На сайті Президента просять присвоїти звання Героїв двом полтавцям, які полягли на війні

1. >
2. Суспільство >
3. На сайті Президента просять присвоїти звання Героїв двом полтавцям, які полягли на війні

На сайті Президента України зареєстровано дві електронні петиції з проханням присвоїти почесні звання двом захисникам з Полтавщини, які полягли на війні з російськими окупантами.

Петиція №22/170518-еп «Присвоєння почесного звання Герой України (посмертно) військовослужбовцю Збройних сил України, солдату 59 Бригади батальйону «Стугна» Медведєву Артему Олексійовичу.

Артему Медведєву був 31 рік. Він народився у 1991 році в Полтаві. У 2008 році закінчив школу № 9. З 2008 по 2013 рік навчався на історичному факультеті Полтавського національного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка. Був в складі ультрасів «Ворскли», грав у футбол. Працював у Полтаві та Києві, виховував доньку.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії Артем вступив у територіальну оборону Полтави. Оскільки тут було спокійно, то перевівся до Києва. Коли ворог відступив з Півночі, Артем перевівся у батальйон «Стугна», де виконував бойові завдання на південному напрямку на посаді гранатометника.

Загинув солдат 18 серпня поблизу села Максимівка, яке розташоване на межі Миколаївської й Херсонської областей. Тіло Артема разом з іншими трьома загиблими побратимами залишилося на окупованій території, де пролежало 85 днів. 11 листопада, у день звільнення Херсону, тіло Артема привезли до Миколаєва, а 16 листопада у Полтаву.

Петиція №22/172458-еп «Присвоєння почесного звання Герой України (посмертно) військовослужбовцю Збройних Сил України командиру самохідної-артилерійської батареї старшому лейтенанту Єлісєєву Олександру Олександровичу,  позивний «ШАМАН».

Олександр Єлісєєв народився 16 лютого 2000 року у Києві. Згодом родина переїхала в Миргород. Олександр навчався у Миргородській загальноосвітній школі №9.

Найбільшим захопленням хлопця було Кіокушин-карате. Виборював призові місця на змаганнях, загартовував характер, відточував власні волю і міць.

Після закінчення 9 класів Олександр вирішив присвятити свій життєвий шлях військовій справі, вступив у Кременчуцький ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою, а згодом у національну академію сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного на факультет «Наземна артилерія».

Закінчивши академію, влітку 2021 року пішов служити за контрактом у 14 окрему механізовану бригаду імені князя Романа Великого на посаду командир взводу батареї реактивної артилерії, далі переміщення на посаду командира взводу батареї протитанкових керованих ракет.

Єлісєєв зустрів війну на Рівненському полігоні. Ризикуючи життям отримував так необхідні протитанкові комплекси Джевілін на постійно обстрілюваних складах під Макаровим. Його бойовий шлях проходив крізь запеклі бої на Київщині – саме його бригада не пустила ворога до столиці зі сторони Макарова, далі очолював протитанковий резерв на півдні Херсонщини, виконуючи обов'язки командира батареї. Далі Харківщина оборона и наступ в районі Ізюма, де також виконував обов’язки командира батареї.

У травні Олександр у свої 22 роки отримав звання старшого лейтенанта і став командиром самохідної артилерійської батареї. Вчився опановувати озброєння надане нашими союзниками у Німеччині. Отримавши це озброєння він та його бойовий підрозділ міцно тримав оборону в районі Бахмуту і Соледару.

У серпні бригаду перевели в Харківську область для участі у контрнаступальних операціях, вони рівняли ворога з землею і звільняли українські міста та села від російської окупації.

Його підрозділ знищів багато вражої технікі та живої сили. В черговий раз, рятуючи техніку та особовий склад, був вимушений шукати для них безпечне місце, але на жаль, ворожа міна обірвала молоде життя, залишивши батьків без сина, а дружину — без чоловіка.

Читайте також: На війні загинув Сергій «Бугор» Міщенко з Полтавщини: на його рахунку 35 одиниць знищеної ворожої техніки

Автор: Марина Левчук

• #загинув
• #новини Полтавщини
• #Президент України
• #війна