 25 територіальних громад з адміністративними центрами в містах обласного значення. Це міста обласного значення, де вже завершено процедуру приєднання суміжних територіальних громад. Серед них три обласних центри – Тернопіль, Житомир та Вінниця. Близько 10 таких громад – в процесі формування.
Законодавчий аспект
Людмила Даменцова, експерт АМУ з розробки законодавства та управління ресурсами органів місцевого самоврядування розповіла про стан і перспективи приєднання сільських і селищних територіальних громад до громад міст обласного значення в цілому по Україні.
– Усі ми дуже довго чекали на закон щодо добровільного приєднання територіальних громад до міст обласного значення, оскільки ще в 2015 році в нас було близько 27 громад, які утворилися з адміністративними центрами в таких містах. Але Центральна виборча комісія не призначала на той момент вибори. Саме тому Асоціації міст України спільно з комітетом Верховної Ради довелося розробляти законопроект, який передбачав таку можливість для міст обласного значення. Таким чином їх прирівняли до спроможних територіальних громад і була надана можливість сільським, селищним територіальним громадам приєднуватися до них, – розповіла Людмила Даменцова.
4 травня Президент України Петро Порошенко підписав Закон щодо добровільного приєднання територіальних громад до міст обласного значення.
Асоціація міст України розробила відповідний посібник, в якому розписано процедуру такого приєднання.
– 73 міста обласного значення взагалі обмежені перспективними планами. Тобто вони фактично не можуть завершити процедуру приєднання до себе суміжних громад, – розповідає про проблеми Людмила Даменцова. – На жаль, із самого початку реформи перспективні плани вже підлаштовувалися під факт створення ОТГ. Довкола міст обласного значення утворюються ОТГ. Тобто ті громади, які фактично мали приєднатися до міст обласного значення, які мають навіть спільну транспортну інфраструктуру, люди працюють у місті, отримують медичні послуги в місті, діти їздять в школу в місто, але біля самого міста сформовані територіальні громади лише з тією метою, щоб тільки це село чи селище не увійшло до складу міста. Як наслідок, міста віддають кошти на реверс, а утворені довкола них громади є дотаційними.
Читайте також: На Полтавщині розмірковують про створення ще однієї ОТГ
Ситуація на Полтавщині з приєднанням до міст обласного значення
У Полтавській області шість міст обласного значення – Кременчук, Лубни, Миргород, Гадяч, Горішні Плавні, Полтава. І лише до одного з них – Гадяча, приєдналася суміжна територіальна громада – Біленченківська сільська рада. Щодо інших – процес приєднання розвивається по-різному.
– Нині тривають консультації між сільськими громадами, що суміжні з містом Горішні Плавні, та міською радою – розповідає Олександр Полупан, консультант з правових питань проекту ПУЛЬС Полтавського регіонального відділення Асоціації міст України. – У сільських радах, що суміжні з Миргородом, відбулися громадські слухання і зараз громадам залишилося обдумати та ухвалити остаточне рішення.
Досить складна ситуація склалася в Лубнах, оскільки Засульська об’єднана територіальна громада, яка є однією з найбільших сільських ОТГ в Україні (майже 17 тис населення – прим. авт.) створена з населених пунктів, що межують з містом Лубни, тому на сьогодні ситуація там не визначена, оскільки місту, практично немає з ким об’єднуватися.
У Полтавському та Кременчуцькому районах створено по 5 ОТГ.
– Наразі ні Кременчук, ні Полтава ще не знайшли спільних інтересів, із громадами населених пунктів, що розташовані довкола них, які б сприяли створенню територіальних громад з центрами в містах обласного значення, – додав Олександр Полупан.
Читайте також: Чи з’явиться на Полтавщині ще одна об’єднана громада – в Оржиці розмірковують про створення ОТГ
Переваги приєднання громад до міст обласного значення
– Користуватися інфраструктурою міста;
– Громади обласного значення мають потужніші бюджети;
– Збільшення фінансових ресурсів та можливість залучити інвестора;
– Створення нових робочих місць.
Проблеми, з якими стикаються міста обласного значення, які приєднали до себе суміжні території
– Відсутні чіткі критерії розподілу додаткової дотації на здійснення розподілу переданих державою видатків з утримання закладів освіти, охорони здоров’я та коштів державного дорожнього фонду на дороги державного значення місцевого користування та комунальні дороги. Нині ці кошти розподіляються ОДА на власний розсуд, не враховуючи реальних потреб органів місцевого самоврядування, без визначення чітких критеріїв такого розподілу.
– Всі кошти державної субвенції ішли через обласні державні адміністрації: це і субвенція на футбольні поля, і на розвиток сільської медицини, інфраструктурна субвенція також проходить погодження через обласні державні адміністрації. Об’єднані територіальні громади повідомляли АМУ про те, що вони повністю залежні від ОДА. Ми зверталися і до Кабміну і до Мінрегіону аби були чітко визначені критерії розподілу таких коштів та усунена залежність ОМС від ОДА, – каже Даменцова.
– У міст обласного значення відсутні повноваження щодо реєстрації актів цивільного стану. Необхідно на законодавчому рівні надати такі повноваження (народження, реєстрація шлюбу, смерті). Це наблизить такі послуги до жителів приєднаних сільських, селищних громад та забезпечить повноцінне заведення у ЦНАПи.
– Дублюються повноваження у сфері соціального захисту (2 установи здійснюють однакову діяльність на одній території). Разом з тим, районні управління праці і соціального захисту населення не передають справи таким же міським управлінням. Питання потребує врегулювання на центральному рівні.
– Тому ми радимо містам обласного значення створювати в себе підрозділи ЦНАПів, які будуть знаходитися саме в тим селах та селищах, які приєдналися до міста, – додала Людмила Даменцова.
– Бюджети міст обласного значення, які приєднали територіальні громади у 2018 році, можуть не отримати субвенцію на формування інфраструктури ОТГ.
– У 2016 році для перших 159 громад створених у 2015 році, був 1 млрд грн субвенції на розвиток інфраструктури. Тобто, на кожного сільського жителя була 1,1 тис грн. Уже в 2018 році ми бачили що для 659 громад ця субвенція склала 1.9 млрд грн. А в цьому році маєм більше 800 об’єднаних громад та міста обласного значення, які приєднали суміжні території, а інфраструктурна субвенція разом з тим зменшується. Тому є загроза, що таку субвенцію для міст обласного значення можуть не дати на наступний рік. Адже закон «Про добровільне об’єднання територіальних громад» чітко визначає, що державна підтримка розподіляється саме між бюджетами ОТГ, – каже експерт АМУ. – Тобто ніде не зазначено, що приєднані територіальні громади можуть на це претендувати. Ми цю проблему озвучували і нас запевнили, що ці кошти будуть розподілені і на міста обласного значення, адже розпорядження готує Мінрегіон, а кошти субвенції на розвиток інфраструктури розподіляються залежно від площі територіальної громади та чисельності сільського населення. Та наразі можемо лише сподіватися.
Читайте також: Уряд визнав спроможними полтавські ОТГ
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь