Вчора
Ветеранки АТО відвідали штаб-квартиру НАТО в Брюсселі
11 березня 2019, 13:20 0
Російсько-українська війна ще триває, а ті, хто боронив незалежність нашої держави, повернувшись на мирні території, вчаться наново жити, борючись з посттравматичним синдромом. Таким був основний меседж представниць української делегації, які перебували з дипломатичною місією в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі з 27 лютого до 1 березня. Про візит до Бельгії «Колу» розповіла ветеранка АТО Майя Москвич.
Воювати з Росією потрібно не лише на фронті, а й вести проти неї також інформаційну боротьбу. І ветерани тут, як ніхто інший, змогли би відстоювати наші національні інтереси, адже вони бачили цю війну на власні очі й знають про неї не з чуток.
– Візит до Бельгії відбувався в межах проекту «Амбасадор – українська ветеранська дипломатія». Концепція ініціативи передбачає участь ветеранів війни з Росією в офіційних заходах за кордоном. Від України ініціатором проекту виступила Марія Берлінська (авторка й директорка фільму «Невидимий батальйон» – прим. авт.), у Брюсселі – Представництво України при НАТО. Ідея полягає в тому, щоб представляти Україну в світі мають ті, хто за неї воював, – розповідає учасниця делегації Майя Москвич.
До Бельгії полетіло шестеро дівчат, котрі пройшли війну добровольцями: Андріана Арехта, Дар’я Зубенко, Олена Білозерська, Майя Москвич, Галина Клемпоуз та Яна Зінкевич.
У Брюсселі їх приймало Представництво України при НАТО. Також учасниці делегації зустрілися в Бельгії з українською діаспорою.
28 лютого в штаб-квартирі НАТО показали стрічку «Невидимий Батальйон». У документальному фільмі йдеться про українських жінок, які добровільно пішли воювати в зону АТО, і які виклики поставила їм сучасна українська армія. Стрічка розповідає про те, що під час неоголошеної війни на Сході жінкам доводиться вести власну тиху боротьбу за право захищати свою країну.
За даними Головного управління персоналу штабу Збройних сил України, станом на кінець травня 2017 року в лавах армії було понад 23 тисячі жінок. Від початку російсько-української війни багато жінок виконували польові завдання як снайперки, розвідниці, лікарки, а за документами були швеями, кухарками тощо, законодавство забороняло їм обіймати керівні посади чи виконувати завдання на полі бою.
Перелік посад, на яких можуть працювати українки у війську, розширили офіційно лише в червні 2016 року.
У стрічці зібрані історії шести жінок, які з власної волі проміняли спокійне мирне життя на залпи «Градів» та холодні бліндажі. У фільмі також розповідають, наскільки тяжко адаптуватися після війни в мирному житті.
– Основною метою нашого візиту був показ документального фільму «Невидимий Батальйон» та безпосередньо донесення основних тез, що війна з Росією – не лише наша проблема, що за п’ять років війни в нашій армії відбулися суттєві зміни, що після повернення з війни воїни потребують серйозної реабілітації, і реальна підтримка важливіша за тисячу слів про стурбованість, – розповідає Майя Москвич.
Після перегляду стрічки в залі запанувала тиша, присутні були приголомшені побаченим.
«Те, що я побачив – вражає. Ця війна триває вже п’ять років, і, скажу відверто, про неї неможливо дізнатися на шпальтах європейських газет, наприклад, у Парижі. Там її просто немає», – цитата французького офіцера після перегляду фільму.
Але, як зазначає Майя Москвич, глядачів більше вразило те, що опісля до них зверталися дівчата, котрі ще хвилину тому були на екрані.
– Це дало ефект реальності. Війна – це не десь там, на Сході України, і не у фільмі. Люди, котрі захищали українську землю, були безпосередньо перед ними. Так, як говорить гасло нового бренду України у світі, – Ukraine now, – каже ветеранка АТО.
Примітним також було й те, що дівчата представляли не державу, а говорили самі від себе.
– Ми були живі й реальні. Це сприймалося, – резюмує Майя Москвич.
Делегатка зазначає, що оцінити результати місії повною мірою складно. Проте вона абсолютно впевнена: це було результативне нагадування Європі про те, що в Україні п’ятий рік триває війна. Під час неформального спілкування всі охочі могли поговорити з учасницями війни з Росією й поставити їм запитання.
– Так само й ми ставили прямі запитання. Це був дуже важливий обмін інформацією, без цензури. Хто знає, можливо, наші слова й потрапили в потрібні вуха, – каже делегатка.
Членство України в НАТО – не така близька, але можлива перспектива.
Стати частиною Північноатлантичного альянсу набагато складніше, ніж приєднатися до ЄС, резюмує ветеранка. Але НАТО зацікавлене в співпраці з Україною. Доказ цьому – те, що наша держава зараз отримує від альянсу за різними програмами найбільше допомогти серед країн, котрі не є членами організації.
– Проте не всі країни-члени НАТО по-дружньому ставляться до України. Румунія, наприклад, зараз блокує всі рішення, що стосуються нашої країни. Власне, сама Болгарія не завжди ухвалює рішення на користь нашої держави. Росія активно працює проти України в усіх організаціях, – розповідає Майя Москвич. – Зараз ми країна-партнер НАТО, а щодо членства – то насправді все залежить від нас.
Ветеранка зазначає, що в НАТО добре знають, що зараз відбувається в Україні, і не тільки про війну з Росією. Їх дуже тривожать суспільні настрої в нашій державі, зокрема й те, що стосується виборів Президента.
– Мене запитували, чи часом не оберуть українці мир будь-якою ціною. Вони бояться, що ми зробимо «відкат назад». У Брюсселі сприйняли як негативний сигнал те, що Конституційний Суд скасував закон, який передбачає кримінальну відповідальність за незаконне збагачення, – говорить учасниця дипломатичної місії. – НАТО – серйозна організація, і вони хотіли би зі сторони України також бачити серйозність.
Учасниці проекту «Амбасадор» сподіваються на співпрацю представниками Північноатлантичного альянсу в майбутньому.
Як зазначає Майя Москвич, спеціального представника Генерального секретаря НАТО у програмі «Жінки, мир і безпека» Клер Хатчинсон цікавить співпраця в галузі досліджень ПТСР у жінок. Свою готовність до співпраці висловив також представник України при НАТО, посол Вадим Пристайко.
Власне, ця поїздка змінила уявлення самих ветеранок про організацію Північноатлантичного договору. Якщо раніше курс на НАТО вони сприймали просто як політичне гасло, то тепер з’явилося розуміння, наскільки важливе приєднання України до Альянсу.
– Вони надзвичайно потужні, і знають, що Путін їх ніколи не зачепить. Він лише показує свою силу на слабших, – каже Майя Москвич. – Враховуючи те, що Росія в найближчі століття не перетвориться на океан, НАТО може стати для нас єдиним виходом із ситуації, коли Росія постійно загрожує нашій державності. Замість одвічної боротьби й війни ми можемо обрати приєднання до НАТО, і після цього все, що зможе робити Путін чи його наступник з Україною, – це брязкати своїми боєголовками за межами нашого кордону. Ця поїздка дала мені надію. Надію на справжній мир і безпеку в Україні. І ми можемо цього досягнути!
Матеріал підготовлено в межах проекту «Гендерно чутливий простір сучасної журналістики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром Волині за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews
Читайте також: Полтавка – про свою книгу «Дівчата зрізають коси»: «Існує прірва між жінкою-військовим і суспільством»
Ви можете закинути будь-яку суму на тістечко редакції
Клік по кнопці відкриє форму пожертвування LiqPay
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь