Студентські гуртожитки Полтави: як живуть у політехніці та отримують субсидії. ФОТО

06 серпня 2021, 16:00 0

Як живуть ті, хто вчаться в університеті «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», на чому заклад навчився заощаджувати, покращивши умови, а що потребує поліпшення, що таке субсидії для студентів? Про це та інше дізнаєтесь із матеріалу з серії публікацій про умови проживання в гуртожитках для студентів, нині репортаж із Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка».

Про візит ми повідомили заздалегідь, тож нас чекали, адже треба було узгодити графіки – сезон відпусток у виші. Журналістку зустрічають працівники медіа-центру вишу та керівник студентського містечка Андрій Поставний.Студентське містечко розташоване традиційно неподалік від навчальних корпусів, на Першотравневому проспекті.

Тут тихо й багато зелені, нині канікули, тож лише вступники несуть документи чи йдуть на консультації до вишу. А ще долинають звуки відпочивальників з міського парку «Перемога».

– І студенти нашого університету також часто гуляють там (показує на парк), адже в цьому районі чисте повітря, немає виробничих підприємств, – розповідає керівниця медіа-центру Ольга Ружицька.

Додає, що поблизу університету та біля гуртожитків, парку фахівці робили заміри повітря, то воно чистіше, ніж багато де в Полтаві.

Студмістечко обрамлює стара огорожа, нині вона вкрита сіткою, адже її збираються ремонтувати та реставрувати, пояснюють.

– Тут нерідко гуляють і діти, і мами, тата з дітками, тож малі так і норовлять почепитись, обпертись на паркан, то ми зробили попереджувальні написи та повісили сітку, аби було видно, що йде ремонт, огорожа похилилась, і щоб люди розуміли, що не варто лізти на неї й ризикувати, – каже Андрій Поставний, керівник студмістечка.

Далі представники вишу розповідають, що Полтавська політехніка оновить навчальні корпуси й гуртожитки та підвищить енергоефективність за підтримки ЄІБ та ЄС. Діляться тим, що заклад не раз проходив енергоаудит, експерти вивчали, де і як можна утеплити приміщення, чого бракує і що треба поліпшити, аби заощадити тепло й кошти за енергоносії відповідно.

– Гуртожитки у нас не нові, їм чимало років, деякі з 50-их минулого століття. Однак фасади будуть утеплені, оновлені. Отримаємо кілька мільйонів євро, і німці нам все запроєктують, тож і гуртожитки, і навчальні корпуси будуть відремонтовані та енергомодернізовані, – уточнює Ольга Ружицька.

– Два дахи у нас капітально відремонтовані, покриття – металочерепиця, а інші – поточні ремонти, тобто не протікають. В енергоаудит входило все – від гідроізоляції відмостини будівлі, якщо вона потрібна, до обладнання чи заміни вентиляції, заміни електромереж – тобто це комплексний підхід, – каже керівник студмістечка.
Сам університет робить щороку енергоаудит, працюють над проєктом з 2013 року. А в 2017 заїхала бригада фахівців до нас і більше місця вивчала все – від кутка фундаменту до покрівлі на даху. Враховували навіть вуличну мережу.

– Раніше, у 2009-2012 роках університет вже виділив близько 3 мільйонів гривень на ремонти гуртожитків, відтоді побачили, що витрати на тепло скоротились удвічі, – ділиться Андрій Поставний. – Нещодавно ми встановили аератори, ці пристрої дали змогу економити воду, однак студенти не відчувають незручностей – тиск у трубах є, купатись чи мити посуд можуть без проблем, а от зайва вода не витрачається даремно. Відсотків на 90% світильники замінили на економні Led.

Помітно, що вікна у житлах студентів металопластикові, дерев’яними лишились по кілька хіба що на перших поверхах у комірчинах, де персонал зберігає всіляке начиння. 80% вікон у гуртожитках замінили за рахунок університету, 20% – за кошти спонсорів (батьки чи самі студенти).

– Загалом в університеті це були централізовані закупівлі, бо хотілось завершити термомодернізацію будівель, – каже Ольга Ружицька. – Зробили також багато чого, що не видно оку, як от труби нові, це важливо, бо ж комунікації, а тепер дійшла справа й до фасадів.

