Cьогодні
Сексизм по-полтавськи: каструлі на подарунок, вульгарні фото та об’єктивізація
14 квітня 2020, 08:40 0
Сексизм у публічних виступах та дописах у соцмережах українських політиків, на жаль, не рідкість. Практично кожен Президент України, так чи інакше, опинявся в епіцентрі скандалу саме через сексистські висловлювання.
Тут можна згадати і Володимира Зеленського з його промовою в Парижі, де він назвав жінок «туристичним брендом», і його попередника Петра Порошенка, коли він під час пресконференції запросив журналістку на репортаж і заявив: «Основна позиція, дорогенька моя, ми маємо змінити з вами країну». Так Петро Порошенко отримав «свій» флешмоб #ятобінедорогенька, а Зеленський – #янетуристичнийбренд.
Пригадаймо й Віктора Януковича, який під час виступу на економічному форумі в Давосі заявив: «Для того щоб увімкнути Україну, я хочу сказати, досить того, щоб подивитися на неї власними очами тоді, коли почнуть квітнути каштани в Києві, і коли почнеться тепло і в містах українських почнуть роздягатися жінки, побачити таку красу – це чудово».
А з вуст народних депутатів, котрі мали би бути взірцями політкоректності, за всі каденції злетіло чимало сексистських висловлювань, які лише закріплювали гендерні стереотипи.
Зі «свіжого» – пост у соцмережі Олександра Дубінського, який виставив фото з підписом «Выбираем помощниц. Прошу ниже 175 см не беспокоить».
А Геннадій Кернес, міський голова Харкова, запрошуючи до виступу депутатку Марію Мезенцеву, заявив: «Мы предоставляем слово Марии Мезенцевой, но она хоче подякувати, та і все. Ну шо ты прическу не сделала, ничего не сделала…».
«Прославився» і Максим Бужанський, нардеп від «Слуги народу», який назвав журналістку «тупою вівцею».
Також неймовірного розголосу набув допис у соцмережі Владислава Марченка, заступника голови Запорізької облради, який до того ж є уповноваженим з питань забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків, про те, як має одягатися й поводитися жінка: «Багато в Інтернеті, навіть серед моїх знайомих, жінок, які публікують власні фото у купальниках, мінісукнях і спідній білизні. Найцікавіше, що водночас кожна думає, що має високу вартість і до неї мають ставитися як до Королеви. Але який вигляд має справжня Королева? Королева завжди закрита одягом від сторонніх очей».
У відповідь на допис посадовця українки запустили флешмоб #забулазапитатьумарченка. На знак протесту учасниці акції публікували власні фото в бікіні, відкритому вбранні, мініспідницях чи шортах із відповідним тегом.
А що на Полтавщині?
Полтавський політикум теж не вибивається з загальнонаціональної тенденції – і місцеві політики, і чиновники часто вживають сексистські висловлювання на адресу колег-жінок та журналісток.
Яскравий приклад сексизму по-полтавськи – ексголова міської ради Олександр Мамай, у якого жодна сесія не проходила без сексистських перлів. На засіданнях він неодноразово дозволяв собі прокоментувати сукню, зачіску й талію жінок-колег.
А в Полтавській облраді під час засідання конкурсної комісії на заміщення посади керівника Полтавського краєзнавчого музею один із учасників сказав, що варто звертати увагу й на стать кандидатів. Щодо кандидатури Оксани Коваленко, кандидатки історичних наук, дуже фахової та авторитетної полтавської дослідниці, він відзначив: «Ото свою дитину виховає і років у 45-60 хай береться». До слова: перемогу в конкурсі здобув кандидат-чоловік. Про це розповідає соціологиня Олена Стрельник у своєму блозі.
А конкурс краси «Красуня Полтави» став цитаделлю сексизму. Варто згадати лише номінації цього конкурсу: «Міс Розкішні перса», «Міс Незрівняні ніжки» і апогей – «Міс-супернімфетка». На жаль, ні самі учасниці, ні члени журі не бачать, у чому проблема й що не так з номінаціями.
Ну, і вишенька на торті – каструлі. Саме такий подарунок вручили переможницям конкурсу «Успішна жінка Карлівщини» минулого року. Тобто в конкурсі, мета якого – «підвищення суспільно-політичної активності жінок та їхнього соціального статусу, підтримка та відзначення жінок, які плідно працюють у різних сферах господарського, суспільно-політичного, духовного й громадського життя району», нагороджують подарунком, який вказує на стереотипне сприйняття їхньої ролі у суспільстві. Звісно, чим же іще підкреслити успішність жінки, як не набором емальованих каструль? А чи можна уявити, що таке кухонне приладдя подарували чоловікам?
У своїй статті ми розпитали полтавських депутаток і чиновниць, чи доводилося їм стикатись із сексизмом та про їхні методи боротьби із ним.
Як представлені жінки у владі Полтави та Полтавщини
Згідно з дослідженням Альони Гончаренко, директорки ГО «Полтавська платформа», «Жінки у владі Полтави та Полтавської області», на Полтавщині мешкає 54% жінок та 46% чоловіків. Загалом – 1,4 мільйона осіб.
Попри те, що жінок більше за складом населення, у Полтавській обласній раді нинішнього скликання із 84 депутатів лише 10% – жінки. У Полтавській міській раді з 42 обранців жінок – 14%.
Водночас із 6 заступників міського голови Полтави лише 2 жінки. У Полтавській обласній раді заступники голови – лише чоловіки.
Крім того, у Полтавській міській раді жодна жінка не очолює постійних комісій. У Полтавській облраді лише комісії з питань медицини та регламенту очолюють депутатки, а от в комісії з питань бюджету лише одна депутатка. У комісії з питань паливно-енергетичного комплексу та використання надр – жодної.
Щодо нинішнього складу Верховної Ради, від Полтавщини пройшли 2 жінки – Анастасія Ляшенко з Лубен та полтавка Марина Бардіна. Знаково, що саме Марина Бардіна стала головою підкомітету з питань дотримання Україною міжнародних зобов’язань у сфері захисту прав людини та гендерної політики.
Із якими проявами сексизму стикалися полтавські депутатки
Тетяна Паутова, депутатка Полтавської міської ради 7-го скликання, яка отримала мандат лише в лютому 2019 року, увійшла в раду замість колеги, який склав повноваження через хворобу. А вже в жовтні вона вирішила вийти зі складу фракції «БПП Солідарність», після чого їй почали надходити погрози. Крім того, у місті з’явилися провокативні листівки з напівоголеним жіночим тілом, до якого домалювали обличчя Тетяни Паутової, вказали її номер телефону та закликали дзвонити на нього або писати у Viber, Telegram та WhatsApp негайно.
Депутатка розповідає, що в роботі їй рідко доводилося стикатися з дискримінацією через стать:
– Коли я прийшла в Полтавську міську раду, у мене вже була певна репутація як спеціалістки в сфері місцевого самоврядування. Тому не дискримінують, а, навпаки, ще й поради запитують. Щодо того, чи складно було пробитися у владу, скажу, що шлях угору, у принципі, легким не буває. Мені допомагала професія – я завжди вкладалась у неї. На сьогодні маю 14 років стажу, певну фаховість і власну позицію, яку не боюся відстоювати. Як на мене, найкраща запорука від гендерної дискримінації – професійність.
Водночас Тетяна Паутова додає, що свого часу відмовилася від улюбленої роботи через тиск рідних:
– Колись однією з причин зміни роботи були саме слова: «Що це за робота для жінки? Повертаєшся вночі, ще й з паперами». Хоча робота мені подобалась. Пізніше, коли я опинилася в абсолютно некомфортній для себе ролі домогосподарки, то зрозуміла, що проти себе йти не можна. Тому зараз ніхто не переконає мене відмовитися від власної мети.
Депутатка також зазначила, що важливо розуміти всю відповідальність, яку ти береш на себе, ідучи в політику.
– До посад та участі в політиці треба бути психологічно готовою, адже трапляється так, що жінки дуже хочуть владу/посаду, а потім – сльози: «Уступіть мені – я жінка». Багато хто думає, що посада чи депутатська діяльність – це суцільне перерізання червоних стрічок, килимові доріжки і вдячні доброзичливі люди навколо. У реальності – це динамічна й складна робота 24/7. Люди приходять до тебе з проблемами. І ти мусиш, маєш їм допомогти. Щодо політики – то її культура в Україні не досить висока, стикатись доводиться з різним. Подекуди не гребують нічим – достатньо згадати історію щодо мого осіннього виходу в позафракційний статус. Страхів у мене не було ніколи. Я обирала професію (Тетяна Паутова – кандидатка наук з державного управління, працює заступницею керівника апарату – керуючою справами Полтавської облради, – ред.) свідомо, розуміла, який графік життя, які виклики мене очікують. Вважаю, що взаємини в родині, між друзями передбачають прийняття, взаємоповагу та взаєморозуміння, а не принесення жертв.
Про сексизм та об’єктивацію не з чуток знає і Оксана Піддубна, депутатка Кременчуцької міської ради. Регулярно в місцевих ЗМІ виходять публікації про неї, де оцінюють не її депутатську діяльність та фаховість, а передусім – зовнішній вигляд, одяг та манікюр. Журналісти одного з видань навіть не гребують прізвиськами і нерідко в своїх публікаціях називають Піддубну «депутаткою-лялькою».
Зі схожими проблемами зіткнулася й Оксана Деркач, екссекретар Полтавської міської ради. Полтавським ЗМІ на електронну пошту також надходили листи з фотографіями інтимного характеру, де «дофотошоплювали» обличчя посадовиці.
Про прояви сексизму та дискримінації, з якими їй довелося зіткнутися, розповіла Марина Бардіна, народна депутатка України:
– Звичайно, стикалася з проявами сексизму. Ця дискримінація лишається непомітною для низки людей, які не досліджували це питання. Наприклад, деякі мажоритарниці. Я їх запитувала, чи відчувають упередження щодо себе як жінки. Вони кажуть: «Ні, нас нормально сприймають». У фейсбуці тільки пишуть, що моє місце на кухні, а не бути в політиці. Оце той момент, коли починається дискримінація. Або коли ти на засіданні, наприклад, піднімаєш руку, поруч з тобою сидять двоє чоловіків. То запитують одного, потім іншого, який сидить після тебе, і тобі доводиться трясти рукою сильніше, щоб тебе побачили. Це те, що зі мною реально траплялося. Як я вирішую такі ситуації: прошу публічно звернути увагу на це, або якщо маю нагоду піти десь на ефір, то завжди говорю про права жінок. Якщо до мене звертаються «народний депутат», я кажу, що мене вчили в школі, що таке чоловічий, жіночий, середній рід, що жіноча стать – це депутатка, а депутат – це він.
Марина Бардіна додає, що також стикається і з ейджизмом – дискримінацією за віком.
То чи все так погано: що вже зробили, щоб жінки мали рівні можливості
Попри те, що сексизим і гендерна дискримінація в наших реаліях, на жаль, – буденне явище, і багато хто навіть не розуміє, чим це загрожує, варто відзначити, що не все так погано.
Навіть про те, що суспільство не готове миритися з проявами сексизму, свідчать чисельні флешмоби у соцмережах як реакція на недоречні висловлювання політиків.
Позитивні зрушення й певні напрацювання нарешті є і в Полтавській міській раді.
25 лютого в Полтаві відбулося робоче засідання Секції з забезпечення рівних прав та можливостей чоловіків і жінок Асоціації міст України.
Тетяна Юрченко, заступниця міського голови, яка й була ініціаторкою проведення засідання, зауважила, що для Полтави це – визначна подія, аналогів якій ще не було:
– Зараз ідея рівності прав і можливостей чоловіків та жінок закріплена на державному рівні, але такі засідання презентують не лише загальну обізнаність у цьому питанні, а й його практичне вивчення, напрацювання низки думок, ідей, рішень, що дадуть змогу нівелювати гендерні стереотипи на всіх рівнях влади. Також ми плануємо провести влітку тематичний форум, що стосуватиметься питань гендерної рівності, адже світові та вже національні практики доводять, що роль жінки у громадсько-політичному житті чи в будь-яких інших сферах дуже важлива.
За словами Тетяни Юрченко, в Україні близько 24 мільйонів працездатних осіб, із яких 16 мільйонів жінок та 8 чоловіків. Лише половина жінок на сьогодні забезпечена роботою. Тому нині напрацьовують механізм, щоб цей показник змінювати, адже жінки постійно доводять суспільству, що здатні показувати чудові результати та успішно реалізувати себе у різних галузях суспільно-політичного життя.
Щодо області, то, починаючи з 2015 року в регіоні впроваджували Програму з реалізації молодіжної політики, підтримки сім’ї, забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
Зокрема, в області вже три роки працює Кризовий центр для жінок, які опинилися в складних життєвих обставинах, зокрема й тих, хто постраждали від торгівлі людьми та насильства в сім’ї.
Крім того, нещодавно Олена Стрельник, наукова консультантка громадської організації «Бюро гендерних стратегій та бюджетування», докторка соціологічних наук, стала позаштатною радницею з гендерних питань голови Полтавської ОДА.
Зрушення відбуваються і на державному рівні, говорить Марина Бардіна. Напередодні Міжнародного дня жінок Міжфракційне об’єднання «Рівні можливості» та Програма розвитку ООН в Україні (ПРООН) презентували у Верховній Раді посібник «Гендерна рівність: міфи, факти та державна політика» для народних депутатів.
Та чи не найбільше зрушення в цьому напрямку – новий Виборчий кодекс, який нардепи ухвалили напередодні Нового року. Згідно з новими правилами, у кожній п’ятірці партійного виборчого списку має бути щонайменше двоє кандидатів кожної статі. Тобто гендерний мінімум для жінок і чоловіків становить 40%.
Таким чином, аби висунути виборчий список у Полтавську міську раду, кожній партії потрібно мати в команді мінімум 17 кандидаток. Для балотування в обласну раду партія має подати щонайменше 34 жінки у своєму списку.
Отже, уже восени на місцевих виборах очікується збільшення політичної активності жінок та паритетне представництво обох статей під час ухвалення важливих рішень.
Матеріал створили в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», що реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки Української медійної програми (Інтерньюз).
Авторка: Марина Левчук
Ви можете закинути будь-яку суму на тістечко редакції
Клік по кнопці відкриє форму пожертвування LiqPay
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь