Різдво Христове: як святкували наші предки

1. >
2. Суспільство >
3. Різдво Христове: як святкували наші предки

Фото – ukr.media

Сьогодні, 7 січня, українці відзначають Різдво Христове – одне з найбільших християнських свят, День народження Ісуса Христа.

Різдво відзначають усі християнські церкви (католицькі, православні та протестанти) за григоріанським календарем (25 грудня) та за юліанським календарем (7 січня). В Україні Різдво святкують із часів Середньовіччя. Період свят триває до Водохреща, 19 січня. У цей час християни покликані чинити справи милосердя, пише portal.lviv.ua.

Традиції та звичаї на Різдво

Із самого ранку на Різдво було заведено ходити з зіркою по домівках, співаючи колядки. Під час колядування вбиралися в костюми й вітали кожного зустрічного з Різдвом.

Також є така традиція: опівночі, в ніч із 6 на 7 січня, треба відчинити вікна і двері, щоб Різдво ввійшло в дім.

Оскільки на Різдво закінчується піст, то готували 12 страв, але вже не пісних. Увечері за вечерею збиралася вся родина, щоб відсвяткувати народження Христа.

Також 7 січня в церквах проводять три богослужіння: опівночі, на світанку і вдень, тому треба відвідати церкву. У цей день заведено розповідати дітям біблійні історії про народження Христа тощо.

Коляда

Із давніх-давен існував у нашому народі звичай бажати одне одному й господарям щастя-здоров’я, многих літ і всяких статків у хаті та родині. Вже після Святої Вечері українці починали ходити по хатах, піснями та відтворенням побутових сценок вітали господарів та їхніх дітей, бажали їм злагоди й достатку. Колядувати починають не в усіх місцевостях України одночасно: на Покутті діти ідуть колядувати вже на Святий Вечір; на колишній Гетьманщині, в Слобідській Україні та в Гуцульщині – на перший день Різдва Христового, після того, як у церкві скінчиться Богослужіння. На Західному Поділлі йдуть колядувати на другий день свят вранці.

Готувалися до колядування заздалегідь, виготовляли колядницькі обладунки: восьмикутну зірку, маски Кози, Ведмедика. Різдвяні колядницькі гурти споряджали переважно парубки. Вони обирали отамана – хлопця, котрий вирізнявся спритністю, дотепністю, і якого в селі поважали. Крім того, він мав уміти добре починати пісню, зробити в ній вивід. Традиційний одяг колядницьких ватаг – білі та коричневі кожушки й свитки, чоботи власної роботи, хустки або віночки у дівчат. Святкові ватаги, залежно від регіону, різнилися своїм кількісним складом і обрядовими персонажами.

Українці досить активно дотримуються цієї традиції, колядують діти, старші люди, при церквах та просто за святковим столом. Також вирізняють окрему парубоцьку та дівочу коляди.

Юнаки ходили колядувати зі «звіздою» та дзвоником. «Звізду» робили з дерев’яної обичайки та тоненьких дощечок – шалівок. Декорували її кольоровим папером та стрічками, а всередині – образок «Народження Христа» і свічка. Дівчата натомість колядувати ходили із ліхтарем, що мав вигляд місяця або зірки. Його носили не в руках, а прив’язували до довгої тички, щоб здалека було видно, що йде дівоча ватага. Окрім того, дівчата-колядниці до хати не заходили: співали надворі, під вікном.

Вертеп

Вертеп – ще одна унікальна українська різдвяна традиція. Класичний сюжет вертепу – це історія про народження Ісуса Христа. Однак часто до сценарію українці додають й історію українського народу та нотки жарту. Неодмінний атрибут вертепу – різдвяна зірка. Її вважають символом радості, саме вона несе новину про народження Ісуса. Зірку виготовляють із дерева, а потім обклеюють кольоровим папером, тканинами та додають китиці.

Чого не можна робити на Різдво?

Згідно із церковною традицією, 7 січня можна снідати лише після того, як сім’я повертається із церкви. Першу ложку має з’їсти голова родини та благословити трапезу. Лише після цього інші члени сім’ї можуть приступати до частування.

Різдво вважають святом милосердя, тож не можна відмовляти нужденним у милостині. Своєрідна милостиня – і подяка колядникам, тому не реагувати на цей спів також не можна. Також цього дня заборонено лихословити і сваритися.

Як і на більшість православних свят, у Різдво забороняється шити, прати, прибирати, працювати в хаті та робити іншу фізичну роботу. Також народження Христа треба зустрічати охайними, не можна святкувати у старому, брудному одязі.

Читайте також: Як козаки Новий рік та Різдво святкували

Автор: Наталка Сіробаб