– Вся система водовідведення і водопостачання замінена на нову з пластику. Опалення, всі комунікації у підвалі вже в нас металопластик, – додає директор студмістечка.

– Після заміни вікон побачили економію. А мінімальна температура в кутових кімнатах узимку – 20 градусів. Двічі на день міряємо температуру, адже котельня працює цікаво, тому чергова міряє саме у кутових кімнатах, і ми регулюємо температуру, аби діти не мерзли, а приміщення не цвіли, – каже Андрій Поставний.

Уночі всі будівлі, де живуть студенти, підсвічуються з різних сторін – для цього встановили лампи на сонячних батареях, загалом все студмістечко освітлене в темну пору доби.

Усього у політехніці 5 гуртожитків, у них 2726 ліжко-місць. Працівники запевняють, що селять всіх охочих, місць не бракує.

– Процес організований таким чином: студенти виселяються – ту кімнату ремонтуємо (чи навіть весь блок, з якого виселились), – ділиться Андрій Поставний.

Діти з Полтави також іноді живуть у гуртожитках.

– Або дитина хоче бути самостійною, або ж батьки вважають, що дитині пора спробувати жити окремо, – каже Андрій Михайлович.

Загалом в університеті вчаться понад 5 тисяч студентів. Чимало у ВНЗ здобувачів освіти з різних країн. Вони приїздять переважно для опанування професій, що пов’язані з видобутком нафти і газу, екологією. Викладання ведеться для них англійською мовою, тому навчатись зручно. Однак додому іноземні студенти їздять рідко – то розкіш для них, адже дорога вартісна й далека, простіше залишатись тут на канікули й витратити ці кошти, які б пішли на дорогу, на проживання в Полтаві. Про це розповів Андрій Поставний.

Якраз кількох іноземців ми побачили у кімнатах та коридорах гуртожитків, вони відпочивали, готували їжу.

Оскільки нині канікули, то в гуртожитках порожньо. Однак в цей час абітурієнти та студенти, котрі вже принесли оригінали документів, приходять із батьками на екскурсії, аби дізнатись умови поселення в гуртожитки та подивитись, що тут і як.

Керівник студмістечка розповідає, що узяв на роботу двох паспортистів задля зручності студентів: безпосередньо у виші хлопцям та дівчатам розповідають, що ті мають право на субсидію. Тож збирають документи і прямо в гуртожитку паспортисти займаються тим, аби студенти отримали субсидію і не бігали для цього кудись.

Плата за гуртожиток стандартно 520 гривень на місяць, як і в усіх державних закладах вищої освіти, + додаткові послуги паспортиста. А з субсидією буває економія майже 200 гривень і більше на місяць, тобто проживання обходиться 350-400 гривень. Для цього є свій паспортний стіл, двох людей працевлаштували, аби оформляти послуги студентам. Фактично паспортний працює як ЦНАП.

– Хто не хоче цим займатись, то може не нести документи. Але переважно всі хочуть, коли ми телефонуємо батькам студентів та кажемо про таку послугу як субсидія, – ділиться Андрій Поставний.

Таке існує у виші більше 6 років, політехніка запевняє, що заклад – єдиний ВНЗ міста, де субсидії здобувачам освіти оформляють організовано. На початку опалювального сезону у виш привозять представників управління соцзахисту, які і розповідають про субсидії та допомагають їх отримати. Цей досвід запровадили, коли керівник студмістечка та голова профспілки пішли в депутати райради Полтави.

– Ми дізнались, що це можливо, законно і виписано ще з 1995 року, ми відпрацювали механізм, розробили бланки, сформували свій паспортний стіл, який повністю все моніторить, співпрацює із соцстрахом, фахівці зв’язують виш, студента та нас і таким чином здобувачі освіти заощаджують на проживанні, – каже Андрій Поставний.

Документи на субсидію

Примітно, що перед кожним гуртожитком є пандус. Для маломобільних студентів це – вихід, а селять людей з інвалідністю на

1-их поверхах. Створені умови, аби маломобільні групи могли і навчатись, і жити в закладі, як і всі інші. Ліфти більшості будівель не передбачені, тож їх немає. У 5-му гуртожитку працює (до речі, ліфтами можуть скористатись всі студенти ПУЕТу та юридичного інституту з оглянутих нами гуртожитків вишів).

Деякі будівлі гуртожитків зведені в 50-их минулого століття, інші в 70-их. На перших поверхах біля вахтерів студентські ради організовують сортування відходів, зокрема пластику та паперу. Здають вторсировину, а за виручені кошти купують потрібні речі для вечірок чи свят (для прикрашання залів тощо) чи можуть пожертвувати ці гроші на благочинність – допомогти комусь зі студентів, хто опинився у скруті.

Гуртожитки є як коридорної системи, так і блочної.

У гуртожитку №2, куди йдемо спочатку, звичайні кухні, як у більшості гуртожитків – металеві столи, старі газові плити, вікна металопластикові. Є кімнати для сушіння білизни та прання своїх речей (ручного).

Душові в цьому гуртожитку зі шторками та перегородками. Туалети досить чисті, з дверима. Лише у хлопців у вбиральні чути було, що прибирати тут треба частіше. На блок із 6 кімнат свої душові та вбиральні, сушарка.

Нові двері і старі, плита стара, її ще не прибрали, а нова вже функціонує

Як розповів Андрій Поставний, у гуртожитках поетапно поміняли лампи на енергоощадні, тож це дає змогу економити на електриці. Постійно перевіряють пожежну сигналізацію, а також організовують навчання для студентів з рятувальниками.

До таких заходів вдались після сумнозвісних подій, коли в гуртожитках в Україні ставались пожежі, тому в політехніці влаштували спільні навчання для студентів, аби ті знали, як діяти, якщо раптом станеться займання в будівлі. У приміщеннях чимало уваги приділили спорту: є більярд, також є кімната з тренажерами, яка за потреби перетворюється на кінозал. Хваляться, що оскільки ректор дуже любить спорт, то багатьом видам приділяють велику увагу, тут чимало чемпіонів України, Європи та й світових першостей.

{{news_galery==27695||82-83}

В одному з гуртожитків показали кімнати, які зробили самі працівники закладу – і ремонт, і меблі.

– От до такого стандарту ми прагнемо, – каже директор студмістечка. – У власній майстерні створюють меблі, унизу є якраз такі меблі, які готуємо для кімнат – де чого не вистачатиме, туди й будуть нові.

Щоправда меблів там мало, а потреб багато. Коли можна буде оновити всі старі, не уточнили.

Заходимо до кімнати, де є студентка. Жанна живе у гуртожитку разом із ще двома дівчатами, нині вона буде вчитись у магістратурі, тобто 5 курс.

– Нормальні умови, узимку в кімнаті тепло, провітрюємо, бо душно іноді. Все необхідне є, два холодильники ми привезли з дому (більший і маленький). Головне не меблі, а те з ким живеш. Мені тут добре, можна звернутись з будь-якого питання до коменданта, зроблять все можливе. Дуже позитивне для нас – поява душових кімнат із бойлерами на 3-му і 4-му поверхах.

– А як було раніше, – питаю.

– Досі був душ на 1-му поверсі, лише крани. А тепер нам зробили перегородки, шторки, також ми просили полички, аби ставити шампунь, мило тощо, то і їх почепили, – ділиться дівчина.

{{news_galery==27695||84-97}

Розповіли у виші й про патент на тротуарну плитку, адже тут працюють імениті «технарі», тож винайшли таку, що багато років витримує перепади температур, не тріскається, не ковзка, тож надійна й безпечна. Такою вимощені доріжки на території перед навчальними корпусами та у студентському дворику. Видно, що місць, де ще треба вимощувати, не бракує: старий асфальт у парку та за ним має тріщини і ями.

– Мріємо плиткою вимостити і тут, перед гуртожитками, а отам (показує вбік перед будівлею) я хочу посадити алею сакур, – ділиться Поставний.

Відеокамери у гуртожитках є лише на першому поверсі біля вахти. У випадку непередбачених ситуацій за допомогою кнопки викликають охорону або ж спецохорону, з фірмою підписана угода.

А до такого прагнуть у виші, аби всі кімнати були подібні до цієї – з новим ремонтом і меблями: