Cьогодні
У Полтаві подружжя власними силами облаштовує парки та впроваджує роздільний збір сміття. ФОТО
14 листопада 2020, 08:00 0
Людмила і Серафім Теймуразян придбали будинок у мікрорайоні Івонченці у Полтаві 14 років тому і з того часу борються за те, щоб цей віддалений мікрорайон міста був затишним, зручним, а жителі екологічно свідомими.
Людмила нам провела екскурсію парком, розповіла історію його створення, поділилася планами про другий парк та зізналася, чому з чоловіком один одному на день народження дарують послуги екскаватора чи тротуарну плитку.
З чого все починалося
Людмила розповіла, що любов до природи їй прищеплював батько з самого малечку і саме він підтримав її ідею перетворити смітник і чагарники на затишне місце для жителів околиці:
– Коли я в дитинстві приносила додому зламані вербові котики, батько сварився і казав: «Ти хоч одне дерево посадила, навіщо ти ламаєш?» Тим самим він мене «закохав» у садівництво. Коли ми тут поселилися, на цьому місці були хащі: очерет, старі сухі верболози і смітник. Мене тягло сюди, я бачила чудову територію, де можна щось посадити. Берези я починала садити прямісінько серед очерету, але його потрібно було прибрати. Пам’ятаю, це був лютий місяць, снігу не було, очерет був сухий і я почала його вирубувати. Навесні очерет знову почав проростати. Ми спробували вивести його за допомогою спеціальних речовин, проте як не намагалися робити все обережно, разом з очеретом загинули і раніше висаджені дерева, – розповіла Людмила.
Проте така невдача не розчарувала жінку, а навпаки додала рішучості. І вона разом з батьком Федором Васильовичем знову висадила молоденькі дерева. Нині їм близько десяти років. Це берези, осики, вільхи, ліщина, катальпи, горобина, клени, дуб пірамідальний та багато іншого. Нині в планах у Людмили створити на цій території міні ботанічний сад – висадити екзотичні рослини. Говорить, що мрія про це в неї виникла після відвідування столичного ботанічного саду і вона вирішила, що якщо не може працювати в ботсаду, то потрібно його перенести додому.
Людмила вже обрала на комунальному підприємстві дерева та кущі, які хоче висадити вже цієї осені. Жінка готова придбати їх за власні кошти. Біля кожного дерева планує встановити спеціальну табличку з назвою рослини, щоб навчати дітей.
Загалом, робота над благоустроєм цього парку – виключно заслуга родини Теймуразян, проте місце вже давно полюбилося дітлахам, що живуть неподалік.
Другий парк
Майже з того часу, як родина Теймуразян оселилася в Івонченцях, вона мріяла про опорядження території навпроти свого двору. Ця ділянка теж була дуже захаращена, на горбах із землі і асфальту ріс високий очерет. Місцеві старожили розповіли, що років тридцять тому сюди вивозили промислове та будівельне сміття.
22 квітня цього року, в День захисту землі сталося велике лихо – хтось невідомий підпалив суху рослинність. Був сильний вітер і очерети та живі верболози вигоріли вщент. Після того як пожежники загасили вогонь, виявилося, що на пожарищі безліч сміття, зокрема, скляних пляшок.
Першого травня, на цьогорічний день народження Серафіма, Людмила зробила йому незвичайний подарунок – замовила трактор, який вирівняв цю територію, загорнувши землею більше половини сміття. За цю роботу вона заплатила понад 2,5 тис. грн.
– Коли працював трактор люди приїздили з усіх Івонченців подивитися на це, бо думали, що це місцева влада виділила техніку. Коли ми сказали, що це за наш кошт, сусідка Алла дала певну суму коштів. Після того, як територію розрівняли, виявилося що там дуже багато каміння і знову ж таки не все сміття вдалося загорнути землею. Наші сусіди, подружня пара екологів Аня та Влад, побачивши це сміття, запропонували його зібрати. Ми дали клич в соцмережі про «толоку» і до нас долучилися інші мешканці мікрорайону. Загалом того дня, 10 травня, на прибирання прийшло понад два десятки осіб. Приходили цілими сім’ями і дітки теж активно брали участь у збиранні скла, металу та змішаного сміття. Ми відразу вирішили, що не просто збиратимемо сміття, а й сортуватимемо його, щоб відправити на подальшу переробку.
Загалом вдалося зібрати 30 мішків скла, які важили близько тонни. Допомогу у вивезенні склобою на пункт прийому вторсировини надав екоактивіст Сергій Антоненко. Змішане сміття було викинуто на сміттєвоз.
Щоб закласти парк і він виглядав естетично, потрібна була земля. Пощастило, бо подружжя Лариса та Анатолій віддали безкоштовно суглинок та глину, які лишилися в них після будівництва погребу. Це було 8 КАМАЗів. Родині Теймуразян навіть не довелося витрачатися на транспортні послуги, але витрати по розгортанню привезеного ґрунту в розмірі 700 грн. довелося оплатити самостійно. Також допомогла і районна рада, організувавши доставку двох КРАЗів землі.
Спершу Серафім скептично ставився до ідеї побудови другого парку, але після того, як йому зробили подарунок на день народження у вигляді послуг трактора та небайдужі мешканці допомогли зібрати сміття, він побачив, що люди готові щось змінювати і почав малювати проєкт майбутнього парку. Зараз на розрівняній ділянці заклали дві клумби та доріжки. Це була вже ініціатива Серафіма. Закладення другого парку відбулося 17 жовтня. Допомогти прийшли лише троє чоловіків Віктор, Павло та Андрій, але разом їм вдалося виконати чималий об’єм робіт.
Бордюри та цемент для влаштування клумб Серафім придбав сам. А на щебінь та гранвідсів кошти збирали, розмістивши оголошення в групі «Люблю Івонченці» у «Вайбері». Потрібно було 2,5 тис.грн, а зібрали навіть більше і придбали саджанці ялівцю Козацького та туї Смарагд.
Богдан Дмитренко з сусіднього села, який займається вирощуванням троянд, побачивши допис про закладення парку у соцмережі, надав квіти з величезною знижкою, привіз їх сам та ще й подарував пару.
Сміттєве питання
Одним з найболючіших проблем для цієї околиці є сміття. Івонченці вже понад 30 років приєднані до Полтави, проте ті блага цивілізації, які вже звичні для більшості містян, для мешканців цього мікрорайону лишаються недоступними. Йдеться про збір сміття. Тут досі немає сміттєвих баків, вже не говорячи про ємності для роздільного збору.
– Ми – це місто, і як платники податків маємо такі ж права як і жителі вулиць Соборності чи Стрітенської. І для мене було дуже неприємним, що ми вже так давно є частиною міста, а в Івонченцях навіть сміттєвоза не було і люди викидали сміття, куди заманеться. Лише в 2008 році після чисельних звернень до місцевої влади в мікрорайоні почав їздити сміттєвоз, який і збирає сміття.
Людмила говорить, що баки для роздільного збору сміття є необхідністю. У березні 2019 року вона з родиною організували громадські збори, щоб обговорити це питання, проте прийшло дуже мало людей. Та після цього вони не опустили руки, а продовжили боротися. Писали чисельні звернення на посадовців з Управління ЖКГ, але й це результату не дало, так само як і прийом в Олексія Чепурка, заступника міського голови.
І поки міська влада нічого не робить в цьому напрямку, вирішили боротися за екологію власними силами. Спершу хотіли об’єднатися громадою і власноруч виготовити клітки для збору пластику, але на початку липня, до Всесвітнього дня без поліетилену Людмила разом з настоятелем Свято-Михайлівського храму міста Полтави Харківсько-Полтавської єпархії Православної Церкви України протоієреєм Олександром Гораєм організували екопросвітницький захід, на який запросили Ірину Пісоцьку, підприємицю, що займається прийманням вторсировини. Саме вона пояснила, що та де можна здавати на переробку, а головне посприяла тому, щоб на початку вересня у мікрорайоні встановили 5 кліток для збору пластику. Клітки надав підприємець, він же і вивозить відсортовану сировину на пункт прийому. По факту, він нічого не заробляє, виручені кошти покривають лише транспортні витрати, але, як говорить Людмила, головне – це вклад в чисте довкілля. Разом з сином вона наклеїла на клітки для пластику інформацію щодо того, що туди можна кидати, а що ні.
– Цих кліток мало, але для Івонченців – це величезний прогрес, – наголошує активістка.
Також після проведення перемовин з власниками продуктових магазинів в мікрорайоні в середині жовтня Людмила разом з сином встановила в чотирьох магазинах ємності для збору відпрацьованих батарейок. При цьому вона взяла на себе зобов’язання забирати наповнені контейнери та здавати батарейки до міського Екобуса. Трішки пізніше протоієреєм Олександром Гораєм в Свято-Михайлівського храмі міста Полтава також було встановлено ємність для збору відпрацьованих батарейок.
Плани на майбутнє
Людмила говорить, що хоч по документах, ці дві ділянки не мають статусу парків, проте те, що тут зникли чагарники і сміття – це вже добра справа:
– Для нас в пріоритеті більше духовна складова, ніж матеріальна. Я краще не куплю собі обновку, але бачитиму перед двором таку красу. Я наголошую, що це землі комунальної власності і це ми робимо не для себе, а для всієї громади.
Активістка говорить, що підтримка громади надихає робити більше і продовжувати в цьому ж напрямку. В планах подання на участь у конкурсі проєктів та залучення краудфандингу для збору коштів, щоб облаштувати поряд спортивний майданчик з тренажерами.
Попередньо, подружжя вже підрахувало, що на проведення земляних робіт (розрівнювання території), облаштування лавок та укладення тротуарної плитки потрібно не менше 50 тисяч гривень. Ця сума виключно на матеріали, адже практично всі роботи планують виконувати власноруч, але фінансову частину самостійно не осилять, тому просять про допомогу. Важлива будь-яка сума, навіть 5 чи 10 грн.
5363542011629475 (ПриватБанк) на Теймуразяна Серафіма Олександровича
Читайте також: Розпочався Всеукраїнський марафон у підтримку екоініціативи школяра з Полтавщини
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь